Провадження № 2/537/258/2023
Справа № 537/3519/22
10.01.2023 року суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Хіневич В.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не отриманий дохід,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду на його, ОСОБА_1 користь в сумі 20750 доларів США, та 200374 гривні в т.ч. за знищення автомобіля - 18100 доларів США; упущена вигода (дохід) - 2650 доларів США; оплата за послуги реєстрації автомобіля - 4800 грн, збільшення вартості автомобіля-195574 грн. Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 20000 доларів США, та витрати на правові послуги розрахунок яких буде надано. Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.
Суд, своєю ухвалою від 20.12.2022 року залишив вказану позовну заяву без руху та надав позивачу строк на усунення виявлених недоліків з підстав того, що позивачем не надано доказів, що відповідач є власником платної стоянки; не надано відповіді директора готелю на запит; не підтверджена обставина знаходження стоянки на території готелю (будь-які договори між Готелем «Дніпровські зорі» та відповідачем ФОП ОСОБА_2 , тощо).
30.12.2022 року позивачем надано заяву на усунення недоліків, згідно якої останній вказує що ним було подано клопотання до суду про витребування вказаних доказів судом, оскільки на його претензію про надання доказів, відповідач доказів не надав.
Суддя перевіривши матеріали позовної заяви та заяви на усунення недоліків дійшов наступних висновків.
Позивач звертаючись до суду з даним позовом також подав заяву про забезпечення доказів згідно якої прохав забезпечити докази у цивільній справі за його позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не отриманий дохід, шляхом витребування у відповідача ФОП ОСОБА_2 документів (договір оренди автостоянки, свідоцтво про реєстрацію автостоянки, чи свідоцтво про право власності на земельну частку під стоянку автомобілів) підтверджуючих, що автостоянка належить відповідачу.
23.12.2022 року судом розглянуто заяву про забезпечення доказів та відмовлено у її задоволенні, оскільки було встановлено, що заявник звертався до ФОП ОСОБА_2 не з запитом щодо належності їй автостоянки на території готелю «Дніпровські Зорі» (договір оренди або власна стоянка), а з претензією щодо добровільного відшкодування вартості автомобіля.
Дослідивши матеріали заяви та заяви судом встановлено, що на усунення недоліків позовної заяви, позивач подав до суду нову заяву про забезпечення доказів, де прохав, крім дублювання претензійних вимог, в тому числі надати документи про оренду чи власність території готелю де розташована стоянка та виписку про державну реєстрацію платної стоянки. До заяви додав претензію датовану 23.12.2022 року (не підписану) та чек відправки.
Враховуючи викладене, встановлено, що недоліки належним чином не усунуто так, як позивачем належних дій щодо отримання відповідних доказів на підтвердження викладених у позові обставин, своєчасно вчинено не було, а подальші вчинені дії, а саме: направлення ще однієї претензії та повторне подання заяви про забезпечення доказів, не усувають вказані недоліки належним чином у передбачений строк, так як відсутні відомості щодо отримання відповідачем претензії датованої 23.12.2022 та вмотивованої відмови відповідача надати такі документи.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України в разі, якщо позивач відповідно до ухвали суду не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного суддя дійшов висновку, що заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 185, ст. 260 ЦПК України, суд,
постановив:
Вважати неподаною позовну заяву ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не отриманий дохід, та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.І. Хіневич