Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2741/20
Номер провадження 4-с/711/79/22
13 грудня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Демчика Р.В.
за участю секретаря Кофанової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ковальова Віктора Михайловича на дії державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), боржник: ОСОБА_2 , -
встановив:
ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ковальова В.М. звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Придніпровського ВДВС у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління МЮ (м.Київ), боржник: ОСОБА_2 ..
Свою скаргу мотивує тим, що рішенням Придніпровський районний суд м. Черкаси від 06.04.2021 у справі №711/2741/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , позовні вимоги задоволені часткового та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 11.07.2017 року у розмірі 50 000 доларів США - основного боргу, 7 931,50 доларів США - відсотки за користування кредитними коштами, 3 961,64 доларів СІЛА - сума трьох відсотків річних за порушення виконання зобов'язання заст. 625 ЦК України, а всього стягнуто 61893,14 доларів США доларів США. Ухвалою суду від 08.11.2021 у даній справі задоволено заяву ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, а саме: розстрочено виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 квітня 2021 у цивільній справі № 711/2741/21 на строк до 18 серпня 2022 року, з моменту набрання даною ухвалою законної сили, шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : до 18.09.2021, 5157,76 доларів США та 3660,0грн. (за правничу допомогу); до 18.10.2021, 5157,76 доларів США; до 18.11.2021 5157,76 доларів США; 18.12.2021 5157,76 доларів. США; до 18.01.2022, 5157,76 доларів США; до 18.02.2022, 5157,76 доларів США; до 18.03.2022, 5157,76 доларів США; до 18.04.2022 5157,76 доларів США; до 18.05.2022, 5157,76 доларів США; до 18.06.2022, 5157,76 доларів США; до 18.07.2022 5157,76 доларів США; до 18.07.2022, 5157,76 доларів США; до 18.08.2022 5157,76 доларів США. В межах розстрочки боржник погасив заборгованість лише частково в сумі 30 897,36 доларів США та 3660,0грн. Таким чином примусовому стягненню підлягає 30 995,78 доларів США. Також скаржник зазначив, що з метою примусового стягнення присудженої суми заборгованості до Придніпровського ВДВС у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) було направлено виконавчий лист від 05.07.2022 у справі № 711/2741/20. ВДВС отримало зазначений лист 13.09.2022 про що свідчить відмітка на заяві про примусове виконання рішення. Разом з тим, у вказані строки не було відкрито виконавче провадження та не направлено постанови стягувану, остання була вимушена написати письмове звернення до ДВС. Як виявилось, головний державний виконавець Петренко С.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП 69893230) лише 20.09.2022, тобто через 13 днів, що є порушенням вимог ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на викладене, просить суд визнати дії головного державного виконавця Петренко С.В. щодо несвоєчасного винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 69893230 від 20.09.2022 протиправними, а також стягнути з Придніпровського ВДВС у м.Черкаси судові витрати на правничу допомогу.
28.11.2022 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла заява представника Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.
У судове засідання скаржник ОСОБА_1 та адвокат Ковальов В.М. не з'явилися. Разом з тим, 02.12.2022 через канцелярію суду адвокат подав заяву про розгляд справи без його участі та участі скаржника. Вимоги викладені у скарзі підтримав та наполягав на їх задоволення. Також зазначив, що стало відомо про те, що орган ДВС подав до суду заяв про залишення скарги без розгляду, оскільки рішення суду виконане, виконавче провадження закінчене за відсутністю предметі спору. Наголосив, що вказане не відповідає дійсності, оскільки рішення суду виконане частково, грошові кошти у повному обсязі стягувачу не надходили, закінчення виконавчого провадження не «узаконює» вчинене порушення, крім того постанова ДВС про закінчення виконавчого провадження оскаржена.
Представник відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду невідомі, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про закриття провадження у справі не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Скарга ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ковальова В.М. на дії державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) подана відповідно до вимог розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».
Пунктом 1 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06,04.2021 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ковальова В.М. до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 11.07.2017 у розмірі 50 000 доларів США - основного боргу, 7 931,50 доларів США - відсотки за користування кредитними коштами, 3 961,64 доларів США - сума трьох відсотків річних за порушення виконання зобов'язання за ст. 625 ЦК України, а всього стягнути 61 893,14 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3660 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 10105 грн.
Відповідно ч. 3 ст. 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням судового рішення.
Оскільки у справі ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили, а закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору можливо лише до ухвалення судового рішення, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст. 255 ЦПК України,-
ухвалив:
В задоволенні заяви представника Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про закриття провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Ковальова Віктора Михайловича на дії державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), боржник: ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Р. В. Демчик