Справа № 755/3409/22
Провадження № 2/755/245/23
"11" січня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді -Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, -
Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з відповідача на свою користь завдані збитки в порядку регресу у розмірі 4 056,15 грн, а також 992,40 грн. судового збору та 3 000 грн витрат на правову допомогу.
Позов обґрунтовує тим, що 20.05.2020 між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (далі - ПрАТ «СК «ВУСО») та ОСОБА_3 укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 118553794, забезпечений транспортний засіб марки « FIAT», д.н.з. НОМЕР_1 . 12.12.2020 приблизно о 12:58 год. в м. Києві по вул. Електротехнічній, 17 мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки «FIAT», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «OPEL», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок вказаної ДТП автомобілю «OPEL», д.н.з. НОМЕР_2 було завдано механічних ушкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 18.02.2021 по справам № 754/2019/21, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП. У зв'язку із зверненням власника автомобіля «OPEL», д.н.з. НОМЕР_2 із заявою про виплату страхового відшкодування, ПрАТ «СК «ВУСО» визнало вказану подію страховим випадком та виплатило страхове відшкодування у розмірі 4 056, 15 грн. на підставі страхового акта від 01.02.2021 № 2083535-1 та платіжного доручення від 01.02.2021 № 3742.
13.05.2021 між ПрАТ «СК «ВУСО» (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір № 13/05/2021 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор (позивач) отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до договору. В тому числі, новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором № 118553794 від 20.05.2020. Таким чином, позивач стверджує, що до нього перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідача вищевказаної суми боргу, а тому просить суд стягнути з відповідача на свою користь завдані збитки в порядку регресу у розмірі 4 056,15 грн, а також 992,40 грн. судового збору та 3 000 грн витрат на правову допомогу.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.06.2022 відкрито провадження у цій цивільній справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Відповідач копію ухвали суду та копію позовної заяви з додатками не отримав, конверт з відправленням повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 20.05.2020 між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_3 укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 118553794, забезпечений транспортний засіб марки «FIAT», д.н.з. НОМЕР_1
12.12.2020 приблизно о 12 год. 26 хв. в м. Києві по вул. Електротехнічній, 17 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «FIAT», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «OPEL», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок вказаної ДТП автомобілю «OPEL», д.н.з. НОМЕР_2 було завдано механічних ушкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 18.02.2021 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП.
За нормою частини четвертої ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини шостої цієї ж статті, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У зв'язку із зверненням власника автомобіля «OPEL», д.н.з. НОМЕР_2 із заявою про виплату страхового відшкодування, ПрАТ «СК «ВУСО» визнало вказану подію страховим випадком та виплатило страхове відшкодування у розмірі 4 056, 15 грн. на підставі страхового акта від 01.02.2021 № 2083535-1 та платіжного доручення від 01.02.2021 № 3742.
З метою досудового врегулювання спору позивачем 24.05.2021 направлено на адресу ОСОБА_2 регресну вимогу, однак жодних дій для відшкодування вказаних збитків відповідачем не вчинено.
13.05.2021 між ПрАТ «СК «ВУСО» (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір № 13/05/2021 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор (позивач) отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до договору. В тому числі, новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором № 118553794 від 20.05.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 18.02.2021, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП.
Цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу марки «FIAT», д.н.з. НОМЕР_1 було застраховано на підставі полісу страхового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 118553794у ПрАТ «СК «ВУСО».
Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За правилами ст. 1191 ЦК України, особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Таким чином Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальників - заподіювача шкоди.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно п.22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч.38.1.1 п (а) ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальник після виплати страхового відшкодування має право регресного позову до страхувальника або водія транспортного засобу, який спричинив ДТП: - а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд вважає, що безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між завданими збитками і діями відповідача доведено належними і допустимими доказами. Зокрема, вище згаданою постановою суду у справі про адміністративне правопорушення доведено вину відповідача.
Згідно норм ЦК України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов'язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов'язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання шляхом виконання обов'язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою.
Аналогічний висновок викладено у пунктах 44-46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.
Отже, стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.
Аналогічний висновок викладено у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Разом з тим, відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
13.05.2021 між ПрАТ «СК «ВУСО» (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір № 13/05/2021 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор (позивач) отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до договору. В тому числі, новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20.05.2020 № 118553794.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки вищевказана ДТП сталась з вини відповідача, який залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, то саме він зобов'язаний відшкодувати в регресному порядку заподіяні збитки в розмірі 4 056,15 грн, право на отримання яких виникло у позивача на підставі договору № 13/05/2021 про відступлення права вимоги від 13.05.2021.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать, витрати пов'язані із залученням спеціалістів, проведенням експертиз, вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 3 000 грн.
Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Приписами ч.4 ст.137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вказаних вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В матеріалах справи містяться платіжне доручення № Р24А911150077А22932 від 21.09.2021 оплачене ОСОБА_1 наданої йому правничої допомоги в загальному розмірі 3 000 грн., Договір № 30/01/19 про надання (правничої) допомоги від 30.01.2019 укладений між позивачем та адвокатом Самойленком П.М., Додаткова угода № 535 від 21.09.2021 укладена між позивачем та адвокатом Самойленком П.М.
З урахуванням задоволення позовних вимог з ОСОБА_2 на користь позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає стягненню витрати за надання правничої допомоги в сумі 3 000 грн, та витрати зі сплати судового збору 992,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст. ст. 512, 514, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про відшкодування збитків в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу, суму у розмірі 4 056,15 грн, судовий збір у розмірі 992,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн, а всього 8 048 (вісім тисяч сорок вісім) гривень 15 (п'ятнадцять) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: