Справа № 320/4552/19 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
10 січня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Вівдиченко Т.Р.
Степанюка А.Г.
При секретарі: Шепель О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження максимального розміру пенсії, призначеної ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 без обмежень максимального розміру пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою пенсією за період часу з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2019 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі № 320/4552/19 протягом одного місяця після отримання копії даної ухвали.
Попереджено відповідача, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано до суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі № 320/4552/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі № 320/4552/19 - відмовлено.
Встановлено Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі № 320/4552/19 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою пенсією за період часу з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2019 року - один місяць після отримання копії даної ухвали.
Попереджено відповідача, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області до суду першої інстанції подано новий звіт від 22 січня 2021 року про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі № 320/4552/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі № 320/4552/19 відмовлено.
Накладено на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області ОСОБА_2 штраф у розмірі 45400,00 грн. (сорок п'ять тисяч чотириста гривень 00 коп.).
Попереджено керівника суб'єкта владних повноважень - начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Фатхутдінова Василя Гайнуловича про те, що за правилами ч.6 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
Встановлено Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі №320/4552/19 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою пенсією за період часу з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2019 року - один місяць після отримання копії даної ухвали.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області до суду першої інстанції подано новий звіт від 11 січня 2022 року про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі № 320/4552/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року у прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання рішення Київської окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі №320/5530/19.
Ухвалено вважати рішення Київської окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі №320/4552/19 виконаним.
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 відповідачем здійснений перерахунок пенсії в порядку, визначеному судовим рішенням. За звітами від 28 жовтня 2020 року № 1000-0902-7/87216, вiд 22 січня 2021 року № 1000-0902-7/8319 та вiд 08 липня 2021 року № 1000-0902-7/68096 сума доплати по перерахунку пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2019 року в розмірі 98 795,20 грн буде виплачена ОСОБА_1 з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», а з 01 січня 2019 року пенсія ОСОБА_1 виплачується без обмеження максимального розміру пенсії на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року по справі № 320/3769/19. До звіту додано копію витягу з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, та копію довідки про нарахування суми на виконання рішення суду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та ухвалити нове судове рішення, яким:
1) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року по справі № 320/4552/19 здійснити «Розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1001018681 за Дорученням № Д 1001018681/5» Пенсіонер: ОСОБА_1 » за період із жовтня 2017 року по липень 2019 року включно та надати цей Розрахунок до Київського окружного адміністративного суду та позивачеві - ОСОБА_1 ;
2) накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області штраф за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року по справі № 320/4552/19 в частині щодо виплати на користь ОСОБА_1 різниці між нарахованою та виплаченою пенсією за період часу з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2019 року;
3) встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області чітко визначені часові терміни для виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі №320/4552/19 в частині щодо виплати ОСОБА_1 різниці між нарахованою та виплаченою пенсією за період часу з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2019 року.
Зазначив, що відповідач жодних виплат/доплат/нарахувань позивачеві різниці між нарахованою та виплаченою пенсією за період часу 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2019 року до цього часу не здійснив; відповідач на власний розсуд зменшив період виплати ним позивачеві різниці між нарахованою та виплаченою пенсією на 7 місяців: не за період часу 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2019 року, як вказано у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року по справі № 320/4552/19, а за період часу з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2018 року; пенсія позивачу виплачується без обмеження максимального розміру пенсії па підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року по справі № 320/3769/19 не з 01 січня 2019року , як про це вказує відповідач, а з 12 лютого 2020 року, тобто поза періодом часу, який вказано у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року по справі № 320/4552/19; Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 до спірних правовідносин не може бути застосовано, оскільки його скасовано судовим рішенням у справі №640/5248/19.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів наступного висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Крім того, ч. 2-3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Статтею 382 КАС України передбачено можливість встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, частиною 1 вказаної статті установлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 статті 382 КАС України).
Колегія суддів звертає увагу на те, що застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, під час вирішення питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, суд має надати правову оцінку доводам позивача, зокрема, щодо невиконання відповідачем - суб'єктом владних повноважень рішення суду, яке набрало законної сили.
Додатково суд апеляційної інстанції акцентує увагу, що застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року по справі № 539/3406/17, від 11 червня 2020 року по справі № 640/13988/19.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.
Рішення суду, яке набуло законної сили, має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб'єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.
У випадку ухилення боржника - суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов'язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.
Між тим, судом першої інстанції при розгляді попередніх звітів відповідача було встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області перераховано на підставі рішення суду пенсію позивача за період з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2019 року без обмеження її максимальним розміром, та визначено, що невиплачена сума складає 98795,20 грн. Проте, як вбачається з розрахунку пенсії, здійсненого на підставі рішення суду, сума до виплати розрахована за період з жовтня 2017 року по грудень 2018 року, а не по 31 липня 2019 року, як це безпосередньо визначено в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року.
Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області не надано доказів виплати позивачу перерахованої пенсії.
