Справа №:755/1317/22
Провадження №: 2/755/2028/22
"29" грудня 2022 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, клопотання представника позивача - адвоката Чередниченко Л.О. про поновлення процесуального строку та долучення доказів, яке заявлене в межах розгляду цивільної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентсолюшен» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заподіяних збитків у формі упущеної вигоди,
13 червня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Хромова О.О.) постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентсолюшен» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заподіяних збитків у формі упущеної вигоди, та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання, дата першого судового засідання - 13 липня 2022 року на 12.00 годину.
23 листопада 2022 року керівником апарату Дніпровського районного суду міста Києва О.С. Корович винесено розпорядження за №149 «Щодо проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями», відповідно до п.п.19 п.2.3.3, п. 2.3.49, 2.3.50 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, здійснено потворний автоматизований розподіл судової справи №755/1317/22, провадження №2/755/2028/22.
23 листопада 2022 року складено протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад суду щодо розгляду судової справи №755/1317/22, - головуючий суддя Савлук Т.В.
01 грудня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про прийняття до свого провадження цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рентсолюшен» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заподіяних збитків у формі упущеної вигоди, та призначено дату підготовчого судового засідання - 14 грудня 2022 року на 11.00 годину.
Відповідно до ст.189 Цивільного процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
28 вересня 2022 року ( вх.№33241) представником позивача - адвокатом Чередниченко Л.О. подано клопотання про поновлення процесуального строку та долучення доказів у цивільній справі (а.с.111-114 т.2), а саме: копію договору №06/07-22 від 12 липня 2022 року з додатками (розрахунок вартості проведення експертизи, рахунок на оплату, витяг з реєстру ЄП, платіжне доручення); копію клопотання експерта №13-АЕ/16-22 від 19 липня 2022 року; копію клопотання №б/н від 11 серпня 2022 року з доказами направлення; акт про не допуск від 09 серпня 2022 року; копія наказу №8-К від 21 червня 2022 року; копія відповіді відповідача; копія клопотання №б/н від 02 вересня 2022 року із доказами направлення; висновок експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 15 вересня 2022 року за №18/16-22, мотивуючи свою позицію тим, що позивач безпосередньо зазначив у позовній заяві про неможливість подання вказаних доказів разом з позовною заявою та отримав їх лише 15 вересня 2022 року, що зумовлює об'єктивну неможливість подання доказів разом з позовною заявою.
Представники позивача - адвокати Чередниченко Л.О. та Овчінніков А.А в підготовчому судовому засіданні про сили задовольнити клопотання про поновлення процесуального строку та долучити подані до суду докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, з підстав наведених у письмовому клопотанні.
Відповідач та представник відповідача - адвокат Кісілевич О.М. в підготовчому судовому засіданні висловили свої заперечення щодо наведених представниками позивача підстав для поновлення пропущеного строку та долучення письмових доказів, посилаючи на те, що позивач мав змогу зібрати докази та долучити їх до позовної заяви, яка подана до суду 25 січня 2022 року, після відкриття провадження у цивільній справі позивач на власний розсуд замовив експертне дослідження, яке проведено без присутності відповідача, з численними порушенням норм чинного законодавства та проведене неуповноваженою особою, тому відсутні підстави для поновлення строку та прийняття до розгляду доказів, які долучено до письмового клопотання.
Вислухавши позицію учасників цивільного процесу щодо наведених підстав та заперечень для поновлення процесуального строку та долучення доказів, надавши оцінку наявним у справі доказам на підтвердження дотримання учасником справи строків для подання доказів, суд приходить до наступного.
Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суці. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з положень статей 79-80 Цивільного процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з положень п. 8 ч. 1 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Висновки експертів є засобом встановлення даних (доказів), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 76 ЦПК України)
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як роз'яснено у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», висновок експерта може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами.
Таким чином, для того, щоб результат проведеної експертизи був допустимим доказом у відповідності до ст. 102 ЦПК України, експертиза має призначатися у конкретній справі за заявою осіб, які беруть участь у справі, або на замовлення таких осіб для використання в якості доказу у конкретній справі, а не в будь-якій іншій.
Відповідно до ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. ( ч.1 ст. 84 ЦПК України)
За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Виходячи з положень ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ( ст. 127 ЦПК України)
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Таким чином, законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06 та від 21.02.2019 у справі №911/4590/13.
В аспекті зазначеного суд вважає за доцільне також звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).
У будь-якому разі на суд покладено обов'язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.
Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
При вирішенні питання щодо дотримання позивачем процесуальних строків для подання доказів, суд враховує наступне, що позовна заяваТовариства з обмеженою відповідальністю «Рентсолюшен», подана в інтересах юридичної особи представником - адвокатом Чередниченко Д.О., надійшла до суду 25 січня 2022 року, зареєстрована в канцелярії суду за вх.№1631, відповідно до загального обсягу додатків до позову представником позивача окремих заяв (клопотань) з процесуальних питань, крім клопотання про опитування учасника справи як свідка, не долучено.
Постановляючи ухвалу від 13 червня 2022 року про відкриття провадження у цивільній справі, судом роз'яснено порядок та строки подання доказів учасниками цивільного процесу з урахуванням вимог статі 83 ЦПК України.
В той же час, будь-яких доказів існування поважних причин, які б перешкодили позивачу реалізувати свої права у встановлений судом строк (для подання доказів), суду не надано. Клопотання про продовження процесуального строку до суду не надходило, в той же час клопотання про долучення доказів, яке розглядається судом, подано представником позивача - адвокатом Чередниченко Л.О. лише 28 вересня 2022 року ( вх.№33241).
Таким чином, суд приходить до висновку, що представником позивача не обґрунтовано наявності поважних причин пропуску процесуального строку на подання доказів, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання в частині поновлення строку подання доказів у справі.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду клопотання представника позивача - адвоката Чередниченко Л.О. про долучення доказів, оскільки клопотання подано з порушенням процесуальних строків, визначених частиною другою та третьою статті 83 Цивільного процесуального кодексу України, та відсутності поданого до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку разом з доказами, які беззаперечно свідчать про наявність обставин, що перешкодили позивачу своєчасно звернутись до суду з клопотанням про долучення доказів,
Враховуючи викладене та керуючись статями 76, 81, 83, 126, 127, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-
Відмовити у задоволення клопотання представника позивача - адвоката Чередниченко Л.О. про поновлення пропущеного строку для подання заяви про долучення доказів.
Клопотання представника позивачів - адвоката Чередниченко Л.О. про долучення доказів, зареєстроване в канцелярії суду 28 вересня 2022 року за вх.№33241, - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернетhttp://dn.ki.court.gov.ua.