Справа № 619/690/22
Провадження № 2/535/262/23
11 січня 2023 року смт Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області
у складіголовуючого - суддіМальцева С.О.
Справа № 619/690/22
Найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб):
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місце знаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп.28;
третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 9, оф.1;
третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, місцезнаходження: м. Харків, майдан Конституції, 21/2, кім. 3А.
Суть питання, що вирішується ухвалою.
22 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», в якій просить визнати виконавчий напис №3530, виданий 22.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 11 394,76 грн.
22 лютого 2022 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №68190361, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем на підставі виконавчого напису №3530 від 22.05.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 11 394,76 грн.
В обґрунтування позивач вказав, що звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Оскільки приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. при вчиненні виконавчого напису №3530 від 22 травня 2021 року було порушено норми матеріального права, що свідчить про те, що вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню. Однак, на даний час приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем відкрито виконавче провадження № 68190361, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 11 394,76 грн, на підставі оскаржуваного виконавчого напису, проводяться виконавчі дії, направлені на примусове стягнення цієї заборгованості. Тому вважає за необхідним вжити заходів забезпечення позову до набрання рішенням законної сили.
06 січня 2023 року було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 08 год 30 хв 07 лютого 2023 року.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.
Суд дійшов висновку про задоволення заяви з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
З постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 68190361 від 17.01.2022 вбачається, що приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В., розглянувши заяву стягувача про примусове виконання виконавчого напису № 3530 від 22.05.2021 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., відкрив виконавче провадження про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 11 394,76 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»(далі - Конвенція).
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до частин шостої-восьмої статті 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №68190361, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем на підставі виконавчого напису №3530 від 22.05.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 11 394,76 грн.
При цьому предметом судового спору (позову, що забезпечується) є визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Тобто, у даному випадку ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України просить зупинити примусове стягнення, яке вже відбувається на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Суд вважає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частин 1, 2 статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Згідно з ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову.
Згідно з ч. 2ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 149-153, 157, 258-261, 353 ч.1 п.3, 354 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити повністю.
В порядку забезпечення позову стягнення у виконавчому провадженні №68190361, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем на підставі виконавчого напису №3530 від 22.05.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 11 394,76 грн.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову направити до відома заявнику ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Близнюкову Ю.В. для негайного виконання та для вжиття відповідних заходів.
Роз'яснити, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Мальцев