Справа № 755/13016/20
Провадження № 2/752/1496/22
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
27 квітня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
позивачка звернувся до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила дочку ОСОБА_3 , про що 08 серпня 2014 року було здійснено реєстрацію у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, батьком записано ОСОБА_2 . Зазначає, що з моменту народження дитини по даний час відповідач не спілкується з дочкою, не цікавиться її життям, розвитком, вихованням та здоров'ям, не надає матеріальну допомогу на утримання дитини, яка проживає разом з позивачкою. Зазначає, що 27.12.2019 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , який у свою чергу займається вихованням та утриманням малолітньої дочки ОСОБА_3 . Крім того зазначила, що малолітня дочка ОСОБА_3 навчається у дошкільному навчальному закладі «Еко-студія дитячого розвитку «Бонобо», де процесом оформлення і оплатою вона займається самостійно. Просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти у розмірі 1/4 чатини його заробітку від дня подання заяви про стягнення аліментів до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її ж відсутності, повідомила суду, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, з будь-якими клопотаннями до суд не звертався.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 .
З огляду на викладене, суд ухвалив про заочний розгляд справи у відсутності учасників справи на підставі наявних доказів, згідно положень ч. 2 ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.9).
За даними свідоцтва про шлюб, виданого Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 27.12.2019 року, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с 19).
Позивачка ОСОБА_1 разом із малолітньою дочкою ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження умов проживання виданого головним спеціалістом відділу соціальних прав захисту дітей ( а. с. 83, 84).
За даними акту опитування керівника студії дитячого розвитку «Бонобо» ОСОБА_6 встановлено, що протягом останніх двох років малолітня ОСОБА_3 відвідує заняття, яку відводить та забирає мама ОСОБА_1 та бабуся. За час пербування дитини в студії батько ОСОБА_2 жодного разу не відвідував заклад, не цікавився життям дитини (а.с.20).
Вирішуючи даний позов, суд, згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією Генеральной Асамблеї ООН від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВРУ від 27.02.1991року, приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та її представник стверджують, що з моменту народження дитини відповідач не приймає участі в матеріальному забезпеченні та вихованні їх спільної дочки, взагалі не приймає участі у його житті.
За даними висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №103/811/41/2 від 03.02.2022 року батько дитини ОСОБА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , з 2014 року з дочкою не проживає, вихованням та утриманням дитини не займається, не цікавиться її життям та здоров'ям, інтересами, не бере участі у фізичному, духовному та моральному розвитку дитини, матеріально не допомагає.
Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За змістом роз'яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібраннядитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
За даними висновку Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №103/811/41/2 від 03.02.2022 року орган опіки та піклування вважає за можливе позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки , 07.02.2007 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з тим, що він ухилився від виконання та утримання дитини.
З огляду на встановлені судом обставини, що відповідач ОСОБА_7 не виконує батьківських обов"язків щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 без поважних причин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.
В частині позовних вимог про стягнення аліментів на дітей, суд встановив наступне.
Правилами ч. 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч.1 ст.181 СК України).
Частиною 1 ст.189 СК України батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати, тощо) не повинні порушувати її права. При цьому, розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого ст.182 СК України. Договір має бути укладено письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч. 3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності до ст. 166 СК України, у зв'язку із позбавленням відповідачів батьківських прав, суд стягує із них аліменти на утримання дитини, оскільки, згідно ст.ст. 180,182 СК України, останні зобов'язані утримувати свою дитину, незалежно від її місця проживання, а тому суд погоджується із запропонованим позивачем розміром аліментів.
Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України, за позовні вимоги щодо стягнення аліметів від яких був звільнений позивач при зверненні до суду з позовом необхідно стягнути на користь держави з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43,141,150,164,166,180,182, 189,244 СК України, ст. 60 ЦК України, ст.ст. 141,258-260,280-283ЦПК України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,- задовольнити частково.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 ) на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду - 24.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 ) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривень 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Г. Плахотнюк