справа№ 380/17279/22
10 січня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я. розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в якому просить:
визнати протиправним і скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії № 133650005130 від 02.09.2022р., яким відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонд України у Львівській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи:
- з 23.01.1992р. - 26.01.1996р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма ПП» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з врахуванням записів у Трудовій книжці НОМЕР_1 від 23.01.1992р. на ім'я ОСОБА_1 (Запис № « 23.01.1992р. Прийнятий водієм вантажного автомобіля. Наказ № 2 К від 23.01.92р.»; Запис №2 « 26.01.1996р. Звільнений в зв'язку із ліквідацією підприємства. Наказ № 3 К від 19.01.96р.»);
- з 01.01.2004р. - 14.01.2011р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Виробничо-побутове управління» (місто Райдужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з врахуванням записів у Трудовій книжці НОМЕР_1 від 23.01.1992р. на ім'я ОСОБА_1 (Запис №8 « 01.10.2003р. Прийнятий на роботу слюсарем по ремонту котельного обладнання п'ятого розряду вахтовим методом роботи. Наказ № 1/29-к від 01.01.2003р.»; Запис № 9 «09.02.2010р. Трудовий договір припинено в зв'язку із закінченням строку. Наказ №2/2-к від 09.02.2010р.»; Запис № 10 « 05.03.2010р. Прийнятий на роботу слюсарем по ремонту котельного обладнання п'ятого розряду вахтовим методом роботи. Наказ №1/13-к від 04.03.2010р.»; Запис № 13 « 14.01.2011р. Трудовий договір припинено в зв'язку із закінченням строку. Наказ 2/38-к від 27.12.2010р.»); з врахуванням Довідки № 49 від 25.03.2015р., видана ТОВ «Виробниче-побутове управління»;
- з 20.01.2011р. - 31.05.2012р., з 01.10.2012р. - 31.05.2013р., 01.11.2013р. - 31.05.2014р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Росна» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ) з врахуванням записів у Трудовій книжці НОМЕР_1 від 23.01.1992р. на ім'я ОСОБА_1 (Запис № 14 « 20.01.2011р. Прийнятий на роботу слюсарем по ремонту котельного обладнання шостого розряду. Наказ №2 від 20.01.2011р.»; Запис № 15 « 31.05.2012р. Звільнений в зв'язку із закінченням строку дії трудового договору. Наказ № 28 від 20.05.2012р.»; Запис № 16 « 01.10.2012р. Прийнятий на роботу слюсарем по ремонту котельного обладнання шостого розряду. Наказ № 53 від 01.10.2012р.»; Запис № 17 « 31.05.2013р. Звільнений в зв'язку із закінченням строку дії трудового договору. Наказ № 37 від 07.05.2013р.»; Запис № 18 « 01.11.2013р. Прийнятий на роботу слюсарем по ремонту котельного обладнання шостого розряду. Наказ № 85 від 01.11.2013р.»; Запис № 19 « 31.05.2014р. Звільнений в зв'язку із закінченням строку дії трудового договору. Наказ № 126 від 30.04.2014р.»); з врахуванням Довідки № 02/24 від 26.05.2015р.. видана ТОВ «Росна»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, а саме: місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ, з обчисленням кожного року роботи за один рік і шість місяців страхового стажу, а саме:
період роботи: з 23.01.1992р. - 26.01.1996р. ТОВ «Фірма ПП»;
період роботи: з 01.04.1996р. - 30.09.1999р. Муніципальне підприємство «Радужнийтеплосеть»;
період роботи: з 22.06.1999р. - 30.09.2003р. ВАТ «Варьєганнефть»;
період роботи: з 01.10.2003р. - 09.02.2010р., з 05.03.2010р. - 14.01.2011р. ТОВ «Виробничо-побутове управління»;
період роботи : з 20.01.2011р. - 31.05.2012р., з 01.10.2012р. - 31.05.2013р., 01.11.2013р. - 31.05.2014р. ТОВ «Росна».
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву від 29.08.2022р. про призначення пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Конституцію України, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Указ Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанову Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указ Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопад 2005р. №22-1, Постанову Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 та постанови Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №459/955/15-а, від 27.02.2018 у спраів №361/4899/17, від 12.06.2018 у справі №686/4998/15, від 22.02.2021 у справі №266/258/16-а. Вважає, що оскаржуване рішення про відмову у призначені його пенсії є протиправним, оскільки порушує його право на пенсійне забезпечення та соціальний захист, а відтак підлягає скасуванню.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - управління) подало відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з підстав, викладених у ньому. Зазначає, що порядок та умови призначення пенсії за віком визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058) та обов'язковою умовою для призначення такої пенсії за нормами цього Закону є наявність необхідного страхового стажу та досягнення особою визначеного законодавством пенсійного віку. Оскільки, при підрахунку страхового стажу згідно наданих документів не зараховано періоди роботи на території РФ 23.01.1992 - 26.01.1996 (перетинаються періоди роботи в Росії з періодами роботи в Україні, стаж враховано частково відповідно до довідки про заробітну плату та акту перевірки) та з 01.01.2004 по 31.05.2014, оскільки відсутня інформація про сплату внесків до Пенсійного фонду РФ, відтак управління рішенням від 02.09.2022 №133650005130 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком. Також зазначає, що рішенням від 31.03.2022 №133650005130 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стразового стажу, про що його повомлено листом від 20.04.2022 №1300-5206-8/3156. Крім того, на адресу суду відповідачем надано клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунок стажу щодо призначення пенсії за віком позивача.
Ухвалою суду від 06.12.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 (далі - позивач) ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_2 від 23.01.1992 року працював, зокрема:
- з 23.01.1992р. по 26.01.1996р. - водій вантажного автомобіля в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма ПП» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ);
- з 01.04.1996р. - слюсар четвертого розряду по ремонту котельного обладнання та з 01.07.1996р. по 30.09.1998р. - слюсар п'ятого розряду по ремонту котельного обладнання вахтовим методом роботи у Муніципальному підприємстві «Радужнийтеплосеть» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ);
- з 22.06.1999р. по 30.09.2003р. - слюсар по ремонту котельного обладнання п'ятого розряду вахтового-експедеційним методом роботи у ВАТ «Варьєганнефть» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ);
- з 01.10.2003р. по 09.02.2010р., з 05.03.2010р. по 14.01.2011р. - слюсар по ремонту котельного обладнання п'ятого розряду вахтовим методом роботи в ТОВ «Виробничо-побутове управління» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ);
- з 20.01.2011р. по 31.05.2012р., з 01.10.2012р. по 31.05.2013р., 01.11.2013р. по 31.05.2014р. - слюсар по ремонту котельного обладнання в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Росна» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ).
З матеріалів справи вбачається, що позивач повторно звернувся з заявою (зверненням) від 29.08.2022 (зареєстрована за №3679) до Відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Песнійного фонду України у Львівській області з метою реалізації свого права на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Волинській області було прийнято Рішення від 02.09.2022 №133650005130 про відмову в призначені пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
В даному рішенні зазначено, що відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсі за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років. При підрахунку страхового стажу, згідно наданих документів не зараховано періоди роботи на території РФ 23.01.1992 - 26.01.1996 (перетинаються періоди роботи в Росії з періодами роботи в Україні, стаж враховано частково відповідно до довідки про заробітну плату та акту перевірки) та з 01.01.2004 по 31.05.2014, оскільки відсутня інформація про сплату внесків до Пенсійного фонду РФ. Для зарахування періодів роботи на території РФ слід долучити акти зустрічних перевірок та інформацію просплату внесків. Страховий стаж складає 17 років 07 місяців 02 дні.
Будь-яких інших підстав для відмови у призначенні пенсії позивачу у тексті оскарженого рішення пенсійний орган не виклав.
