справа№ 380/18904/22
з питань сплати судового збору
10 січня 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., розглянувши клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору у справі №380/18904/22 за позовом автогаражного кооперативу «Винниківський» до Львівської міської ради про визнання протиправним рішень та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заяви автогаражного кооперативу «Винниківський» (79595, м.Львів-Винники, вул. Кільцева, 3, кв. 22; код ЄДРПОУ 20821012) до Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 26256622) з вимогами:
- визнати протиправним та нечинним рішення Винниківської міської ради від 02.07.2020 за №6208 про затвердження детального плану території по вул. Кільцева у м. Винники, правонаступником якої є Львівська міська рада;
- визнати протиправним та нечинним рішення Львівської міської ради від 25.11.2022 за №1153 про відмову автогаражному кооперативу «Винниківський» у наданні містобудівних умов та обмежень на нове будівництво зблокованих автомобільних гаражних боксів у гаражному кооперативі «Винниківський» на вул. Кільцевій у м. Винники;
- зобов'язати Львівську міську раду надати автогаражному кооперативу «Винниківський» містобудівні умови та обмеження на нове будівництво зблокованих автомобільних гаражних боксів у гаражному кооперативі «Винниківський» на вул. Кільцевій у м. Винники.
Ухвалою суду від 02.01.2023 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки, подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, заяву про звільнення від сплати суми судового збору та від доплати суми судового збору у вказаній справі. Долучено квитанцію про доплату судового збору.
У заяві про звільнення від сплати суми судового збору та від доплати суми судового збору у вказаній справі, зазначив, що автогаражний кооператив «Винниківський» не є прибутковою організацією, про що було вказано у позовній заяві. У підтвердження вказаного, подав до суду довідку від 07.02.2001 з податкової інспекції про те, що АГК «Винниківський не є прибутковою організацією, звіт про використання доходу за звітний 2021 рік, фінансову звітність за 2021 рік, з чистим прибутком 0,00 грн.
При вирішенні поданого клопотання суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно до ч.2 ст.8 Закону №3674-VI, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Однак, ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено підстав звільнення (розстрочення/відстрочення) від сплати судового збору в разі відсутності видатків на його оплату, а відсутність таких видатків не є тотожною майновому стану особи і не може підміняти собою вказане поняття.
Суд зазначає, що статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначений перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, однак кооперативи у цьому переліку відсутні. При цьому, пунктом 7 частини першої статті 5 Закону №3674-VI пільги щодо сплати судового збору передбачені тільки для громадян, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Посилання на те, що позивачем у справі є гаражний кооператив, який не є прибутковою та не має власних коштів, а тому має бути звільнений від сплати судового збору, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як випливає із матеріалів справи, даний кооператив відповідно до п. 3.1 статуту автогаражного кооперативу «Винниківський» діє в інтересах інших осіб (створюється з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю, поділу між ними витрат та можливих ризиків), а не у власних інтересах, а тому підстав для застосування статті 8 Закону №3674-VІ немає.
З огляду на що, суд приходить до висновку, що у задоволенні поданого клопотання слід відмовити.
Крім цього, судом встановлено, що представником позивача здійснено доплату судового збору в розмірі 3721,50 грн, що підтверджується квитанцією №5 від 05.01.2023.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
У справі "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia, заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, 8225/78, п. 57).
Згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16) передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Тому з урахуванням доданих до заяви доказів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення (звільнення) позивачу сплату судового збору.
Керуючись ст.ст.133, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору у справі №380/18904/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Сподарик Н.І.