09 січня 2023 р. № 400/5199/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить: 1) визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо здійснення виплати пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачені страхові внески, що передувало року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 25.10.2021 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 25.10.2021; 2) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 без збільшення пенсії на 1 процент заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років та зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію зі збільшенням пенсії на 1 процент заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років, починаючи з 25.10.2021.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка вказує на те, що з 24.12.2014 року їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплату якої було припинено 26.12.2014, у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, що дає право на призначення цього виду пенсії. З 25.10.2021 на підставі заяви позивачки, їй призначено пенсію відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі-Закон №796). Однак при розрахунку пенсії відповідачем неправомірно враховано показник середньої заробітної плати у сумі 6186,32 грн, який враховувався при призначення попередньому виду пенсії з урахуванням індексації. На переконання позивача, зазначене призвело до порушення її прав, оскільки при призначенні їй пенсії відповідач повинен був керуватися ч. 2 ст. 40 Закону №1058 iз застосуванням показника середньої заробiтної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески за 2018-2020 роки у сумі 9118,81 грн. Також при призначенні з 25.10.2021 і при наступних виплатах пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, ГУ ПФУ в Миколаївській області не було враховано положення частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ щодо встановлення збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік страхового стажу понад 15 років. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними та суперечать вимогам Конституції України, нормам пенсійного законодавства.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив про правомірність визначення середнього розміру заробітної плати у сумі 6186,32 грн (3764,40 грн. - показник середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 х 1,17 х1,11 х 1,11 х 1,14 - коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати), спираючись на те, що переведення з одного виду пенсії на інший є зміною виду пенсії. При цьому, пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на
інший вид пенсії лише в межах одного закону. Також відповідач вказав про правомірність дій, що полягають у виплаті пенсії без врахування норм ст.56 Закону № 796, у зв'язку з тим, що це призведе до зменшення розміру пенсії.
Суд розглянув справу 09.01.2023 в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
24.12.2014 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
26.12.2014 позивачці припинено виплату пенсії у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, що дає право на призначення даного виду пенсії.
З 25.10.2021 за заявою позивачки, її було переведено на пенсію відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Для розрахунку пенсійної виплати Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області застосовано показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії з урахуванням індексації (6186,32 грн). До пенсії встановлено додаткову пенсію, як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії.
Відповідачем визначено середній розмір заробітної плати у сумі 6186,32 грн. у 2022
році (3764,40 грн. - показник середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 х 1,17 х1,11 х 1,11 х 1,14 - коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати).
Не погоджуючись з розрахунком призначеної позивачу пенсії, виходячи із обчислення показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки, позивачка звернулась до суду.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1788-ХІІ, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( ст. 57 Закону №796)
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1, 2 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до абз. 2 п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV визначає порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії за Законом № 1058-IV має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
В даному випадку судом встановлено, що ОСОБА_1 24.12.2014 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі- Закон №1788), яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії.
Оскільки позивачка в жовтні 2021 вперше звернулась до відповідача за призначенням пенсії відповідно до ст. 55 Закону №796, то підстави для застосування ч.3 ст. 45 Закону № 1058-IV до спірних правовідносин у відповідача відсутні.
Оскільки визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за Законом №796 здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому при обчисленні позивачці пенсії з 25.10.2021 року відповідно до Закону №1058 відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (тобто за 2018-2020 роки), оскільки за призначенням пенсії відповідно до норм вказаного Закону позивачка звернулась вперше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.11.2016 р. по справі № 133/476/15-а та підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 р. по справі № 876/5312/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду діючий КАС України та Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не містить.
Таким чином, відповідачем протиправно при призначенні позивачці пенсії відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки.
В цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо збільшення пенсії на 1 процент заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років, суд виходить з наступного.
Позивачу з 25.10.2021 призначено пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на підставі ст. 55 Закону №796-XII.
Відповідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
Відтак, статтею 56 Закону №796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи осіб, які підпадають під його дію, зокрема й позивачки як потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії.
Законом №796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Аналіз норм права, якими врегульовано спірні правовідносини, свідчить про те, що Закон №796-XII визначає спеціальні норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема й в частині обчислення пенсії у повному розмірі з урахуванням підвищення за понаднормовий стаж.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС до яких відноситься і позивач, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Зазначений пільговий порядок обчислення пенсійної виплати потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС був передбачений, зокрема ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII, станом на дату призначення позивачу пенсії, та не потребував подання особою, яка має спеціальний статус, відповідної заяви.
Верховним Судом при ухваленні постанов від 20 лютого 2018 року у справі №287/89/17-а, від 29 жовтня 2018 року у справа №565/817/17, від 17 квітня 2019 року у справа №565/939/17, від 15 липня 2021 року у справі №565/787/17 обставини у яких є аналогічними до обставин справи, що розглядається, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (зокрема й потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС), ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Таким чином, позивач має право на обчислення розміру її пенсії за кожний повний рік стажу роботи для понад 15 років шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад цей стаж, але не вище 75 % заробітку, оскільки вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та при призначенні їй пенсії вона обрала умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно обчислював з дня призначення позивачу її пенсію без врахування положень ч. 2 ст. ст. 56 Закону №796-XII, тим самим протиправно звузивши існуюче право позивача на соціальний захист у повному розмірі як потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача та наведений розрахунок, згідно якого застосування ч. 2 ст. 56 Закону №796 призведе до зменшення пенсії, оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача щодо застосування при призначенні позивачці пенсії показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо твердження відповідача про те, що строк звернення до суду з даним позовом позивачем пропущено, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Тобто, для ухвалення судом рішення про поновлення строку звернення до суду, необхідно навести реальні фактичні обставини, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду.
Правовідносини, які є предметом розгляду справи, зокрема призначення пенсії, виникли 25.10.2021 року, а до суду позивач звернувся лише 23.11.2022 року, тобто з пропуском шестимісячного строку. При цьому шестимісячний строк сплив 25.04.2022 року.
Разом з цим, військова агресія РФ проти України, яка розпочалась 24.02.2022 - є обставиною, яка перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду.
Тому, суд дійшов висновку про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Позов задовольнити повністю.
Сума сплаченого позивачем судового збору в сумі 1984,80 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 2403307661) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо застосування показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, при обчисленні пенсії ОСОБА_1 з 25.10.2021 року та без збільшення пенсії на 1 процент заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, код 13844159) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, із збільшенням пенсії на 1 процент заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років, але не більше 75 процентів, відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 25.10.2021 року, та здійснити відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 2403307661) судові витрати в розмірі 1984,80 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири грн вісімдесят коп) гривень.
4. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 09.01.2023