ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/489/23
провадження № 1-кп/753/1033/23
"11" січня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 (далі - суд), розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12022105020002324 від 10.10.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ
Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за
адресою: АДРЕСА_1 , та
який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
раніше неодноразово судимого, востаннє вироком
Краматорського міського суду Донецької області від 04 березня
2014 року за ч. 1 ст. 121 КК України, на підставі ст. 71 КК
України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на
строк сім років.
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва 11 січня 2023 року в порядку ст. 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) надійшов вказаний обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Відповідно до висунутого обвинувачення органом дізнання, яке суд вважає доведеним, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку за таких обставин.
ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 09 жовтня 2022 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , для задоволення мінімальних побутових потреб, вирішив незаконно проникнути до однієї з квартир будинку, обравши об'єктом посягання володіння ОСОБА_3 , а саме квартиру АДРЕСА_4 , яка знаходиться за вказаною адресою.
Реалізуючи свій протиправний умисел на вчинення кримінального проступку, пов'язаного з незаконним проникненням до житла, ОСОБА_2 09 жовтня 2022 року, приблизно о 11 год. 20 хв., знаходячись поблизу квартири АДРЕСА_5 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, не маючи на це дозволу власника, через вхідні двері, які на момент вчинення кримінального проступку були відчинені, шляхом вільного доступу, незаконно проник до вказаної квартири, що належить ОСОБА_3 . Після чого, 09 жовтня 2022 року, приблизно о 11 год. 30 хв., ОСОБА_2 перебуваючи у приміщенні вказаної квартири був помічений потерпілим та свідком, який у свою чергу припинив протиправні дії ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у незаконному проникненні до житла, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Кримінально-правова кваліфікація дій ОСОБА_2 органом дізнання визначена як незаконне проникнення до житла, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Орган дізнання у цьому кримінальному провадженні довів, що суб'єкт проступку діяв умисно, усвідомлював, що незаконно порушує недоторканність житла і свідомо припускав, що буде завдана шкода правам потерпілого.
Проступок вчинений у спосіб незаконного проникнення до житла особи.
Обставини вчинення ОСОБА_2 незаконного проникнення до житла 09 жовтня 2022 року, приблизно о 11 год. 20 хв., за адресою: АДРЕСА_6 , останнім не оспорювалися та беззаперечно визнавалися.
Водночас підстави розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, викладені в згаданому клопотанні прокурора, були ретельно перевірені судом під час призначення обвинувального акта до розгляду у спрощеному порядку.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, тобто передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, з чим беззастережно й погодився останній.
Щодо призначення ОСОБА_2 виду й розміру покарання за вказаний кримінальний проступок, то суд виходить з такого.
Суд, дотримуючись загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, зокрема, призначення покарання у межах, установлених у санкції частини статті, відповідно до положень Загальної частини КК України, із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, призначає покарання, що буде необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження нових кримінальних правопорушень.
Санкція частини 1 ст. 162 КК України передбачає як альтернативні такі види основних покарань: штраф, виправні роботи, обмеження волі.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини провадження щодо вчинення кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, вчинив нове кримінальне правопорушення маючи не зняту та непогашену судимість, з середньо-спеціально освітою, не працює, під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, - щире каяття, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є призначення ОСОБА_2 покарання у межах санкції частини статті з альтернативно передбачених, а саме у виді обмеження волі.
Водночас, в обвинувальному акті ОСОБА_2 органом досудового розслідування визначено як обставину, яка обтяжує покарання, згідно зі ст. 67 КК України, - «рецидив кримінальних правопорушень».
Натомість, п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються, зокрема, вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.
За таких обставин, суд вважає, що по відношенню до кримінальних проступків такої обставини, яка обтяжує покарання, ОСОБА_2 інкримінована бути не могла, тому обставин, які обтяжують покарання, судом встановлено не було.
Запобіжний захід не обирався.
Долю речових доказів у провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 302, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
Запобіжний захід не обирався.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня приведення цього вироку до виконання.
Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме:
шкарпетки зі слідами РБК, які поміщені до паперового конверту, заклеєно, скріплено печаткою «Для пакетів» та засвідчено підписами понятих; змив РБК поміщено до паперового конверту, заклеєно, скріплено печаткою «Для пакетів» та засвідчено підписами понятих; уламки металевої милиці, які поміщено до спецпакету № КІV6109515 (квитанція № 011554), знищити;
шкіряні черевики чорного кольору, два картузи чорного кольору, куртка темно-синього кольору з емблемою «Besehis», шкарпетки чорного кольору, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , залишити останньому за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його оголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1