11 січня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5380/22
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)
відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позов мотивовано тим, що відповідачка має податковий борг у розмірі 18696, 40 грн., що виник з єдиного податку. Оскільки цей податковий борг відповідачкою добровільно не погашений, позивач просить суд стягнути його в дохід місцевого бюджету.
Ухвалою судді від 25.11.2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Ухвала направлена на адресу відповідачки за місцем її проживання, зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але повернута поштою за закінченням терміну зберігання. За правилами ч.6 ст.251 КАС України ця ухвала вважається врученою відповідачці.
Від відповідачки відзив на позовну заяву до суду не надходив.
У ході судового розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги, прохаючи суд стягнути з відповідачки податковий борг у розмірі 12 196, 40 грн.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 з 12.02.2020 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку платників податків в ГУ ДПС у Кіровоградській області. З 01.03.2020 року зареєстрована платником єдиного податку (ІІ група платників єдиного податку зі ставкою 20% до розміру мінімальної заробітної плати).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (надалі - ПК України).
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з пунктом 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.
Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Пунктом 295.2 статті 295 ПК України визначено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно з пунктом 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Воднораз, пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України установлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Податкового кодексу України застосовуються з урахуванням таких особливостей: 9.1. Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок. При цьому такими особами декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього підпункту єдиний податок не сплачувався.
Як вбачається з інтегрованої картки платника ФОП ОСОБА_1 , у зв'язку з несвоєчасною сплатою нею авансових внесків, нарахованих у розмірі обраної ставки єдиного податку, за травень - грудень 2021 року, січень - лютий 2022 року утворилася недоїмка у розмірі 12 196, 40 грн.
ГУ ДПС у Кіровоградській області у зв'язку з виникненням у відповідачки податкового боргу надіслало їй податкову вимогу форми "Ф" №0022980-1305-1110 від 26.07.2021 року про її обов'язок погасити податковий борг.
При вирішенні спору щодо стягнення з відповідачки податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
За визначеннями, наведеними у статті 14 ПК України:
- податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;
- погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20 статті 20 ПК України контролюючим органам надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктами 87.1, 87.9, 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пункту 41.4 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
У ході судового розгляду справи доведено наявність у відповідачки податкового боргу з єдиного податку, розмір якого станом на 20.03.2022 року склав 12196, 40 грн. (код КДБ 18050400). Доказів його погашення суду не надано.
Відповідно до пунктів 10.2, 10.5 статті 10 ПК України єдиний податок відноситься до місцевих податків. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 64, частиною 2 статті 67 Бюджетного кодексу України цей місцевий податок відноситься до доходів загального фонду місцевих бюджетів та зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.
Тож позов про стягнення з відповідачки податкового боргу в дохід місцевого бюджету слід задовольнити.
За правилами частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати позивачем у даній справі не понесені.
Керуючись статтями 9, 90, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету податковий борг з єдиного податку у сумі 12196, 40 грн. (код КДБ 18050400).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш