Справа № 541/65/23
Провадження № 1-кс/541/16/2023
06 січня 2023 рокум.Миргород
Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді клопотання заступника начальника СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12023170550000007 від 02.01.2023,
04 січня 2023 року заступник начальника СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням,яке погоджено з прокурором Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно вилучене в ході проведення огляду місця події 03.01.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Ulefone (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) та мобільний телефон Oppo.
В обґрунтування клопотання вказував, що у провадженні СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2023 за № 12023170550000007 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01 січня 2023 року, близько 19 години 30 хвилини, ОСОБА_5 , маючи намір та бажання на таємне викрадення чужого майна, прибув до території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де постійно проживає ОСОБА_6 .
З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_5 , через незаперті двері проник до житлового будинку за вказаною адресою, достовірно знаючи, що на території України запроваджено воєнний стан що введений у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжений до цього часу, керуючись виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, зважаючи, що мешканці будинку сплять, діючи в умовах воєнного стану, під дією виниклу умислу, в ході пошуку виявив мобільний телефон марки Oppo модель A52 вартістю 4000 гривень та ноутбук ASUS вартістю 3000 гривень, належні ОСОБА_6 , яка мешкала за вищевказаною адресою, а також мобільний телефон марки Ulefone модель Note 8Р вартістю 1500 гривень, належний ОСОБА_7 , які намагався таємно викрасти.
При цьому, почувши шум, ОСОБА_6 помітила ОСОБА_5 , зробивши останньому зауваження з приводу вчиненого. У свою чергу, ОСОБА_5 , розуміючи, що його дії були викриті потерпілою, ноутбук, що став предметом посягання кинув на місці - на території двору, а відкрите викрадення мобільних телефонів потерпілих здійснив відкрито.
Після чого, ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим повністю довів свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна до кінця, чим спричинив матеріальних збитків потерпілим на загальну суму 5500 гривень.
03.01.2023 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі на території двору за вищевказаною адресою, зі згоди та за участю власника ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і користувача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучено наступні речі, які останній добровільно видав, а саме: мобільний телефон Ulefone (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), який в подальшому запаковано до сейф-пакету WAR 1240500 та мобільний телефон Орро (ІМЕІ на час огляду не встановлено), який в подальшому запаковано до сейф-пакету WAR 1240499.
03.01.2023 вказані речі, слідчим визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню та направлено для зберігання до камери зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській обл., за адресою: м. Миргород, вул. Якова Усика, 34.
В ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно, оскільки в кримінальному провадженні є достатньо даних вважати, що тимчасово вилучене майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, і відповідає вимогам ст. 167 КПК України, з метою збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, знищення, пошкодження, псування, втрати, передачі, пересування, відчуження. Дані речові докази мають суттєве значення у кримінальному провадженні, оскільки можуть бути використані для безпосереднього доведення факту скоєння кримінального правопорушення та причетності підозрюваного до його вчинення, без яких неможливо в повному обсязі встановити обставини вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, є достатні підстави вважати, що вилучені мобільні телефони стали предметом злочинного посягання за вищеописаних обставин.
В судове засідання слідчий СВ не з'явився, направив заяву про розгляд клопотання у його відсутність та просив задовольнити клопотання (а.п. 30).
Власник майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином (а.п. 28, 29).
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників кримінального провадження фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши зміст клопотання та дослідивши матеріали додані до нього, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 12023170550000007 від 02.01.2023 року за ч. 4 ст. 186 КК України.
03.01.2023 заступником начальника СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 . В ході якого було оглянуто та вилучено: мобільний телефон Ulefone (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) та мобільний телефон Oppo.
Постановою заступник начальника СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 від 03.01.2023 вилучене майно визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню та визначено місце його зберігання - камеру зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вказаний слідчим захід забезпечення кримінального провадження, на думку слідчого судді, є в даному випадку співрозмірним з тими обмеженнями, які існують під час згаданого досудового розслідування, необхідними для всебічного, повного встановлення обставин кримінального правопорушення. Незастосування арешту згаданих речових доказів може призвести до знищення, відчуження або настання інших наслідків, що перешкоджатимуть кримінальному провадженню, оскільки відносно них є необхідність у проведенні слідчих дій та експертних досліджень.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 8, 86, 89, 94, 170, 171-173 КПК України, -
Клопотання заступника начальника СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, задовольнити.
Накласти арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування власниками та користувачами наступним майном:
- мобільним телефоном Ulefone (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), який запаковано до сейф-пакету WAR 1240500 та мобільним телефоном Oppo, який в подальшому запаковано до сейф-пакету WAR 1240499.
Визначити місце зберігання вищевказаних речей - камеру зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Якова Усика, 34.
Копію цієї ухвали для виконання вручити слідчому, який звернувся з даним клопотанням.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.
Слідчий суддяОСОБА_1