Справа № 461/5481/22
04 січня 2023 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
при секретарі Ігнат Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу в порядку спрощеного провадження заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, інспектора управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Білоуса Валерія Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
18.10.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Львівської міської ради, інспектора управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Білоуса Валерія Олеговича, у якому просить поновити строк на оскарження постанови серії РАП №766656396 від 12.09.2022 року; зупинити виконання постанови серії РАП №766656396 від 12.09.2022 року на час розгляду справи у суді; визнати протиправною та скасувати постанову серії РАП №766656396 від 12.09.2022 року, винесену інспектором з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, спеціаліста першої категорії Білоуса В.О. відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.; визнати дії Львівської міської ради щодо притягнення його до адміністративної відповідальності протиправними; визнати дії інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Білоуса В.О. відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності - протиправними, а справу про адміністративне правопорушення - закрити; стягнути з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань на його користь судові витрати у розмірі 3000 грн.
Рішенням від 21.12.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасувано постанову спеціаліста першої категорії - інспектора з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Білоуса В.О., про накладення адміністративного стягнення серії РАП №76665696 до повідомлення серії ЛВ №00138968 від 29.08.2022 року 16 год. 51 хв., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. Провадження у справі закрито. В задоволенні решти вимог адміністративного позову - відмовлено.
26.12.2022 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради судові витрати у розмірі 2983,76 грн.
В обґрунтування внесеної заяви покликається на те, що адміністративний позов був складений ним особисто, для подачі такого він витратив час на опрацювання законодавчої бази, ним було проведено аналіз судової практики для складання позовної заяви, щоб окреслити та сформулювати потрібну позицію захисту. Вказує, що затратив час на написання позовної заяви, набір її у друкованому вигляді та роздрук, копіювання доданих до позовної заяви матеріалів та інших робіт, витратив часі кошти на дорогу. Таким чином. На підготовку, написання, роз друк, виготовлення копій та подачі позовної заяви та процесуальних документів до суду ним було затрачено 76 годин власного часу. Він являється особою з інвалідністю ІІ групи. Компенсація за відрив від звичайних занять обчислюється пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено мінімальну заробітну плату з 01 січня у місячному розмірі - 6500 грн., у погодинному розмірі - 39,26 грн. Таким чином, оцінює 76 годин власного часу у 2983,76 грн. та вказує, що цей час втрачено ним безповоротно.
В судове засідання, призначене на 04.01.2023 о 11.40 год. учасники процесу не з'явилися, хоча були належним чином повідомленими про дату і час розгляду заяви, про причини неявки суд не повідомили, заяви про відкладення судового засідання чи про розгляд справи у їх відсутності не подали.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви про винесення додаткового рішення у відсутності сторін.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують понесені ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвоката; що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для винесення додаткового рішення та залишення заяви позивача від 26.12.2022 без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 139, 143, 241, 248, 294 КАС України, суд,-
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення додатково рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради судових витрат у розмірі 2983,76 грн. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, інспектора управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Білоуса Валерія Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 44448833, юридична адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1).
відповідач: інспектор управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Білоус Валерій Олегович, адреса: 79006, м. Львів, пл. Ринок, 1.
Суддя О.Б. Кротова