Справа № 752/16313/22
Провадження № 1-кс/752/5299/22
Іменем України
16 листопада 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого, раніше не судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022100010002353 від 01.10.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, -
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшло означене клопотання, з урахуванням обставин кримінального провадження №12022100010002353 від 04.09.2022, мотивів, викладених у клопотанні, та долучених до останнього доказів, слідчий за погодженням у прокурором просив слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування винесеного на розгляд слідчому судді клопотання орган досудового розслідування зазначає, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100010002353, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2022, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21 год. 00 хв. 30 вересня 2022 року, ОСОБА_5 , перебуваючи разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , поблизу житлового комплексу «Svitlo Park», що розташований за адресою: м. Київ, Наддніпрянське шосе, №2 «А», побачив раніше невідомому йому особу, яким у подальшому виявився ОСОБА_9 , після чого в нього виник злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого під час умов воєнного стану, введеного на території України з 24.02.2022 та в подальшому продовженого.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів та мети, спровокувавши конфлікт з ОСОБА_9 , здійснив напад на останнього, що супроводжувався нанесенням не менше семи ударів руками по голові та тулубу потерпілого, в результаті чого ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді: а) синців в лобно-скроневій ділянці ліворуч, на повіках лівого ока з переходом в підочно-виличну ділянку, в правій підочній ділянці, в проекції горизонтальної гілки нижньої щелепи ліворуч з переходом в під-нижньощелепну ділянку; садна на спині та лівому скаті носа в середній третині, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на передній поверхні лівого колінного суглобу; травматична екстрекція 2 зуба верхньої щелепи; б) забійної рани на шкірі верхньої губи ліворуч, які відповідно до висновку експерта №042/1-306-2022 від 10.10.2022:
Відповідно до п.п. 4.6. та 2.3.3. «Правил» вказане тілесне ушкодження у п. б) даних Підсумків, за ступенем тяжкості, відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм розладу здоров'я).
Відповідно до п.п. 4.6. та 2.3.5. «Правил» кожне з вказаних тілесних ушкоджень у п. а) даних Підсумків, за ступенем тяжкості, відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, так як відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк до 6 діб (за критерієм розладу здоров'я) та критерієм незначної стійкої втрати працездатності в розмірі 5 %, відповідно п.2.3.4. «Правил».
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів та мети, у присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відкрито заволодів належним ОСОБА_9 майном, а саме: мобільним телефоном «Realme C21Y», бірюзового кольору, вартістю 5039,10 грн., який під час бійки випав із руки потерпілого та бездротовими навушниками «NIA X1», чорного кольору, вартістю 492,38 грн., які були одягнені на голові потерпілого.
У подальшому, ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 5531,48 грн.
28.10.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю АДРЕСА_1 , громадяну України, українцю, офіційно не працевлаштованому, не одруженому, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Орган досудового розслідування дотримується позиції того, що обставини оголошеної ОСОБА_5 підозри доведені в повній мірі належними та допустимими доказами, також, на думку органу досудового розслідування, доведеними є ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі на підставі обставин, викладених в останньому.
Сторона захисту в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала в повному обсязі, запропонувала застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зазначивши, що сама тяжкість злочину не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Звернула увагу на те, що підозрюваний раніше не судимий, зареєстрований на території, де ідуть бої, має маму-пенсіонера, інваліда, яку необхідно утримувати. Також зазначила, що підозрюваний приїхав до Києва працювати, щоб допомагати мамі з ліками, підозрюваний вину визнає, щиро кається, речі, які викрав повернув. У слідчого щодо нього жодних зауважень з приводу його процесуальної поведінки не має.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника та зазначив, що він щиро кається.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, регламентовані ст. 177 КПК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами в їх сукупності.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, слідчий суддя зазначає таке.
Щодо ризику впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста в цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду в судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.
Разом з тим слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду не є доведеним прокурором належними та допустимими доказами. Дійсно, відповідальність за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України, визначена у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, що може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду, а відтак і суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Однак такий ризик спростовується тим, що він є особою, раніше не судимою, має на утриманні маму пенсіонера-інваліда, до Києва приїхав працювати задля допомоги мамі ліками, визнає вину, щиро кається, речі, які викрав повернув. Крім цього, стороною обвинувачення не надано жодних доказів, які б підтверджували те, що процесуальна поведінка підозрюваного є неналежною, зокрема, що останній не з'являвся на виклики до слідчого. З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може переховуватись від слідства та/або суду не є доведеним у судовому засіданні, а відтак не може покладатись в основу рішення про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так само слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, є недоведеним стороною обвиувачення, враховучи те при цьому, що підозрюваний є особою раніше не судимою.
Посилання на існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку слідчого судді, носить не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту його існування на теперішній час не надано. З цих підстав цей ризик не враховується слідчим суддею при вирішенні питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що дієвим запобіжним заходом, який зможе запобігти наявним у цьому кримінальному провадженні ризикам є особисте зобов'язання. При цьому слідчий суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і вважає, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Крім того, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 179, 181, 194, 369-372, 532 КПК України, -
1. Клопотання залишити без задоволення.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на 2 місяці, але в межах строку досудового розслідування, а саме до 28 грудня 2022 року включно.
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
5. Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6. Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
7. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
8. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
9. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
10. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.
Слідчий суддя ОСОБА_1