Справа № 534/1214/22
Провадження № 2/534/768/22
10 січня 2023 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області
в складі суду: головуючого судді Солохи О.В.
з участю секретаря судового засідання Гончар С.Т.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу зареєстрованого біржею дійсним,
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому прохає визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 зареєстрований за № 91 17.03.1999.
Заявлені вимоги мотивує тим, що 17.03.1999 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1 , про що уклали відповідний договір. Даний договір купівлі-продажу був зареєстрований Комсомольською універсальною товарною біржею за №91 від 17.03.1999. У технічному паспорті на квартиру Кременчуцьким МБТІ був проведений відповідний запис щодо зміни власників згаданого нерухомого майна на ОСОБА_1 . На даний час позивач не може відчужити належну їй квартиру, оскільки договір-купівлі продажу квартири не посвідчений нотаріально, тому виникла необхідність у зверненні до суду.
Ухвалою суду від 08.11.2022 провадження у справі було відкрито з призначенням справи за спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачі у відповідності до ст.278 ЦПК України відзив на позов, у наданий судом строк до суду не подали. Заперечень проти розгляду справи в спрощеному провадженні без повідомлення сторін не надавали.
Тому, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши приєднані до справи письмові матеріали, судом встановлено, що 17.03.1999 за №91 Комсомольською універсальною товарною біржею зареєстрований договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Вказаний договір був укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Кременчуцьким МБТІ був проведений відповідний запис щодо зміни власників нерухомого майна на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 реєстровий № 271 у реєстровій книзі № 3 22.03.1999.
За договором ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1 за договірною ціною. Продавець одержала гроші в повній сумі. Обидві сторони виконали умови угоди, проте не посвідчили її в нотаріальній конторі.
Відповідно до ч. 1 п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України 2003 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Оскільки спірні правовідносини виникли у 1999 році, тобто до набрання чинності ЦК України 2003 року, дані цивільні відносини регулюються положеннями ЦК Української РСР 1963 року.
За змістом ст.ст.128,153 ЦК УРСР 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоду по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорі даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно буди досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
При цьому, згідно ст. 227 ЦК УРСР 1963 року договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Згідно ч. 1 ст. 47 ЦК УРСР 1963 року нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.
При цьому, право укладати договори купівлі-продажу і реєструвати їх на товарній біржі передбачено ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» згідно частини другої якої угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. При цьому, така угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Дані положення були чинними і на час спірних правовідносин.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» зі змінами та доповненнями, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.
Так, Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13.12.1995, передбачали таку підставу для державної реєстрації об'єктів нерухомого майна як договори купівлі-продажу, зареєстровані біржою.
В свою чергу, пунктом 27 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 р. N 18/5 (в редакції станом на момент укладення договору купівлі-продажу) встановлено, що відповідно до чинного законодавства обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання) жилого будинку, іншого нерухомого майна (статті 227,242,244,426 Цивільного кодексу).
Так, покупець ОСОБА_1 в установленому законом на час спірних правовідносин порядку 22.03.1999 зареєструвала право власності на нерухоме майно в Кременчуцькому МБТІ, що також підтверджується реєстраційним написом на договорі купівлі-продажу.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З урахуванням наведених правових норм та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що при укладанні договору купівлі-продажу між сторонами було досягнуто згоди по всім істотним його умовам, виконання договору відбулося, а саме продавці отримали кошти, а покупцю було передано нерухоме майно і до неї перейшло право власності на спірну квартиру, яке в установленому порядку було нею зареєстровано, а тому позовні вимоги про визнання договору-купівлі-продажу дійсним підлягають задоволенню.
Керуючись ст.47 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.263, 265 ЦПК України, суд,
Цивільний позов ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу зареєстрованого біржею дійсним - задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , зареєстрований 17.03.1999 Комсомольською універсальною товарною біржею за реєстровим номером 91, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Повне ім'я позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Повне ім'я відповідачів:ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;
ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;
ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_4
Суддя О.В.Солоха
Повний текст рішення складено 11.01.2023.