справа № 361/7046/22
провадження № 3/361/397/23
04.01.2023 м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Броварського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , домогосподарка,
за ч. 3 ст. 154 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАВ № 474079 від 22.11.2022 вбачається, що 17.11.2022 об 20-00 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 порушила правила тримання собак, а саме вигул собаки без намордника, як наслідок собака ОСОБА_1 завдала шкоди собаці ОСОБА_2 , а саме - рваних ран, чим завдала матеріальну шкоду на суму 3000 грн.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненому категорично не визнала та зазначила, що порода її собаки не входить до вичерпного переліку порід собак, що зобов'язанні бути в громадських місцях у наморднику. Зазначила, що її собака не могла нанести німецькій вівчарці рваних ран, так як її собака менша за розміром та не являється агресивною. Водночас зазначила, що саме сусідська німецька вівчарка постійно висуває з під воріт морду та обгавкує людей, які проходять тротуаром поруч, лякаючи і дорослих і дітей. Під час складання матеріалів у неї працівники поліції пояснень не брали, вважає, що сусіди спеціально викликали поліцію і склали відносно неї матеріали, так як неодноразово між ними виникав конфлікт саме із-за агресивної поведінки їх німецької вівчарки. Просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заявила клопотання про долучення до матеріалів адміністративної справи фотографії її собаки та постраждалої німецької вівчарки та копії документів на підтвердження її слів.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження по справі слід закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення і згідно КУпАП не повноважний виходити за його межі.
Згідно ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, при цьому суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь-який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст. 129 Конституції України.
Диспозицією ч. 1 ст. 154 КУпАП передбачена відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях). Частина 3 ст. 154 КУпАП передбачає відповідальність за ці ж дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
В той же час, в протоколі про адміністративне правопорушення від 22.11.2022 зазначено, що «Власник собаки гр. ОСОБА_1 порушила правила тримання собаки, а саме вигул собаки без намордника, як наслідок собака ОСОБА_1 завдала шкоди собаці гр. ОСОБА_2 , а саме рваних ран, чим завдала матеріальну шкоду на суму 3000 тисячі гривень», в той же час в протоколі не вказано породу собаки, і чи відноситься вона до Переліку небезпечних порід собак. Не додається жодних доказів, на підтвердження наявності у власності гр. ОСОБА_1 собаки, яка віднесена до Переліку небезпечних порід собак.
Отже, суть зазначеного в протоколі обвинувачення не конкретизована та не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАВ № 474079 від 22.11.2022 відносно ОСОБА_1 , складений за ч. 3 ст. 154 КУпАП, не містить посилань на норми відповідних правил щодо утримання собак.
Окрім того, в протоколі вказана сума заподіяної матеріальної шкоди 3000 грн., однак не зазначено потерпілого, в протоколі вказано "...завдана шкода собаці гр. ОСОБА_3 ".
Із письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 17.11.2022 близько 20-00 години вона побачила, як її собаку породи німецька вівчарка «…покусав сусідський пес, який проживає за адресою : АДРЕСА_2 ».
При цьому згідно рапорта ДОП СДОП ВП Броварського РУП ГУНП в Київській області Мірошніченка Є.В. в ході проведення подальшої перевірки ОСОБА_1 , «…жителька АДРЕСА_3 », в ході телефонної розмови «…пояснила, що 17.11.2022 року близько 15:00 годин у м. Бровари по вул. Покровська вигулювала свою собаку без намордника, але на повідку та не втримавши собаку вона побігла до будинку АДРЕСА_4 та почала кусати собаку і нанесла рвані рани».
Згідно Міжнародного ветеринарного паспорта, ОСОБА_1 являється власником собаки породи Метіс, яка не входить до переліку небезпечних порід собак, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1164.
Відсутні будь-які свідки даної події, а в зібраних матеріалах справи обставини події суперечливі, при цьому у відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 245 КПК України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП України обов'язковою умовою, яка передує подальшій конфіскації є саме встановлення права власності на відповідні предмети. Доказами права власності на річ не можуть бути слова. Доказування не може ґрунтуватися за припущеннях. Обов'язок збирання доказів, в тому числі і що стосується власника тварини, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП України.
Водночас, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не було належним чином встановлено, чи є особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення власником тварини, яка підлягає конфіскації.
До того ж в матеріалах справи відсутні документи, які дозволяють ідентифікувати тварину, яка підлягає конфіскації за ч. 3 ст. 154 КУпАП, матеріали справи не містять жодних відомостей про огляд та вилучення тварини - собаки, місця та особи (організації) у якої перебуває тварина, при цьому не зазначено ознак тварини: порода, окрас, стать, кличка, вік собаки та інші прикмети, за якими вона має бути ідентифікована при проведенні її обов'язкової конфіскації.
Ст. 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Суд не має права перебирати на себе функції обвинувача, збирати докази самостійно, відшукувати обвинувачення, в обвинувачені, що викладене не конкретно, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а всі сумніви в силу ст. 62 Конституції України мають трактуватись на користь особи, щодо якої складено протокол, а тому приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП не підтверджена, а провадження у справі підлягає закриттю за п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч. 3 ст. 154, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
Суддя Н.С.Сіренко