При цьому, відповідачем у оскаржуваному рішенні жодним чином не заперечувалось, щодо загального страхового стажу позивача який складає 17 років 07 місяців 02 дні.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Зміст спірних правовідносин є рішення органу Пенсійного фонду № 133650005130 від 02.09.2022р. про відмову у призначені пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 23 Загальної Декларації прав людини, статті 23 Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України передбачено, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - №1058-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За правилами частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не менше 29 років.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Також суд бере до уваги, що питання врахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі (колишнього СРСР, а потім Російської Федерації) після 1 січня 1991 року до стажу при призначенні пенсій на території України регулюється нормами міжнародних угод, підписаних Україною та Російською Федерацією.
З 01.01.1992 року по 31.12.2001 на території РФ діяв Закон РРСФР «Про державні пенсії в РРСФР» від 20.11.1990 № 340-1, на підставі якого всі періоди роботи в районах Крайньої Півночі зараховуються в трудовий стаж в полуторному розмірі.
За змістом частини четвертої статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992, укладеною між Україною і Росією, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
Згідно з вимогами абз. 2, 3 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
За приписами ч. 2 ст. 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Тобто, з міжнародних угод, підписаних між Україною та РФ вбачається, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
Якщо певний період роботи особи на території РФ згідно з законодавством цієї держави повинен обчислюватися на пільгових підставах, то в такому ж порядку цей же стаж повинен враховуватись щодо цієї людини і в Україні.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на які розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 № 1029, Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області прирівняний до районів Крайньої Півночі. Відтак, місцевість, де розташовувались підприємства, на яких працював позивач, знаходиться у районі, який прирівняний до районів Крайньої Півночі.
Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з абз. 3 п.5 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Отже, законодавство визначає, що основним та достатнім документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, хоча наявність стажу може доводитись і іншими документами, якими є трудовий договір або довідки про роботу.
Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 7 червня 2018 року у справі № 173/637/17, від 3 липня 2018 року у справі №302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 554/1723/17 та від 21 серпня 2019 року у справі № 750/1717/16-а; від 08 листопада 2019 року у справі № 396/153/17 (2-а/396/13/17), від 15.07.2020 року № 127/13762/17, від 18.06.2020 року у справі №537/1415/17, від 17.06.2021 року у справі №348/2352/16-а.
Як вже вище зазначено в оскаржуваному рішенні від 02.09.2022, підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком є відсутність необхідного страхового стажу роботи, а саме, Пенсійний орган не зарахував позивачу до страхового стажу періоди роботи на території РФ (23.01.1992 - 26.01.1996), оскільки періоди роботи в Росії перетинаються з періодами роботи в Україні, а тому стаж враховано частково відповідно до довідки про заробітну плату та акту перевірки, при цьому відповідач не вказав, які конкретно зазначені періоди роботи перетинаються та належних і допустимих доказів на які посилається в даному рішенні до матеріалів справи останнім не подано.
Щодо відсутньої інформації про сплату внесків до Пенсійного фонду РФ, та щодо зарахування періодів роботи на території РФ (01.01.2004 по 31.05.2014) слід долучити акти зустрічних перевірок та інформацію про сплату внесків, як зазначає в своєму рішенні відповідач, суд зазначає таке.
Згідно з ст. 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до положень ст. 106 Закону №1058-IV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 144/669/17.
Відтак, суд вважає, що позивач не може бути позбавлений соціальної захищеності та пенсійного (страхового) стажу за час роботи на підприємствах зазначених у трудовій книжці НОМЕР_1 від 23.01.1992р., що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Крім того, в матеріалах справи наявні довідки про заробітну плату позивача за спірні періоди.
