Рішення від 09.01.2023 по справі 420/15828/22

Справа № 420/15828/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №352 від 18.07.2022 року про оголошення простою в частині оголошення простою ОСОБА_1 , який обіймає посаду заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській областi;

стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 суму неотриманої заробітної плати за час простою не з вини працівника починаючи з 20.07.2022 р. по день винесення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його було звільнено з посади заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області з 09 грудня 2020 року, у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Укртрансбезпеки, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 87 Закону України “Про державну службу”.

16.11.2022 року постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду було скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 року, визнано протиправним та скасовано наказ, поновлено на посаді ОСОБА_1 . Було допущено виконання рішення.

Однак, 18.07.2022 року наказом Державної служби України з безпеки на транспорті №352 від 18.07.2022 року було оголошено простій не з вини працівників з 20.07.2022 року до припинення чи скасування воєнного стану в Україні для державних службовців та працівників Державної служби України з безпеки на транспорті згідно з переліком, куди також внесено позивача, а також було вирішено сплачувати працівникам, які перебувають у простої 2/3 посадового окладу.

На думку Позивача, у простій його направлено незаконно, оскільки оскаржуваний наказ прийнято без визначення конкретних підстав та з порушенням процедури, а також не враховано те, що Одеська область не перебуває під окупацією. При цьому, Позивач також зазначає, що роботодавець міг перевести його на іншу роботу, проте не запропонував будь-яких інших вакансій. Позивач взагалі не розуміє, яким чином відповідач визначив перелік осіб, яким необхідно оголосити простій.

Позивач вважає, що доповідна записка начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Костянтина Миронова від 08 липня 2022 року № 9846/4.3/18-22 не може бути підставою для прийняття оскаржуваного наказу про оголошення простою, оскільки посилання, наведені в ній є суб'єктивною думкою начальника.

Позивач наголошує, що протягом періоду перебування його у простої, Укртрансбезпекою було заключено декілька трудових контрактів із новими працівниками, що свідчить про упередженість та дискримінацію щодо нього з боку Укртрансбезпеки.

Позивач не погоджується з прийнятим Наказом, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині, що стосується Позивача, а суми неотриманої заробітної плати через оголошення простою підлягають стягненню на користь Позивача.

Ухвалою від 08.11.2022 року поновлено позивачу строк звернення до суду, прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, а також повідомлено сторін, що суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою судді від 08.11.2022 року витребувано з Державної служби України з безпеки на транспорті належним чином засвідчені копії доказів, а саме: довідку про заробіток ОСОБА_1 з 02.07.2022 року зазначенням середньомісячної заробітної плати, акт про початок простою Державної служби України з безпеки на транспорті, копії табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 за період, починаючи з 01.07.2022 р., інформацію щодо кількості працівників з якими було укладено трудові контракти починаючи з 20.07.2022 року, а також усі докази, які були підставою для прийняття наказу Державної служби України з безпеки на транспорті №352 від 18.07.2022 року про оголошення простою в частині оголошення простою ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 14.12.2022 року за клопотанням представника відповідача продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів на десять днів з дня отримання даної ухвали..

Ухвалою судді від 14.12.2022 року відмовлено в задоволенні заяви відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

15.12.2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Представник відповідача вказує, що з початку повномасштабного вторгнення сил країни-агресора на територію України, Укртрансбезпека постійно здійснює свою діяльність в умовах дотримання балансу між виконанням функцій та забезпечення життя та здоров'я працівників, тому, у зв'язку із зменшенням обсягу навантаження на територіальні органи, Укртрансбезпека не в змозі під час воєнного стану, забезпечити на довоєнному рівні роботою всіх своїх працівників у тому числі і Позивача за відсутності організаційної та технічної можливості та тимчасового законодавчого обмеження реалізації своїх функцій на місцях.

Відповідач не погоджується з доводами позивача щодо відсутності змін у діяльності територіального органу Укртрансбезпеки з огляду на введення на території України правового режиму воєнного стану, зазначивши, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». Дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Таким чином, позивач наголошує, що більша частина функцій виконання яких забезпечувалась територіальними органами Укртрансбезпеки не виконується в силу приписів нормативно-правових актів. Даний факт не заперечується Позивачем.

