Справа № 553/37/23
Провадження № 1-кп/553/1068/2023
Іменем України
11.01.2023м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
прокурора ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві кримінальне провадження №12022170420000951 від 10.03.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України,
В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває вказане кримінальне провадження.
До обвинуваченого ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.
Захисник та обвинувачений не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов до наступних висновків.
Кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м. Полтави, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складено відповідно до положень статей 291, 292 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, істотних порушень вимог КПК України при складанні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, які б перешкоджали призначенню цього обвинувального акту до судового розгляду судом не встановлено, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України.
Крім того, 09.01.2023 через канцелярію суду прокурором заявлене клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ризики, які стали підставою для його обрання, не зменшились та продовжують існувати, якщо запобіжний захід змінити - підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України, які на підставі ст. 12 КК України кваліфікуються як тяжкі злочини, може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, оскільки, ризики зазначені прокурором значно зменшились, обвинувачений сприяв розкриттю злочину, має намір з'являтися в судові засідання ,має матір похилого віку та малолітню дитину,яка потребує піклування, тому просила змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м'який.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, підтримав доводи захисника, просив змінити запобіжний захід на запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
При вирішенні клопотання суд враховує наступне.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Згідно положень п."С" ст.5 вказаної Конвенції, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.
Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
При цьому, виходячи зі змісту статей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні, за своїм правовим значенням. Крім того, обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження вторинна стадія, яка наступає за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується. Вказана позиція висловлена в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 505/2898/19 від 23.01.2020.
За таких обставин, суд має вирішити питання доцільності продовження строку раніше застосованого запобіжного заходу, надаючи оцінку того чи продовжують існувати заявлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Водночас, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд вказує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Суд при вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, вислухавши думку сторін кримінального провадження, оцінивши суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, вважає, що на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, раніше врахованих судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу і які на даний час не зникли, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості подальшого його тримання під вартою суду не надано, тому суд вбачає за доцільне продовжити обвинуваченому застосований до них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
З вказаних підстав, суд відхиляє посилання сторони захисту щодо доцільності зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу на домашній арешт та зазначає, що тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, а тому дієво забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених може лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 27,177,178,183,194,199,315,331,372,376, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.
Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строком на 60 днів, з 11 січня 2023 року до 11 березня 2023 року, включно, з можливістю внесення застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 52 000 (п'ятдесят дві тисячі) гривень.
Призначити судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України на 19.01.2023 о 13 год.15 хв.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження дії запобіжного заходу протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Суддя ОСОБА_1