про залишення позовної заяви без руху
09 січня 2023 р. № 400/81/23
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами
позовної заявиОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доМиколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54001,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), в якому просить:
"1.Визнати протиправними дії Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_2 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійною фонду України в Миколаївській області довідок про розмір грошовою забезпечення станом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року та на 01.01.2022 року, для перерахунку його пенсії.
2. Зобов'язати Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошовою забезпечення довідки про розмір грошовою забезпечення ОСОБА_3 , станом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року за на 01.01.2022 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, га деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № « 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядовою і начальницькою складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожитковою мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2020 року, з 01.01.2021 року та з 01.01.2022 року пенсії ОСОБА_3 ".
До позовної заяви додана "ЗАЯВА про поновлення строку звернення з адміністративною позовною заявою про зобов'язання надати нову довідку для перерахунку пенсії", в якій позивач просить поновити з 01.01.2020 йому строк звернення до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративною позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання надати довідки для перерахунку пенсії.
В обгрунтування заяви позивач зазначає, що порушення його прав відбулося внаслідок протиправних дій щодо ненадання для перерахунку пенсії з 01.01.2020, з 01.01.2021 та з 01.01.2022 довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022. Позивач вказує, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
За правилами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18) та сформулювала новий правовий висновок, згідно з яким для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Аналогічна правова позиція щодо шестимісячного строку звернення до адміністративного суду викладена у постанові Верховного Суду від 03.09.2021 у справі № 460/1904/19.
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій просить поновити йому строк на звернення до адміністративного суду з 01.01.2020 та одночасно наполягає, що такий строк не застосовується. Причин пропуску такого строку в заяві не наведено.
Суд відхиляє аргумент позивача про незастосування строку звернення до адміністративного суду, керуючись наведеною вище позицією Верховного Суду, та зазначає, що предметом позову є не перерахунок пенсії, а направлення нової довідки про розмір грошового забезпечення до пенсійного органу.
У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач посилається на дії відповідача "щодо ненадання... довідки", тобто, фактично, на пасивну поведінку відповідача.
Позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про надання нових довідок 26.09.2022, але не наводить у позовній заяві фактичних обставин, які б свідчили, що обов'язок відповідача оформити довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021 виник у 2022 році.
Натомість, обгрунтовуючи обов'язок відповідача видати спірні довідки, позивач вказує на те, що з 01.01.2020 не відповідають правовим актам вищої юридичної сили положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з цієї постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку з невчиненням відповідачем дій з оформлення спірних довідок відповідно у 2020, 2021, 2022 роках.
Зокрема, у разі оформлення відповідачем спірних довідок станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та направлення їх до органу Пенсійного фонду для перерахунку пенсії позивача, позивач отримував би перераховану пенсію не пізніше березня 2020 року, березня 2021 року, березня 2022 року відповідно.
Отже, про невчинення відповідних дій позивач повинен був дізнатися відповідно у березні 2020 року, березні 2021 року, у березні 2022 року, не отримавши пенсії у збільшеному (перерахованому) розмірі. Шестимісячний строк звернення до суду тривав у такому разі по вересень 2020 року (щодо вимоги про видачу довідки станом на 01.01.2020), по вересень 2021 року (щодо вимоги про видачу довідки станом на 01.01.2021), по вересень 2022 року (щодо вимоги про видачу довідки станом на 01.01.2022).
До суду позивач звернувся 30.12.2022 (підтверджується конвертом, в якому надійшла позовна заява).
Отже, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду. До позовної заяви позивач додав заяву про поновлення такого строку, не навівши у ній поважних причин його пропуску.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позивачу належить подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені у Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 становить 2 481 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду за подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки позивач заявив дві взаємопов'язані позовні вимоги немайнового характеру, до позову належить додати документ про сплату судового збору в сумі 992,40 грн.
У переліку додатків до позовної заяви зазначений документ про сплату судового збору в сумі 992,40 грн, який фактично відсутній. Зазначене підтверджується актом про нестачу матеріалів або недоліки у формуванні справі, складеним працівниками суду 03.01.2023.
Отже, позивачу належить подати до суду документ про сплату судового збору в сумі 992,40 грн.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин;
- документа прос плату судового збору в сумі 992,40 грн.
3. Попередити позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Птичкіна