Відповідач вказує, що оскаржуваний наказ було видано внаслідок виникнення обставин, незалежно ані від Позивача, ані від Відповідача. При цьому, законодавчо було врегульовано питання дотримання прав осіб, трудова діяльність яких зазнала впливу внаслідок забойної агресії з боку російської федерації, зокрема шляхом оголошення простою. Таким чином, враховуючи оцінку безпосередньої діяльності територіального органу, проведену його начальником, керівництвом Укртрансбезпеки було видано наказ від 18.07.2022 № 352, яким оголошено простій не з вини працівника не тільки Позивачу, а й іншим працівникам Укртрансбезпеки, з 20.07.2022 року

Посилання Позивача на листи органів державної влади та судову практику, які сформовані в мирний час та не внаслідок оцінки дій роботодавців в умовах постійних активних бойових дій на території України відповідач вважає недоречним. При цьому, власне тлумачення Позивачем передумов оголошення простою іншим особам, визначеним у спірному наказі, зокрема з огляду на критерій територіальності, є не об'єктивним та таким, що не підтверджує протиправність дій Відповідача під час прийняття наказу. А судова практика, на яку посилається позивач, не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки не стосується умов воєнного стану.

Крім того, на думку відповідача, вимоги Позивача про проведення перерахунку розміру коштів під час перебування у простої суперечать положенням чинного законодавства та не підлягають задоволенню.

Стосовно кількості працівників з якими укладено трудові контракти за період з 20.07.2022 по жовтень 2022 року, відповідач повідомив, що наразі укладання трудових контрактів, як окремої форми трудового договору, з державними службовцями, які займають посади державної служби категорій «Б» та «В», в Укртрансбезпеці не здійснюється.

На підставі викладеного позивач вважає, що під час видання оскаржуваного наказу Відповідач діяв у чіткій відповідності до норм чинного законодавства, обґрунтовано та об'єктивно.

На виконання ухвали судді від 08.11.2022 року відповідачем як додаток до відзиву подані витребувані судом документи.

04.01.2023 року від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначається, що Відповідач в якості підстави оголошення простою визначив: 1) припинення здійснення заходів державного нагляду (контролю) шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), зокрема проведення заходів габаритно-вагового контролю 2) неможливість виконання державним службовцем службових обов'язків за посадою у дистанційному форматі, відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи. 3) наявність небезпеки життю і здоров'ю працівника при виконанні службових обов'язків у зв'язку із збройною агресією. Однак, дані підстави є абсолютно абстрактними, суб'єктивними та не доведеними належними та допустимими доказами. Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 було припинено саме проведення планових та позапланових перевірок, рейдові перевірки не були зазначені у Постанові, а, отже, право їх проведення під час дії воєнного стану у Відповідача залишилось, так само як і проведення заходів габаритно-вагового контролю.

Позивач у поясненнях вказує, що Відповідач повинен був обґрунтувати та довести неможливість виконання вищевказаних посадових обов'язків дистанційно та відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи безпосередньо на робочому місці втім, ані в оскаржуваному наказі, ані у відзиві на позовну заяву цього зроблено не було, а лише загальними фразами вказано про існування такої неможливості. Більш того, посилання, Відповідача на те, що здійснення державного контролю (нагляду) відноситься до компетенції Позивача є голослівним, жодним належним доказом не підтвердженим.

Крім того, позивач повторно звертає увагу, що військові дії в місті Одесі та Одеській області не велися, тому безпосередньої загрози бойових дій в місті Одесі не існувало.

На переконання позивача, посилання Відповідача на необов'язковість ведення Акту простою не відповідають дійсності, оскільки відповідно до Листа Щодо організації роботи під час простою на підприємстві Міністерства Праці та соціальної політики України від 23.10.2007 № 257/06/187-07 «На час простою не з вини працівника оформлюється акт простою (фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи) та наказ власника або уповноваженого ним органу. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі».

Окремо у поясненнях зазначено, що простій міг бути оголошений лише для всього підприємства або його структурних підрозділів.

Інших заяв по суті справи станом на час розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в органах Державної служби України з безпеки на транспорті та займає посаду заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області.

Як зазначає позивач, 08.12.2020 року Державною службою України з безпеки на транспорті був прийнятий наказ №2050-к «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно до якого ОСОБА_2 , заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, звільнено з займаної посади 09 грудня 2020 року, у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Укртрансбезпеки, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.87 Закону України «Про державну службу».

