КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/6829/22
Провадження № 2/552/347/23
05.01.2023 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Сороці Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія «ВУСУ» про стягнення невиплаченого страхового відшкодування,-
03.10.2022 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія «ВУСУ» про стягнення невиплаченого страхового відшкодування. В позовній заяві вказував на те, що 17.10.2021 року ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ DAEWOO д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул.Яківчанській у м.Полтава, в порушення правил дорожнього руху допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2104 д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 . В результаті зіткнення автомобілів, ОСОБА_3 отримав ушкодження несумісні з життям та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер через травму з ушкодженням внутрішніх органів. ОСОБА_3 є його рідним батьком. За наслідком скоєння ДТП заведено кримінальне провадження №12021170420001077 від 18.10.2021 року, в межах якого ОСОБА_2 обвинувачувався у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України. 10.02.2022 року Київським районним судом м.Полтави винесено вирок, яким ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування будь-якими транспортними засобами строком на 5 років 6 місяців. З метою отримання страхового відшкодування внаслідок шкоди, завданої смертю близької людини, 14.06.2022 року ним було подано до ПрАТ «СК ВУСО» відповідну заяву засобами електронного та поштового зв'язку. 05.08.2022 року ПрАТ «СК ВУСО» надано відповідь, відповідно до якої 05.08.2022 року за страховою подією №218956 прийнято рішення про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати у розмірі 99 014,2 грн. 05.08.2022 року він отримав дану грошову виплату. Проте відповідачем неправомірно було зменшено суму страхового відшкодування, передбаченого за забезпечену страховим полісом подію, страхову суму виплачено не в повному обсязі, що призвело до порушення його законних прав та інтересів. В зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача на його користь невиплачене страхове відшкодування в розмірі 160 985,80 грн.
04.10.2022 року судом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
14.11.2022 року ПАТ «СК «VUSO» надало суду відзив на позовну заяву про стягнення невиплаченого страхового відшкодування. У відзиві вказували на те, що між ПРАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено електронний Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 09.12.2020 року №202129259, за яким страховик взяв на себе зобов'язання у випадку настання страхової події відшкодовувати завдану страхувальником шкоду життю, здоров'ю та майну третіх осіб при експлуатації забезпеченого транспортного засобу ЗАЗ DAEWOO д.н.з. НОМЕР_1 . Страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю складає 260000 грн.: за шкоду заподіяну майну 130 000 грн., франшиза 2500 грн. За результатами поданих документів, ПрАТ «СК «ВУСО» було визнано заявлену подію страховим випадком та виплачено на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування за шкоду заподіяну життю та здоров'ю в загальному розмірі 99014,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №23651 від 05.08.2022 року. Окрім цього, 02.09.2022 року за пошкоджений автомобіль «ВАЗ 2104» страховою компанією було виплачено страхове відшкодування в розмірі 13 775,00 грн. Категорично не погоджуються з доводами ОСОБА_1 щодо того, що страховою компанією було зменшено розмір страхового відшкодування, оскільки конкретний розмір страхового відшкодування визначений та обмежений на законодавчому рівні і виплачується в межах передбаченого полісом ліміту відповідальності на підставі відповідних документів, що підтверджують фактично понесені витрати. Настання страхового випадку мало місце 17.10.2021 року. Статтею 8 ЗУ «Про Державний Бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6000 грн. Відповідно, загальний розмір моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_3 його суну складає 72 000 грн. Слід зазначити, що ПрАТ «СК «ВУСО» було витрачено страхове відшкодування за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого в загальному розмірі 99 014,20 грн. виходячи з наступного розрахунку: 72 000 грн. максимальний розмір відшкодування моральної шкоди, 6328 грн. понесені витрати на поховання, 20 686,52 грн. понесені витрати за придбання лікарських засобів. Отже усі обгруновані та документально підтверджені виплати ОСОБА_1 було відшкодовано. Інших можливих виплат на користь сина померлого ОСОБА_3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачає. В зв'язку з чим просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у відношенні до ПрАТ «СК «ВУСО» в повному обсязі. Врахувати відзив на позовну заяву при розгляді даної справи та фактично понесені витрати покласти на позивача.
29.12.2022 року ОСОБА_1 надав суду клопотання про уточнення позовних вимог, в даному клопотанні просив суд стягнути на його користь 160 985, 80 грн. невиплаченого страхового відшкодування. Усі судові витрати понесені позивачем, покласти на відповідача.
04.01.2023 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Борзовця О.В. про розгляд справи без участі позивача та його представника.
В судовому засіданні представник відповідача ПАТ «СК «ВУСО» Сокол Д.В. позовні вимоги не визнала, просила відмовити в повному обсязі.
За наявності у справі достатніх доказів, та враховуючи згоду представника відповідача ПАТ «СК «ВУСО» Сокол Д.В., суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Борзовця О.В.
