Справа № 640/21321/18 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.
10 січня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддів Файдюка В.В.,
Суддів Вівдиченко Т.Р.,
Пилипенко О.Є.,
При секретарі Шепель О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач), з урахуванням змінених позовних вимог, про:
- визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві №4/26-55-13-02 від 28 липня 2017 року (дата, вказана у відповіді Головного управління ДФС у м. Києві) чи від 29.09.20_ (як вказано в отриманій позивачем 30 жовтня 2018 року копії рішення) про анулювання свідоцтва платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ;
- зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відновлення реєстрації позивачу, як платника єдиного податку (за ставкою 5% третьої групи) з 30 вересня 2017 року.
Позов обґрунтовано відсутністю у позивача податкового боргу, у тому числі, протягом двох послідовних кварталів, у зв'язку з чим контролюючим органом в порушення вимог податкового законодавства винесено рішення, яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2022 року замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у місті Києві.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року даний адміністративний позов - задоволено.
Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції виходив з того, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС "Податковий блок" в інтегрованій картці платника. Всупереч вимогам пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно, акт перевірки ним не складався.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так, відповідач зазначає, що позивачу анульована реєстрація платника єдиного податку за рішенням ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28 липня 2017 року №4/26-55-13-02 за наявність податкового боргу на кожне перше число протягом 2 послідовних кварталів у відповідності до вимог п.п.298.2.3 п.298.2 статті 298 ПК України.
Заборгованість у позивача виникла з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування (код платежу 11010500) 07 лютого 2017 року по податковому повідомленню-рішенню форма «Р» №00016881306 від 15 грудня 2016 року по акту документальної перевірки, здійсненої ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Відповідно до інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу, у позивача станом на 25 січня 2019 року обліковується податковий борг у сумі 309 099,68 грн., у т. ч. по коду платежу 11010500 (податок на доходи фіз. осіб, що сплачується фіз. особами за результатами річного декларування) - 288 946,81 грн. та по коду платежу 11011000 (військовий збір) - 20 152,87 грн., який виник у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, нарахованих платнику на підставі винесених податкових повідомлень-рішень від 15 грудня 2016 року №0001681306, №0001691306.
З наведеного вбачається, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві по відношенню до позивача протиправних дій не вчинялось, а рішення прийнято відповідно до норм податкового законодавства.
Відповідно до ч. 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022 та від 12 серпня 2022 року № 573 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Враховуючи те, що розгляд апеляційної скарги здійснюється в умовах воєнного стану, що суттєво обмежує можливість вирішення справи у строк, встановлений статтею 309 КАС України, колегія суддів з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу в умовах діючого воєнного стану, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі, наполягав на незаконності оскаржуваного судового рішення. Подав клопотання про розгляд справи без фіксації технічними засобами у зв'язку з відсутністю опонента.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд за відсутності представника позивача у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч.4 статті 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як підприємець 14 березня 2003 року.
Відповідно до Свідоцтва серії « НОМЕР_1 платника єдиного податку, виданого Державною податкової службою України 25 травня 2012 року, ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку за ставкою 5% третьої групи.
Листом від 11 жовтня 2018 року №60692/Б/26-15-13-14-15 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило позивача, що їй анульована реєстрація платника єдиного податку за рішенням ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 28 липня 2017 року №4/26-55-13-02.
У той же час, відповідачем до матеріалів справи додано копію рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві №4/26-55-13-02, дата якого - 29.09.20_.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням контролюючого органу, вважаючи його протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
В силу вимог ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку і звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку і на умовах, встановлених Податковим кодексом України, з одночасним спрощенням ведення обліку та звітності.
Суб'єкт підприємницької діяльності вправі самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо він відповідає встановленим Податковим кодексом критеріям.
Відповідно до п. 291.4 статті 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 статті 294 ПК України).
Згідно п. 295.3 статті 295 Кодексу платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Згідно пп. 299.10.3 п. 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 298.2.3 п.298.2 статті 298 Податкового кодексу, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Отже, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Судом встановлено, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС "Податковий блок" в інтегрованій картці платника.
