Справа № 948/10/23
Номер провадження 3/948/5/23
11.01.2023 суддя Машівського районного суду Полтавської області Кравець С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , начальник лазні ВЧ НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
22.12.2022 о 00 год 20 хв, солдат ОСОБА_1 вживав алкогольні напої та перебував на території ВЧ НОМЕР_1 та продовжував виконувати обов'язки військової служби, в умовах особливого періоду.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, як дії, передбачені частиною першою цієї статті вчинені в умовах особливого періоду, а саме: розпивання алкогольних напоїв на території військових частин та виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованих йому правопорушень
У протоколі про адміністративне правопорушення серія ДНХ-5141 ОСОБА_1 зазначив, що алкоголь вживав, вину визнає та розкаюється.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, на офіційному сайті суду (а.с.12,27).
Повідомити його по телефону не вдалося, у зв'язку з тим, що абонент знаходиться поза зоною досяжності, а у відповідь на телефонний дзвінок уповноваженій особі групи ВСП смт Великий Бурлук військової комендатури м. Ізюм, з метою повідомити ОСОБА_1 через останнього зазначив, що він спробує повідомити його про розгляд справи (а.с.13,28).
Разом з цим до протоколу додано його заяву, що свою вину визнає повністю, з протоколом ознайомлений і згоден, просить призначити йому найменш суворе покарання, а також просить розглянути справу без його участі (а.с.9).
Оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, яким встановлено факт вчинення правопорушення (а.с.1);
- результатом тесту на алкоголь №287 від 22.12.2022 р., з якого вбачається, що ОСОБА_1 22.12.2022 р. о 02 год 15 хв за допомогою приладу Алконт - М №00287 пройшов тест на алкоголь результат якого показав 0,93 проміле (а.с.1а);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був проведений огляд у зв'язку з виявленими ознаками, зокрема: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, у присутності двох свідків та за допомогою спеціального технічного засобу Алконт - М №00287, який показав позитивний результат 0,93 проміле (а.с.2);
- копією військового квитка від 26.02.2022 р., з якого вбачається, що ОСОБА_1 з 27.10.2022 р. проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 на посаді начальника лазні (а.с.5-7).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Так, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022р., який діє і зараз.
Враховуючи вищенаведені норми, станом на 22.12.2022 р. діяв особливий період.
Відповідно до ст.49 розділу 1 частини 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Згідно п.4 Розділу І Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність суд вбачає повне визнання вини.
Обставин, що обтяжують відповідальність суд не вбачає.
Мотив накладення стягнення
Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , його ставлення до вчиненого, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих провину обставин та доходить висновку, що йому слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.
На підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнений.
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Крім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДНХ-2 №5100, 21.12.2022 о 04 год 15 хв, солдат ОСОБА_1 знаходився під час виконання військових обов'язків у стані алкогольного сп'яніння, в районі тимчасової дислокації ВЧ НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення
У протоколі про адміністративне правопорушення серія ДНХ-2 №5100 ОСОБА_1 зазначив, що вжив 200 грам горілки, вину визнає.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
На підтвердження вини у вчиненні ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП надано:
- протокол про адміністративне правопорушення, в якому викладені обставини справи (а.с.16);
- результат тесту на алкоголь №271 від 21.12.2022 р., з якого вбачається, що ОСОБА_2 21.12.2022 р. о 05 год 15 хв за допомогою приладу Алконт - М №00287 пройшов тест на алкоголь результат якого показав 2,12 проміле (а.с.16а);
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_2 був проведений огляд у зв'язку з виявленими ознаками, зокрема: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови, у присутності двох свідків та за допомогою спеціального технічного засобу Алконт - М №00287, який показав позитивний результат 2,12 проміле (а.с.17);
- копія військового квитка від 26.02.2022 р., з якого вбачається, що ОСОБА_1 з 27.10.2022 р. проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 на посаді начальника лазні (а.с.20-22).
Суд, перевіривши матеріали справи та надані докази, дійшов такого висновку.
За приписами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, з наданих доказів вбачається, що на підтвердження вчинення правопорушення ОСОБА_1 за обставин викладених у протоколі серія ДНХ-2 №5100 не надано належних та допустимих доказів цього, тоді як відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, тому протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_1 не може бути визнаний достатнім та беззаперечним доказом наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Водночас, додані до протоколу тест на алкоголь та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння не підтверджують факт виконання військовослужбовцем ОСОБА_1 обов'язків військової служби в нетверезому стані, зокрема 21.12.2022 р., оскільки ці документи містять дані щодо іншої особи, зокрема ОСОБА_2 , тоді як відповідно до ст.283 КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на відповідних доказах.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи, а надані на розгляд суду матеріали недостатніми для констатування наявності складу адміністративного правопорушення, військовослужбовцем ОСОБА_1 , за обставин викладених у протоколі, а отже крім протоколу відсутні вичерпні докази, які б підтверджували обставини вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі статтею 2 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьому стаття 17 зазначеного Закону визначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, дослідивши протокол серія ДНХ-2 №5100 та додані до нього документи, суд дійшов висновку, що оскільки автором протоколу не додано належних та допустимих доказів, що підтверджують обставини викладені у цьому протоколі, а тому у зв'язку з недоведеністю вини дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст. 172-20 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, згідно протоколу серія ДНХ-2 №5141 та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 215 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 655, 00 грн.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, згідно протоколу серія ДНХ-2 №5100 стосовно ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя С.В.Кравець