Натомість, відповідачем додано до звіту Витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. При цьому, у звіті відповідачем зазначено про виплату позивачу заборгованості з пенсії, перерахованої на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі № 320/4552/19, у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» із сум, передбачених державним бюджетом на виконання судових рішень.
Так, Кабінетом Міністрів України 22 серпня 2018 року прийнято Постанову № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, та встановлено, зокрема, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Однак, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року у справі № 640/5248/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року та постановою Верховного Суду від 26 травня 2021 року, визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.
Тобто, Порядок № 649 до спірних правовідносин не може бути застосовано і, як вірно зазначено позивачем, виконання рішення суду у даній справі повинно здійснюватись згідно вимог чинного законодавства щодо виконання судових рішень.
Таким чином, з часу набрання рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі № 320/4552/19 законної сили відповідачем не вчинено дій, спрямованих на реальне виконання вказаного судового рішення в частині щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою пенсією за період часу з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2019 року.
Колегія суддів наголошує на тому, що у листі Пенсійного фонду України від 09 серпня 2021 року № 2800-030101-9/38612 на адресу позивача вказано, що за І квартал 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області виплачено на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду -6,5 млн грн, за II квартал 2021 року - 15,3 млн грн, тобто за перше півріччя 2021 року ГУ ПФУ у Київській області із цією метою виплачено 21,8 млн. грн. Водночас відповідно до бюджету Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на 2021 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду передбачалося 17,475 млн. грн. Тобто, тільки за перше півріччя 2021 року ГУ ПФУ у Київській області із цією метою виплачено суму, що більше ніж на 4,3 млн. грн. перевищує початково заплановану у його бюджеті на 2021 рік. При цьому жодних пояснень щодо того, чому відповідних коштів не було отримано саме позивачем з урахуванням відсутності черговості через скасування Порядку №649, відповідач не надав.
Також судом враховано, що відповідачем в особі начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Фатхутдінова В.Г. на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі 320/4552/19 було сплачено штраф у розмірі 45400,00 грн. за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у цій справі, що свідчить щонайменше про нераціональне використання бюджетних коштів, адже вказана сума штрафу складає майже третину суми, яку має сплатити відповідач позивачу на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року.
Крім того колегія суддів звертає увагу на протиправності дій відповідача з огляду на те, що до Звітів пенсійного органу ним в різний час додано два різних за змістом Витяги з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою: від 22 жовтня 2020 року та від 23 листопада 2021 року (копії яких наявні у матеріалах справи). Так, у Витягу від 22 жовтня 2020 року кінець періоду, за який позивачу нараховано пенсію на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року вказано як 31 липня 2019 року, що відповідає рішенню суду яке підлягає виконанню, в той час як у витягу від 23 листопада 2021 року - вже як 31 грудня 2018 року, тобто відповідачем безпідставно, на власний розсуд, зменшено період виконання рішення суду на 7 місяців.
Також варто врахувати, що суд першої інстанції безпідставно проігнорував подану позивачем копію листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 01 червня 2020 року № 1000-0235-8/42705, згідно якого пенсія позивачу виплачується без обмеження її максимального розміру па підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року по справі № 320/3769/19 не з 01 січня 2019 року, як про це зазначає відповідач, а з 12 лютого 2020 року, тобто, поза періодом часу, який вказано у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року по справі № 320/4552/19.
Самостійною підставою для неприйняття звіту відповідача про виконання судового рішення, на переконання апеляційного суду, є й той факт, що Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 20 жовтня 2021 року встановив новий строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі №320/4552/19 саме в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою пенсією за період часу з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2019 року, але жодної виплати позивачу відповідачем здійснено не було.
Відтак, оскільки, як зазначено вище, з наявних у матеріалах справи документів неможливо встановити факт виконання відповідачем судового рішення в повному обсязі, то колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність правових підстав для встановлення відповідачу нового строку для подання відповідного звіту.
При цьому, проаналізували зміст статті 382 КАС, колегія суддів звертає увагу, що подальші дії щодо розгляду звіту суб'єкта владних повноважень, встановлення більшого строку, накладення штрафу тощо, здійснюється суддею одноособово. У підпункті «ґ» пункту 4 частини 1 статті 356 КАС визначені повноваження суду апеляційної інстанції на встановлення строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем саме до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Таким чином, звіт про виконання рішення має бути поданий відповідачем до суду першої інстанції, яким у даному випадку є Київський окружний адміністративний суд.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання рішення Київської окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі №320/5530/19.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, то оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а заява позивача - задоволенню.
Відповідно до п.2 ч.1 статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом ч.1 статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 312, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року - скасувати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області подати протягом одного місяця після отримання копії даної постанови звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в адміністративній справі №320/4552/19 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою пенсією за період часу з 01 жовтня 2017 року по 31 липня 2019 року до суду, який ухвалив судове рішення в справі.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст рішення виготовлено 10 січня 2023 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Т.Р. Вівдиченко
А.Г. Степанюк