Пояснюючи правомірність своїх дій, відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що відповідно до інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу у позивача станом на 25 січня 2019 року обліковується податковий борг у сумі 309 099,68 грн., у т. ч. по коду платежу 11010500 (податок на доходи фіз. осіб, що сплачується фіз. особами за результатами річного декларування) - 288 946,81 грн. та по коду платежу 11011000 (військовий збір) - 20 152,87 грн., який виник у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, нарахованих платнику на підставі винесених податкових повідомлень-рішень від 15 грудня 2016 року №0001681306, №0001691306
Отже, на думку апелянта, контролюючим органом правомірно було прийнято рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, оскільки було встановлено факт наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Між тим, колегія суддів звертає увагу на те, що податковий борг був нарахований щодо фізичної особи ОСОБА_1 за, як вважав відповідач, не оподаткування отриманого доходу у вигляді додаткового блага та несплати грошових зобов'язань, нарахованих платнику на підставі винесених податкових повідомлень-рішень від 15 грудня 2016 року № 0001681306, № 0001691306.
Так дійсно, за позивачем (як фізичною особою) існувала заборгованість за договором валютного споживчого кредиту, укладеним ОСОБА_1 (саме фізичною особою для задоволення своїх особистих цілей) з ПАТ «Універсал Банк» 24 липня 2007 року. Банком було прийнято рішення про анулювання боргу, проте, за твердженням позивача це було прощення не самої суми основного зобов'язання (тіла кредиту), а прощення заборгованості по процентам за користування кредитними коштами та пені, вказані обставини підтверджуються Додатковою угодою про припинення зобов'язань за Кредитним договором № 001-2902/840/-0008 від 24 липня 2007 року, що міститься в матеріалах справи.
Тобто, відносини стосовно припинення зобов'язань за кредитним договором (а в подальшому, як зауважує відповідач, отримання доходу у вигляді додаткового блага) виникли між фізичною особою ОСОБА_1 та ПАТ «Універсал Банк». Відповідно, зазначений вище борг до позивача, як суб'єкта господарювання, - фізичної особи-підприємця - жодного відношення не має.
Таким чином, працівниками ДПІ Печерського ГУ ДФС у м. Києві безпідставно було ототожнено статус та зобов'язання фізичної особи та фізичної особи-підприємця та прийнято незаконне рішення стосовно анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 4/26-55-13-02 за наявність податкового боргу, який не має жодного стосунку до підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , а виник, як це було підтверджено і самим відповідачем у відзиві на позов - у фізичної особи ОСОБА_1 .
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, всупереч вимогам п.299.11 статті 299 Податкового кодексу України перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно, акт перевірки скаржником не складався.
Відтак, відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №813/1465/17.
Також слід зазначити, що судом в оскаржуваному рішенні було зазначено, що відповідачем до матеріалів справи надані докази, які містять розбіжності щодо дати прийняття оскаржуваного рішення. Однак, жодних пояснень з даного приводу апелянтом у скарзі не надано.
Так, листом від 11 жовтня 2018 року №60692/Б/26-15-13-14-15 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило позивача, що їй анульована реєстрація платником єдиного податку за рішенням ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 28 липня 2017 року №4/26-55-13-02. В той же час, відповідачем до матеріалів справи додано копію рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві №4/26-55-13-02, дата якого - 29.09.20_.
Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не було виконано обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, оскільки не надано обґрунтованих та підтверджених належними доказами пояснень щодо виникнення податкового боргу позивача, а також проведення відповідачем відповідної перевірки.
Крім того, судом враховано, що в силу положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України відповідач зобов'язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений Податковим кодексом України, чого зроблено ним не було.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність вказаного рішення та наявність підстав для його скасування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку та ухвалив законне судове рішення про задоволення позовних вимог.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ВП) - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 10 січня 2023 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Т.Р. Вівдиченко
О.Є. Пилипенко