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 року по справі №420/8185/21 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року скасовано та прийнято нове, яким, серед іншого, визнано протиправними та скасовано накази Державної служби України з безпеки на транспорті №2050-к від 08.12.2020р. «Про звільнення ОСОБА_1 », №2094-к від 14.12.2020р. «Про внесення змін до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 08 грудня 2020 року №2050-к» і №591-к від 12.05.2021 р. «Про внесення змін до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 08 грудня 2020 року №2050-к» та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області з 13 травня 2021 року.

18.07.2022 р. відповідно до частини 1 першої статті 34, частини першої статті 113 Кодексу законів про працю України, статті 12, частини першої статті 13 Закону України "Про оплату праці", Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом Президента від 14 березня 2022 р. № 133, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 р. № 2119-IX, Указом Президента від 18 квітня 2022 р. № 259, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 р. № 2212-IX та Указом Президента від 17 травня 2022 р. № 341, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 р. № 2263-IX), постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану», у зв'язку з відсутністю можливості забезпечення належних організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи, та з метою належної роботи державного органу, Державною службою України з безпеки на транспорті винесено наказ № 352 "Про оголошення простою".

Пунктами 1, 3 вказаного наказу оголошено простій не з вини працівників з 20.07.2022 р. до припинення чи скасування воєнного стану в Україні для державних службовців та працівників Державної служби України з безпеки на транспорті та забезпечено оплату праці у розмірі ⅔ посадового окладу за умови підтвердження простою табелями обліку використання робочого часу згідно з переліком осіб, який додається до наказу.

Відповідно до п.4 під час простою державні службовці та працівники апарату Укртрансбезпеки та її територіальних органів, зазначені у Переліку, звільняються від обов'язку бути присутнім на робочих місцях.

Згідно Витягу зі Списку державних службовців та працівників апарату Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних органів, яким оголошено простій, що є додатком до наказу № 352 від 18.07.2022 року, до такого переліку, серед інших, включено заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області Мироненка Віталія.

Наказ № 352 від 18.07.2022 року кадровою службою було надіслано на електронну адресу Відділу державного нагляду (контролю) Укртрансбезпеки в Одеській області «odessa@dsbt.gov.ua» 18.07.2022, о 14:52, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти.

Підставою прийняття зазначеного наказу №352 визначено службові записки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Костянтина Цирканюка від 08 липня 2022 р. № 9843/4.3/18-22, від 08 липня 2022 р. № 9850/4.3/18-22, начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Віталія Сушка від 08 липня 2022 р. № 9809/4.3/18-22, начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Костянтина Миронова від 08 липня 2022 р. № 9846/4.3/18-22, начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Олега Лучина від 08 липня 2022 р. № 9835/4.3/18-22, начальника відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Володимира Романенка від 08 липня 2022 р. № 9807/31/18-22, доповідна записка Першого заступника Голови Державної служби України з безпеки на транспорті Юрія Марценишина від 10 липня 2022 р. № 9854/3.5/18-22.

У службовій записці начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Костянтина Миронова від 08 липня 2022 р. № 9846/4.3/18-22 зокрема зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». Протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Специфіка роботи Відділу полягає у здійсненні заходів державного нагляду (контролю) на автомобільному транспорті, шляхом проведення перевірок (перевірок на дорозі) за здійсненням пасажирських перевезень автомобільним транспортом та вантажних перевезень за результатами яких здійснюється габаритно-ваговий контроль. З огляду на безпекову ситуацію на адміністративно-територіальній одиниці Одеської області здійснення заходів державного нагляду (контролю) шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), зокрема, i проведення заходів габаритно-вагового контролю на даний час не є можливим, з метою убезпечення працівників Відділу від збройної агресії, що допоможе зменшити небезпеку їх життю або здоров'ю. А відтак, з урахуванням специфічних умов праці, які полягають у здійсненні заходів державного нагляду (контролю) на автомобільному транспорті, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), а також неможливості виконання державним службовцем службових обов'язків за посадою у дистанційному форматі, доцільним є оголошення простою для працівника Відділу, а саме: ОСОБА_1 , заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області.

З метою з'ясування обставин та отримання додаткових документів, 27.09.2022 р. представник позивача звернувся із адвокатським запитом до Державної служби України з безпеки на транспорті.

Листом від 18.10.2022 р. № 6031/4.1/15-22 відповідач повідомив про підстави прийняття оскаржуваного наказу, а також зазначив наступне:

“Відповідно до структури та штатного розпису Державної служби України з безпеки на транспорті, введених в дію наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 05 жовтня 2018 року № 805 «Про введення в дію структури та штатного розпису Державної Служби України з безпеки на транспорті на 2018 рік», виключено посаду заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області.

