Рішення від 10.01.2023 по справі 380/17333/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/17333/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач), у якому просить:

- скасувати постанову заступника начальника Дрогобицького міськрайонного відділу виконавчої служби Західного територіального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 04.02.2021 про відкриття виконавчого провадження № 64361055 щодо виконання постанови головного державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 30.10.2017 №50167050 про стягнення з позивача на користь відповідача виконавчого збору в сумі 11455,57 грн.

Ухвалою від 07.12.2022 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження № 64361055, позивач дізналася, що 04.02.2021 заступник начальника Дрогобицького ВДВС прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови № 50167050 від 30.10.2017 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 11455,57 грн. Копія вказаної постанови позивачу надіслана не була. За правилами ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (чинній станом на 04.02.2021) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Відповідно до ч. 2 ст. 12 цього Закону строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Як вбачається з оскаржуваної постанови, виконавчий документ, за яким відкрите виконавче провадження, набрав чинності 30.10.2017. Відтак, останнім днем строку на пред'явлення такого документа є 30.01.2018. На переконання позивача, постанова від 04.02.2021 є протиправною, оскільки станом на день її прийняття сплив строк, протягом якого вищевказаний виконавчий документ міг бути пред'явлений до виконання.

Із вказаних підстав просить задовольнити позовні вимоги повністю.

21.12.2022 відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, мотивуючи тим, що 30.10.2017 у межах виконавчого провадження АСВП № 50167050 державний виконавець виніс постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 11455,57 грн. 03.02.2021 до відділу ДВС поступила заява стягувача - АТ "УкрСиббанк" про повернення без виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду № 442/4990/14-ц. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав заяву про повернення виконавчого документа. Відповідно до ч. 3 ст. 40 вказаного Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом. За виконавчим провадженням № 50167050 постановою державного виконавця від 03.02.2021 повернуто виконавчий документ стягувачу, відповідно строк три місяці для пред'явлення виконавчого документу від 30.10.2017 щодо стягнення виконавчого збору починається з 03.02.2021 та триває три місяці. У даному випадку, постанова про відкриття виконавчого провадження № 64361055 щодо виконання виконавчого документа № 50167050 винесена держаним виконавцем 04.02.2021, у зв'язку з чим строк пред'явлення виконавчого документу до виконання відповідачем не пропущений.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

У Дрогобицькому МРВ ДВС Головного ТУЮ у Львівській області (після реорганізації Дрогобицькому МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало на виконанні виконавче провадження АСВП № 50167050 з виконання виконавчого листа № 442/4990/14-ц, виданого 15.01.2016 Дрогобицьким міськрайонним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 11338587000 на загальну суму 114555,73 грн.

12.02.2016 головний державний виконавець Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 50167050, якою боржнику наданий строк до 19.02.2016 для добровільного виконання та попереджено про примусове виконання зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій при невиконанні рішення у вказаний строк.

30.10.2017 у межах виконавчого провадження № 50167050 головний державний виконавець виніс постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 11455,57 грн.

03.02.2021 до Дрогобицького МРВДВС ЗМУМЮ (м. Львів) звернувся стягувач - АТ "УкрСиббанк" із заявою про повернення без виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду № 442/4990/14-ц від 15.01.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованості у сумі 9676,20 дол. США

Постановою заступника начальника Дрогобицького міськрайонного ВДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 03.02.2021 за виконавчим провадженням № 50167050 виконавчий документ повернутий стягувачу.

04.02.2021 заступник начальника відділу Дрогобицького міськрайонного ВДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 64361055 щодо виконання виконавчого документа -постанови № 50167050 від 30.10.2017, виданої Дрогобицьким МРВ ДВС ЗМУ МЮ (м. Львів).

Вважаючи незаконною постанову від 04.02.2021, позивач звернулась до суду про її скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 05.10.2016 умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку визначав Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону № 606-XIV постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону № 606-XIV розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Водночас, 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону № 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Частиною четвертою ст. 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, у розмінні положень Закону № 1404-VIII постанова про стягнення виконавчого збору є різновидом виконавчого документу, примусове виконання якого здійснюється з певними особливостями, обумовленими правовою природою виконавчого збору як плати за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Відтак, аналізуючи положення статей 26, 45 Закону № 1404-VIII слід дійти висновку, що про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, а його безпосереднє стягнення здійснюється без виокремлення в інше виконавче провадження за рахунок стягнутих із боржника грошових сум одночасно із задоволенням вимог стягувача.

Винятком з цього правила є випадки, передбачені частиною третьої статті 40 Закону №1404-VIII, зокрема, повернення виконавчого документа стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

У такому випадку виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує на загальних підставах в окремому виконавчому провадженні, у тому числі з урахуванням вимог щодо строку пред'явлення такого виконавчого документа до виконання.

