11 січня 2023 р.Справа № 525/1348/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16.02.2022 по справі № 525/1348/21
за позовом ОСОБА_1
до Старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченка Владислава Олеговича , Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16.02.2022 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченка Владислава Олеговича , Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
31.07.2022 ОСОБА_1 через свого представника подав до Другого апеляційного адміністративного суду через систему "Електронний суд" апеляційну скаргу на зазначене рішення, яка зареєстрована 24.10.2022.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 витребувано з Великобагачанського районного суду Полтавської області справу № 525/1348/21, яка передана судді-доповідачу до розгляду 10.01.2023.
В апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування зазначеного клопотання позивач вказує, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, позивач та його представник в судовому засіданні участі не приймали, а копія оскаржуваного судового рішення отримана позивачем 21.07.2022. Окрім того зазначає, що на період воєнного стану та постійних повітряних тривог існує потреба перебуванню в укритті як позивача, адвоката, так і працівників пошти, а тому не завжди вдається можливим у строк належно підготувати та направити апеляційну скаргу, у зв'язку з чим строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі є оскарження позивачем рішення відповідача у справі про адміністративне правопорушення.
Приписами ст. 286 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею (справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності), можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Колегія суддів зазначає, що ст. 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строки на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Водночас, ст. 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачений статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
Таку сталу правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 по справі № 500/6596/17, від 21.02.2020 по справі № 640/4915/19, від 11.06.2020 по справі № 640/3859/19, від 23.12.2021 по справі № 640/26945/20.
Суд зазначає, що оскільки статтею 286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено частиною 1 статті 295 КАС України), а тому строк, протягом якого особа, відповідно до частини 2 статті 295 КАС України, вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв'язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено 16.02.2022, його повний текст складено 16.02.2022, тоді як апеляційна скарга подана 31.07.2022, тобто, поза межами десятиденного строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, позивач та його представник в судовому засіданні участі не приймали, а копія оскаржуваного судового рішення отримана позивачем 21.07.2022, проте жодних доказів на підтвердження вказаних обставин до апеляційної скарги не надано.
В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи здійснювався у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, що підтверджується зворотніми поштовими повідомленнями та відповідною розпискою позивача про отримання копії ухвали про відкриття провадження по справі та призначення її до розгляду на 20.01.2022 (а.с. 40-41, 48), а копія оскаржуваного судового рішення отримана позивачем 16.03.2022, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням (а.с. 80), а тому десятиденний строк на подання апеляційної скарги з моменту отримання копії оскаржуваного рішення спливав 28.03.2022 (з урахуванням вихідних днів).
Також позивач посилається на те, що на період воєнного стану та постійних повітряних тривог існує потреба перебуванню в укритті як позивача, адвоката, так і працівників пошти, а тому не завжди вдається можливим у строк належно підготувати та направити апеляційну скаргу.
Оцінюючи поважність наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів враховує, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє по теперішній час.
Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 03.08.2022 у справі № 335/3927/20, від 06.09.2022 у справі № 280/3878/21, від 29.09.2022 у справі № 640/1896/21.
При цьому, суд апеляційної інстанції також враховує тривалість пропущеного строку, обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника.
Так, посилання позивача на те, що на період воєнного стану та постійних повітряних тривог існує потреба перебуванню в укритті як позивача, адвоката, так і працівників пошти, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивач та його представник перебувають в Полтавській області, яка, в свою чергу, ані в зоні бойових дій, ані в окупації ВС РФ жодного дня не перебувала, а апеляційна скарга представником позивача подана через систему "Електронний суд", а отже вчасне подання позивачем апеляційної скарги не залежало від роботи підприємств поштового зв'язку.
Оцінюючи наведені скаржником доводи, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені скаржником підстави поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки такі є абстрактними, узагальненими та такими, що не містять ознак наявності перепони у вчиненні процесуальної дії протягом визначеного законодавством строку.
Окрім того, проміжок часу, який сплинув після ухвалення рішення судом першої інстанції (16.02.2022) та дати отримання його копії позивачем (16.03.2022) до звернення з апеляційною скаргою (31.07.2022), є досить тривалим, та значно перевищує процесуальний строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, що вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника в апеляційному перегляді судового рішення у даній справі.
Водночас навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п. 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
Поновлення судом строку на апеляційне оскарження, з урахуванням вищезазначеного, не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 18.04.2022 у справі №380/3597/21, від 29.09.2022 у справах № 640/1896/21, № 340/2274/22.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що при належному добросовісному відношенні скаржник не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в найкоротший строк після отримання копії оскаржуваного рішення, проте таким правом не скористався, а тому обставини, зазначені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не можуть бути підставою для поновлення такого строку.
З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Жодних інших обставин поважності пропусук строку на апеляційне оскарження позивачем не зазначено.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст. 121, 286, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16.02.2022 по справі № 525/1348/21, наведені ОСОБА_1 .
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Присяжнюк О.В. Спаскін О.А.