Відтак, з 05 жовтня 2018 року вищезазначена посада скорочена.

Станом на сьогодні, діючим штатним розписом Укртрансбезпеки на 2022 рік, який введено в дію з 01 січня 2022 року наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 11 березня 2022 року № 210 «Про введення в дію штатного розпису Державної служби України з безпеки на транспорті», посада заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області не передбачена.

Відповідно, після 05 жовтня 2018 року на посаду заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, призначень не було.

Згідно з трудовим законодавством України термін «аналогічна посада» не визначений. Відтак, надати інформацію щодо аналогічних посад заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, не вбачається можливим.

Станом на сьогодні посаду заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області обіймає ОСОБА_2 , який перебуває поза штатом.

Посаду заступника начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області обіймає ОСОБА_3 .

У період з 18 липня 2022 року по 27 вересня 2022 року у Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області призначень на посади державних службовців та працівників, які не є державними службовцями, не було”.

До відповіді на запит додані копії службових записок, що були підставою прийняття спірного наказу та рахунок на оплату.

Не погоджуючись з оголошенням простою для посади, яку обіймає на момент звернення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 1,2,4,7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України) (відповідно до преамбули цього Кодексу).

Згідно з ч.1 ст.3 та ст.4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

Відповідно до положень ст.34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Час простою з вини працівника не оплачується.

Таким чином, простоєм вважається вимушене призупинення роботи. При цьому, правила оплати за час простою залежать від того з чиєї вини він виник.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Крім того, підпунктом 2 пункту 4 вказаного Указу постановлено Кабінет Міністрів України невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилини 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилини 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 травня 2022 року №341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилини 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Пунктом 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 13 Закону України "Про державну службу" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби видає у випадках, встановлених законом, нормативно-правові акти з питань державної служби, надає роз'яснення з питань застосування цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби;

Згідно пункту 1 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 500 (далі - Положення), Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується i координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті).

Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення, оприлюднює на офіційному веб-сайті НАДС узагальнені роз'яснення з питань застосування Законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування" та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.

З метою належної організації роботи державних службовців під час воєнного стану НАДС надано роз'яснення від 04.03.2022 р. № 149-р/з "Щодо нез'явлення державних службовців на роботу та надання їм відпусток під час воєнного стану, а також оформлення відносин із державними службовцями, яких зараховано до територіальної оборони".

Відповідно до наданих у роз'ясненні рекомендацій, функціонування державних органів та режим роботи їх працівників має бути організований з огляду на безпекову ситуацію у конкретному регіоні. Забезпечення ефективної роботи державного органу в цей період вимагає гнучкості та швидкої адаптації до подій, що відбуваються навколо.

Також вказано, що державний службовець може виконувати завдання за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу у випадках та порядку, передбаченому Типовими правилами внутрішнього службового розпорядку, затвердженими наказом НАДС від 03 березня 2016 року № 50, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 457/28587, та Правилами внутрішнього службового розпорядку відповідного державного органу. Дистанційний формат роботи дозволить більшою мірою убезпечити працівників державного органу від збройної агресії чи загрози нападу, допоможе зменшити небезпеку їх життю або здоров'ю, а також сприятиме дотриманню обмежень перебування на вулицях та в інших громадських місцях, зокрема у комендантську годину.

Однак, у разі відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, що викликане, зокрема, військовим станом, доцільно оформити простій для конкретних державних службовців або структурних підрозділів відповідно до законодавства про працю.

07.03.2022 прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану», відповідно до якої надано право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу) (п.1), а також рекомендовано керівникам органів місцевого самоврядування застосовувати положення пункту 1 цієї постанови та здійснювати його виконання в межах фондів заробітної плати, передбачених у кошторисах відповідних органів, підприємств, установ та організацій (п.2).

Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 440 «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» установлено, що у період воєнного стану для державних службовців та працівників державного органу, які перебувають на території України, за рішенням керівника державної служби в державному органі може запроваджуватися дистанційна робота у разі наявності організаційних і технічних можливостей для виконання їх посадових обов'язків.