Враховуючи вищевикладене та оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач в оскаржуваний період з 23.01.1992р. по 26.01.1996р., з 01.01.2004р. по 09.02.2010р., з 05.03.2010р. по 14.01.2011р., з 20.01.2011р. по 31.05.2012р., з 01.10.2012р. по 31.05.2013р., 01.11.2013р. по 31.05.2014р. працював в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, суд приходить до висновку, що останній має право на зарахування до страхового стажу вищезазначені періоди роботи при призначенні пенсії за віком з врахуванням вже зарахованого органом Пенсійного фонду України страхового стажу позивача згідно з розрахунку стажу - пенсійна справа №133650005130, а саме в період з 23.01.1992р. по 15.10.1995 (в матеріалах справи).
Крім того, спору, що місцевість, де працював позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.
Таким чином, позовні вимоги позивача в даній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо зарахування позивачу до стажу періоди роботи з 23.01.1992р. по 26.01.1996р. (ТОВ «Фірма ПП»), з 01.04.1996р. по 30.09.1998р. (Муніципальне підприємство «Радужнийтеплосеть»), з 22.06.1999р. по 30.09.2003р. (ВАТ «Варьєганнефть»), з 01.10.2003р. по 09.02.2010р., з 05.03.2010р. по 14.01.2011р. (ТОВ «Виробничо-побутове управління»), з 20.01.2011р. по 31.05.2012р., з 01.10.2012р. по 31.05.2013р., з 01.11.2013р. по 31.05.2014р. (ТОВ «Росна») в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з розрахунку один рік такої роботи, за один рік і шість місяців, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 08 липня 2021 року у справі №459/2778/16-а, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах.
Так, у згаданій постанові Верховного Суду зазначено наступне:
«…
Разом з тим, колегія суддів вважає, що такі висновки судів попередніх інстанцій є правильними лише щодо періодів роботи позивача до 01.01.1991, оскільки положення Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993 лише надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.
Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15.01.1993, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Не передбачено пільг при обчисленні трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991 й нормами Законів України «Про пенсійне забезпечення» і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 (справа №676/7065/14-а), від 30.05.2019 (справа №348/2974/14-а) та від 19.09.2019 (справа №348/2208/16-а).».
Судом встановлено, що згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_2 від 23.01.1992 року позивач почав працювати в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, зокрема з 23.01.1992р.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає про відсутність передбачених законом правових підстав для зарахування в пільговому обчисленні (один рік роботи за один рік і шість місяців) стажу роботи позивача після 01.01.1991 у районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях, а відтак позовні вимоги позивача в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами не подано належних доказів правомірності відмови позивачу у призначені пенсії за віком.
Згідно з п.3 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Такий критерій правомірності відповідачами дотриманий не був.
З огляду на викладене, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає критерію обгрунтованості.
Позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 23.01.1992р. по 26.01.1996р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма ПП» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з 01.01.2004р. по 09.02.2010р., з 05.03.2010р. по 14.01.2011р. в ТОВ «Виробничо-побутове управління» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з 20.01.2011р. по 31.05.2012р., з 01.10.2012р. по 31.05.2013р., 01.11.2013р. по 31.05.2014р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Росна» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ) та повторно розглянути заяву від 29.08.2022р. про призначення пенсії за віком, є похідними від першої позовної вимоги, тому також підлягають до задоволення в цій частині.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії № 133650005130 від 02.09.2022р., яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) періоди роботи з 23.01.1992р. по 26.01.1996р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма ПП» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з 01.01.2004р. по 09.02.2010р., з 05.03.2010р. по 14.01.2011р. в ТОВ «Виробничо-побутове управління» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з 20.01.2011р. по 31.05.2012р., з 01.10.2012р. по 31.05.2013р., 01.11.2013р. по 31.05.2014р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Росна» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ) з врахуванням зарахуваного органом Пенсійного фонду України страхового стажу ОСОБА_1 (в період з 23.01.1992 по 15.10.1995).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) від 29.08.2022р. про призначення пенсії з урахуванням праової оцінки, наданої судом.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (адреса: 43026, Волинська область, м.Луцьк, вул.Кравчука, 22 «В», код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Мартинюк В.Я.