Суд, заслухавши представника відповідача Сокол Д.В. , вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17.10.2021 року близько 18 год. 25 хв., в темний час доби, на освітленій вуличним освітленням ділянці дороги ОСОБА_2 , в порушення вимог п. 2.9(а) Правил дорожнього руху України (надалі ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (2.592 проміле), керуючи автомобілем марки ЗАЗ-Daewoo, д.н.з. НОМЕР_1 рухався по вулиці Зіньківській з боку вулиці Шведська Могила у м. Полтава в напрямку с.Тахтаулове Полтавського району.
Проїжджаючи неподалік перехрестя вулиць Зіньківська-Шведська Могила у м. Полтаві ОСОБА_2 , в порушення вимог п.п. 10.1 ПДР України, змінив напрямок свого руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу для руху та допустив зіткнення із автомобілем марки ВАЗ 2104, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий рухався по вулиці Зіньківській у напрямку до м. Полтава, по своїй смузі для руху у межах крайньої лівої смуги.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичної експертизи №1115-а від 18.11.2021 року були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток тазу з крововиливами в оточуючі м'які тканини, розрив верхньої мезентеріальної вени, розрив брижі тонкої кишки, заочеревинна гематома, крововиливи у вушок серця, прикореневі крововиливи легенів, гангрена товстого кишечника, які носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію загрози для життя, а в даному випадку, що потягли за собою смерть. Причиною смерті ОСОБА_3 стала інтоксикація, яка розвинулася при тупій травмі тулубу з переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів з наступним розвиненням перитоніту.
Смерть ОСОБА_3 підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №1226 від 25.10.2021 року (а.с.12-13) та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 25.10.2021 року, актовий запис №1394 (а.с.11).
Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 12.08.1982 року, актовий запис 1087 (а.с.14).
Також судом встановлено, що вироком Київського районного суду м.Полтави від 10.02.2022 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування будь-якими транспортними засобами строком на 5 років 6 місяців. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 7722, 90 грн. в рахунок витрат на проведення судових експертиз. Цивільний позов прокурора задовольнити. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави в особі комунального підприємства «1-ша клінічна лікарня Полтавської міської ради» 11 081 грн.54 коп. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 . Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 400 000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20.04.2022 року, вирок суду першої інстанції в частині доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 2861 КК України - залишено без змін.
Крім того, судом встановлено, що між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено електронний Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 09.12.2020 року №202129259, за яким страховик взяв на себе зобов'язання у випадку настання страхової події відшкодовувати завдану страхувальником шкоду життю, здоров'ю та майну третіх осіб при експлуатації забезпеченого транспортного засобу ЗАЗ DAEWOO д.н.з. НОМЕР_1 .
З Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №202129259 вбачається, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить 260000 грн., розмір франшизи 2 500 грн. (а.с.44).
Крім того судом встановлено, що метою отримання страхового відшкодування внаслідок шкоди, завданої смертю близької людини, позивачем ОСОБА_1 14.06.2022 року було подано до ПрАТ «СК ВУСО» відповідну заяву засобами електронного та поштового зв'язку.
З платіжного доручення №23651 від 05.08.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено страхову виплату в сумі 99014, 20 грн. (а.с.53).
Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до пункту 9.1 статті 9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
За змістом Закону № 1961-IV(статті 9, 22, 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП є, зокрема, шкода, пов'язана із смертю потерпілого (п. 23.1 ст. 23 Закону № 1961-IV).
З огляду на зазначене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Як вбачається ОСОБА_1 просить відшкодувати невплачене страхове відшкодування у розмірі 160 958,80 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "СК «ВУСО" сплатило страхове відшкодування на суму 99014,20 грн., що підтверджено платіжним дорученням про страхове відшкодування №23651 (а.с.53).
Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідності до ст.6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з вимогами п.22.1 ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За правилами ст. 23 Закону заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
'Згідно з підпунктами 37.1.1-37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-ІV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; в інших випадках, встановлених законом.
Порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв'язку між ними.
При цьому, слід враховувати, що особливі правила ст. 1187 ЦК України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об'єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки.
Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки. Разом із цим, відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
Обов'язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди. Такі правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18), від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18).
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується.
Відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього, за відсутності обставин, які вказують, що потерпілий передбачав, бажав чи свідомо допускав настання ДТП зі смертельним наслідком, не звільняє страховика від обов'язку відшкодувати шкоду.
Враховуючи те, що ПрАТ « Страхова компанія «ВУСУ» не в повному обсязі здійснила виплату страхового відшкодування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 160 985,80 грн. підлягають задоволенню.
За приписами ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути 992,40 грн. судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» код ЄДРПОУ 31650052 на користь ОСОБА_1 РНОКПП - НОМЕР_4 невиплачене страхове відшкодування в розмірі 160 985,80 грн. (сто шістдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень вісімдесят копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» код ЄДРПОУ 31650052 на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень сорок копійок)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Відповідач - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» код ЄДРПОУ 31650052, м.Київ, вул. Голосіївська, буд. 17.
Головуючий суддя Т.В.Турченко