Отже, на підставі наведених норм права, можна зробити висновок, що простой може бути оголошений тільки у разі відсутності організаційних і технічних можливостей для виконання їх посадових обов'язків.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 3 Положення Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно пункту 10 Положення Укртрансбезпека в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінінфраструктури видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Головою Укртрансбезпеки 14.02.2022 р. затверджено Положення про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті, пунктом 1.2 якого встановлено, що відділи державного нагляду(контролю) у відповідних областях, АР Крим та містах зі спеціальним статусом є структурними підрозділами апарату Укртрансбезпеки і забезпечують виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань та території областей, в АР Крим та у містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 2.3,2.4,2.5 Розділу ІІ Положення про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті завданнями територіального органу є здійснення нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному та залізничному транспорті; забезпечення в межах повноважень виконання завдань визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» у сфері автомобільного та залізничного транспорту; здійснення державного ринкового нагляду у межах сфери відповідальності Укртрансбезпеки, визначеної вимогами законодавства України.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Згідно п. 2 вказаної Постанови протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері:

за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

з метою виконання міжнародних зобов'язань України.

Протягом періоду воєнного стану позапланові заходи державного нагляду (контролю) (позапланові невиїзні перевірки) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави (п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303).

Отже, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану” скоротився перелік завдань та функцій, виконання яких забезпечувалась територіальними органами Укртрансбезпеки.

Як встановлено судом, наказом № 352 від 18.07.2022 р. Державною службою України з безпеки на транспорті оголошено простій не з вини працівників з 20.07.2022 р. до припинення воєнного стану в Україні для державних службовців та працівників Державної служби України з безпеки на транспорті.

Тобто, даним наказом Укртрансбезпека, як центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті визначив порядок роботи державних службовців та працівників структурних територіальних органів, які входять до апарату Укртрансбезпеки.

Оголошення простою саме позивачу обгрунтовано специфічними умовами праці, які полягають у здійсненні заходів державного нагляду (контролю) на автомобільному транспорті, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), а також неможливістю виконання державним службовцем службових обов'язків за посадою у дистанційному форматі.

Таким чином, на думку суду, оголошення простою позивачу зумовлено припиненням заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану, що свідчить про відсутність організаційних і технічних можливостей для виконання його посадових обов'язків.

Суд також приймає до уваги, що під час прийняття оскаржуваного наказу відповідач керувався, серед іншого, постановою Кабінету Міністрів України № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану».

Отже, у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації та введенням на території України воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я працівників Державної служби України з безпеки на транспорті, а також зі зменшенням фінансування на виплату заробітної плати працівникам було прийнято наказ про оголошення простою працівникам Державної служби України з безпеки на транспорті. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у простій відправлено не лише позивача, а й ряд інших осіб, що зумовлено зовнішніми чинниками.

Суд погоджується з зазначеним відповідачем, що твердження Позивача про необхідність зазначення у оскаржуваному наказі частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» є лише суб'єктивною думкою, оскільки положення чинного законодавства не встановлюють для роботодавця обов'язку посилання у актах індивідуальної дії на вказану норму закону. Між тим, у спірному наказі є посилання на пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» щодо можливості обмеження конституційних прав.

Суд не приймає твердження позивача щодо упередженого ставлення до позивача, адже простій оголошено, крім нього й іншим працівникам Державної служби України з безпеки на транспорті. Разом з цим, посилання позивача на попереднє його звільнення не є предметом розгляду даної справи та суд не надає оцінку обставинам вказаного.

Щодо твердження позивача про переведення працівника за його згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію суд зазначає, що відповідно до абз. 2 ст. 34 КЗпП зазначене не обов'язком відповідача, а дана стаття надає лише можливість здійснення такого переведення.

У свою чергу, посилання позивача на відповідь відповідача на адвокатський запит від 13.10.2022 року,з якого йому стало відомо, що у період з 04 квітня 2022 року по 13 вересня 2022 року у Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області було призначено 2 посадові особи є помилковим. В матеріалах справи відсутній вказаний лист, а з листа відповідача від 18.10.2022 р. № 6031/4.1/15-22 вбачається, що у період з 18 липня 2022 року по 27 вересня 2022 року у Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області призначень на посади державних службовців та працівників, які не є державними службовцями, не було.

Отже, докази призначень на посади державних службовців та працівників, які не є державними службовцями, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, оскаржуваний наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 18.07.2022 р. № 352 "Про оголошення простою" прийнято правомірно та в межах наявних повноважень, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення заробітної плати - відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

Попередній документ
108316257
Наступний документ
108316259
Інформація про рішення:
№ рішення: 108316258
№ справи: 420/15828/22
Дата рішення: 09.01.2023
Дата публікації: 12.01.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (12.07.2023)
Дата надходження: 03.11.2022
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування наказу