11 січня 2023 р.Справа № 532/2534/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30.06.2022 по справі № 532/2534/21
за позовом ОСОБА_1
до Старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Колєснік Наталії Геннадіївни
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30.06.2022 позов ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Колєснік Наталії Геннадіївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено.
02.09.2022 Державною службою України з безпеки на транспорті подано до Другого апеляційного адміністративного суду через систему "Електронний суд" апеляційну скаргу на зазначене рішення, яка зареєстрована 02.11.2022.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 витребувано з Кобеляцького районного суду Полтавської області справу № 532/2534/21, яка передана судді-доповідачу до розгляду 10.01.2023.
В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування зазначеного клопотання вказано, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції сплинув під час запровадження на території України воєнного стану. Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє по теперішній час. Звертаючи увагу на війну, а також враховуючи, що офіс ДСБД перебував в окупації ВС РФ, і 90 % адвокатів, що надають юридичні послуги апелянту, перебувають територіально у м. Херсон, який і надалі перебуває в окупації, а інші штатні юристи - у м. Києві, можливість вчасно подати апеляційну скаргу представник скаржника не мав.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі є оскарження позивачем рішень відповідача у справі про адміністративне правопорушення.
Приписами ст. 286 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею (справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності), можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Колегія суддів зазначає, що ст. 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строки на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Водночас, ст. 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачений статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
Таку сталу правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 по справі № 500/6596/17, від 21.02.2020 по справі № 640/4915/19, від 11.06.2020 по справі № 640/3859/19, від 23.12.2021 по справі № 640/26945/20.
Суд зазначає, що оскільки статтею 286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено частиною 1 статті 295 КАС України), а тому строк, протягом якого особа, відповідно до частини 2 статті 295 КАС України, вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв'язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено 30.06.2022, його повний текст складено 30.06.2022, тоді як апеляційна скарга подана 02.09.2022, тобто, поза межами десятиденного строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Посилання апелянта на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали апелянту через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду у розумні строки, у зв'язку із запровадження такого, не може вважатись поважною причиною цих строків.
Також суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20.
Доводи апелянта про те, що офіс ДСБД перебував в окупації ВС РФ, а тому можливість вчасно подати апеляційну скаргу представник не мав, є безпідставними, оскільки апелянтом є Державна служба України з безпеки на транспорті, яка перебуває у м. Києві, який, в свою чергу, в окупації ВС РФ жодного дня не перебував.
При цьому, Державна служба України з безпеки на транспорті є суб'єктом владних повноважень, який має визначену штатним розписом чисельність працівників, а процесуальна дієздатність органу владних повноважень не пов'язана з конкретною службовою особою.
Окрім того, апелянт сам не заперечує того факту, що Державна служба України з безпеки на транспорті має штатних юристів, які перебувають у м. Києві.
Таким чином, організація роботи Державної служби України з безпеки на транспорті є суб'єктивним чинником та, за відсутності об'єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Крім того, у ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не можуть виступати недоліки внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, які перебувають у прямій залежності від волі скаржника. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 13.09.2022 у справі № 520/11805/2020.
Жодних інших доводів про поважність причин, з яких відбулося зволікання з поданням апеляційної скарги, заявник в клопотанні про поновлення строку не наводить.
Так, колегія суддів зауважує, що заявником не зазначено дати отримання копії оскаржуваного рішення та не надано відповідних доказів.
Відтак, зазначені апелянтом обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст. 121, 286, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30.06.2022 по справі № 532/2534/21, наведені Державною службою України з безпеки на транспорті.
Клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Спаскін О.А. Присяжнюк О.В.