Справа № 361/6669/22
Провадження № 2-о/361/66/23
10.01.2023
10 січня 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Лелека В.А.
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті,-
У грудні 2022 року заявник звернулась до суду із вище вказаною заявою, обґрунтовуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, уродженка: с. Мар'янівка, Старобешівського р-ну, Донецька обл., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Хрикіна ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_2 , яка померла на території смт. Старобешево Донецької області.
Таким чином, мати заявниці померла на тимчасово окупованій території України.
Лікарське свідоцтво про смерть видано Старобешівською центральною районною лікарнею Донецької області, яке не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Відсутність свідоцтва про смерть матері перешкоджає їй в отриманні допомоги на поховання, передбаченої ст. 53 Закону України ?Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування?, та оформлені документів, необхідних для прийняття спадщини.
09 грудня 2022 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21 грудня 2022 року.
Заявник підтримала заяву, пояснення надала аналогічні її змісту, просила заяву задовольнити.
Представник Броварського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд, вислухавши заявника, дослідивши матеріали заяви, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Старобешево, Донецької області, померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, уродженка: с. Мар'янівка, Старобешівського р-ну, Донецька обл., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , причина смерті - атеросклеротичний кардіосклероз з гіпертензією.
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , являється дочкою, померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Мар'янівською сільською радою Старобешівського району Донецької області 26.09.1981 року, актовий запис № 46 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції 22.08.2015 року, актовий запис №643.
З копії довідки про причину смерті до форми №106/у № 333 від 20.10.2022 року, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, уродженка: с. Мар'янівка, Старобешівського р-ну, Донецька обл., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території смт. Старобешево, Донецької області, причина смерті - атеросклеротичний кардіосклероз з гіпертензією.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року “Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” вказано, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаютьсяневідкладно з моменту надходженнявідповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішенняу справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
За змістом статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” державна реєстрація факту смерті, встановленого у судовому порядку, проводиться за заявою осіб, що були позивачами при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду.
Згідно ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно із ст. 9 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами як джерело права, необхідно враховувати висновки суду у справах проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001 року), Молдови та Росії (Mozer v. the Republicof Moldova and Russia, 23.02.2016 року), де наголошено, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою). Цей висновок в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого “намібійського винятку”, який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватись недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованих територіях, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цих територій при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд вважає можливим, як виняток, взяти до уваги відомості, зазначені у довідці про причину смерті до форми № 106/у № 333 від 20.10.2022 року.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки: с. Мар'янівка, Старобешівського р-ну, Донецької обл., зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території смт. Старобешево, Донецької області у віці 65 років.
Керуючись статтями 263 - 265, 317, 319, 430 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки: с. Мар'янівка, Старобешівського р-ну, Донецької області, яка проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 65 років.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Радзівіл А.Г.