Таким чином, якщо стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) достатньо для задоволення вимог стягувача за виконавчим документом, але недостатньо для сплати виконавчого збору, його стягнення продовжується на загальних підставах, а вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору необхідно перевіряти, зокрема, чи не пропущений строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зазначає, що відповідно до статті 23 Закону № 606-XIV та статті 12 Закону № 1404-VIII строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Беручи до уваги те, що за правилами Закону № 606-XIV та Закону № 1404-VIII постанова про стягнення виконавчого збору приймається одночасно з початком примусового виконання рішення і виконується за рахунок стягнутих із боржника грошових сум одночасно із задоволенням вимог стягувача в межах основного виконавчого провадження, постанова про стягнення виконавчого збору від 30.10.2017 ВП № 50167050 є такою, що автоматично пред'явлена до виконання з дати її прийняття.

Отже, строк її пред'явлення до виконання був перерваний, у зв'язку з чим його початок після переривання у спірних правовідносинах необхідно обчислювати з моменту прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 03.02.2021 ВП № 50167050, у межах якого вона виконувалася (була пред'явлена до виконання).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 826/7708/17.

Відтак, строк пред'явлення до виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 30.10.2017 ВП 50167050 не закінчився через його переривання.

Разом із тим, вирішуючи цей спір, суд зважає на таке.

Із матеріалів справи встановлено, що у Дрогобицькому МРВ ДВС Головного ТУЮ у Львівській області (після реорганізації Дрогобицькому МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало на виконанні виконавче провадження АСВП № 50167050 з виконання виконавчого листа № 442/4990/14-ц, виданого 15.01.2016 Дрогобицьким міськрайонним судом, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 11338587000 на загальну суму 114555,73 грн.

Тобто, позивачка є солідарним боржником разом із ОСОБА_2 , а загальна сума боргу становить 114555,73 грн.

Проте 30.10.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 50167050 державним виконавцем винесена постанова про стягнення з ОСОБА_1 одноособово виконавчого збору в сумі 11455,57 грн., тобто 10% від суми стягнення.

Крім того, 03.02.2021 до відділу ДВС надійшла заява стягувача - АТ "УкрСиббанк" про повернення без виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду №442/4990/14-ц, в результаті чого, постановою державного виконавця від 03.02.2021 ВП №50167050 повернуто виконавчий документ стягувачу із зазначенням строку пред'явлення виконавчого документа до виконання 02.02.2024.

Варто відмітити, що Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій.

Натомість алгоритм дій виконавців під час вчинення виконавчих дій передбачений Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), розробленою відповідно до Законів № 1403-VIII та № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень та рішення інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

Положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог зазначених законів, та такі, що не можуть їх відзначити, в тому числі встановити нові вимоги, які прямо не передбачені Законами, на виконання яких Інструкція затверджена.

Положення ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII зобов'язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Вказані положення частини третьої статті 40 Закону N 1404-VIII відповідають нормі абзацу 10 пункту 8 розділу III Інструкції.

У цьому пункті 21 розділу III Інструкції встановлено, що в постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результат виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувача, а також наслідки. закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першої статті 40 Закону. Після закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає в матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначається підстава завершення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа за посиланням на відповідну норму Закону, залишок нетягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягненого виконавчого збору або сума стягненої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результат виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робиться відповідна відмітка щодо залишку нестягнутої суми та суми стягненого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначення дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на використання стягувача суми за виконавчим листом.

Крім цього, пунктом 20 розділу III Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягується за наявності підстави та в порядку, визначеному у статті 37 Закону. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов'язково роз'яснюється порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Суд відмічає, що постанова від 03.02.2021 ВП № 50167050 про повернення виконавчого документу стягувачу не містить інформації про суми, що були фактично стягнуті із солідарних боржників під час виконання рішення суду або відсоток виконаного рішення.

Варто відмітити, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувача за його заявою створено умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18, постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 400/4023/19 та від 28.12.2021 у справі № 400/4863/20.

Відтак, повернення стягувачу виконавчого листа із зазначенням можливості його повторного подання на виконання без вказівки на відсоток виконання, із одночасним звернення до стягнення постанови про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору призведе до подвійного його стягнення з цього юоржника.

Також суд при прийняття рішення враховує, що спірна постанова передбачає стягнення із позивачки усієї суми виконавчого збору, незважаючи на те, що основний борг стягувався солідарно із двох боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що є протиправним.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийняття оспорюваної постанови.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність постанови від 04.02.2021 та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника відділу Дрогобицького міськрайонного відділу виконавчої служби Західного територіального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 04.02.2021 про відкриття виконавчого провадження № 64361055.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дрогобицького міськрайонного відділу виконавчої служби Західного територіального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (ЄДРПОУ 35019539; 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. 22 Січня, 43) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кисильова О.Й.

Попередній документ
108316116
Наступний документ
108316118
Інформація про рішення:
№ рішення: 108316117
№ справи: 380/17333/22
Дата рішення: 10.01.2023
Дата публікації: 12.01.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.03.2023)
Дата надходження: 30.01.2023
Предмет позову: скасування постанови