10 січня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/2314/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., ознайомившись із заявою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Лукмасла Миколи Миколайовича про зміну способу виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
02 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про: визнання протиправними дій експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Кулик Наталії Вікторівни щодо викладення зауважень у п. 9 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 07.05.2019 №4979/88-19; зобов'язання експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Кулик Наталії Вікторівни повторно розглянути проект землеустрою та видати позитивний висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №440/2314/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Ухвалено нове рішення та за межі позовних вимог: Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо ненадання протягом десяти робочих днів з дня одержання розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Зем-Ресурс» проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 13,0 га в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області висновку про його погодження або про відмову в такому погодженні; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути поданий на погодження проект землеустрою, розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Зем-Ресурс», щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 13,0 га в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області у відповідності до вимог статті 186-1 Земельного кодексу України.
20.04.2022 Верховним Судом видано виконавчий лист про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути поданий на погодження проект землеустрою, розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Зем-Ресурс», щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 13,0 га в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області у відповідності до вимог статті 186-1 Земельного кодексу України.
Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Лукмаслом М.М. від 23.05.2022 відкрито виконавче провадження №69079166.
27.12.2022 судом одержано заяву начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Лукмасла М.М. про зміну способу виконання виконавчого листа №440/2314/19 від 20.04.2022 Верховного Суду з "розгляду подання на погодження проекту землеустрою, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Зем-Ресурс», щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 13,0 га в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області у відповідності до вимог статті 186-1 Земельного кодексу України" на "затвердження проекту землеустрою, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Зем-Ресурс», щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 13,0 га в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області".
Ознайомившись з поданою заявою та доданими до неї матеріалами, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Як визначено підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2481 гривень.
З огляду на викладене, за подання заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду належить сплатити судовий збір у розмірі 744,30 грн.
Проте, до заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду заявником не додано документа про сплату судового збору. Також заявником не зазначено про наявність у нього пільг для сплати судового збору
Підпунктом 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Перелік осіб та категорій справ, яким законом надано пільги щодо сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях наведено в статті 5 Закону України "Про судовий збір", серед яких відсутня така категорія осіб, як ті, що звернулися до суду з заявою про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Враховуючи те, що норми пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку є спеціальними, судовий збір сплачується при зверненні саме до адміністративного суду із заявою про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Таким чином у заявника наявний законодавчо визначений обов'язок щодо сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Подібна позиція щодо правозастосування викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 року у справі 12-66гс18 та відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 06 вересня 2018 року по справі №490/3517/15-а.
Статтею 166 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно з частиною першою статті 167 цього Кодексу будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до частини другої цієї статті, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Беручи до уваги те, що державним виконавцем до заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду не додано документа про сплату судового збору, що не узгоджується з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, і цей недолік не дає можливості її розглянути, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення такої заяви без розгляду.
Керуючись статтями 166, 167, 248, 256, 294, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Лукмасла Миколи Миколайовича про зміну способу виконання рішення суду - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва