справа № 380/14471/22
провадження № П/380/14583/22
09 січня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885), в якій просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати раніше призначеної їй пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській поновити ОСОБА_1 з 01.09.2019 нарахування та виплату пенсії за віком у розмірах відповідно до чинного законодавства (провести її перерахунок, осучаснення, індексацію, тощо) відповідно до положень ст.ст. 27, 28, 40-42 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача посилається на те, що позивачу з 2002 року призначена пенсія за віком. Однак, з 01.09.2019 виплату пенсії позивачу припинено у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом шести місяців. Остання, оформила нотаріальну довіреність на свою родичку ОСОБА_2 , якою уповноважила її на представництво її інтересів в органах ПФУ у тому числі й на право подання (звернення) до органу ПФУ із заявами про відновлення (поновлення) виплати пенсії. Повірена особа позивача 16.08.2022 звернулася до Управління обслуговування громадян Червоноградського відділу обслуговування громадян Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії. Однак, листом від 06.09.2022 відповідач відмовив ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії, посилаючись лише на те, що заява про поновлення виплати пенсії подана представником, а не нею особисто.
Позивач вважає зазначені дії відповідача протиправними та такими, що вчинені не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 27.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
28.11.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до частини 1 ст. 49 Закону № 1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Згідно з абзацом І пункту 1.1 розділу 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 27.12.2005 №156/11846, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). Відповідно до абзацу 1 пункту 2.9 розділу 2 Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Так, представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з 30.07.2002 та одержувала пенсію за віком. Нарахування пенсійної виплати позивачу проводилося до 01.03.2020. У зв'язку з неотриманням пенсії позивачем протягом 6 місяців підряд виплата пенсії припинена з 01.09.2019 відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 49 Закону № 1058. Представник позивача, ОСОБА_2 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою довільного зразка від 16.08.2022 про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 . За результатами розгляду вказаної заяви управлінням скеровано відповідь від 06.09.2022. Дана заява розглянута відповідно до норм Закону України «Про звернення громадян». Враховуючи вище зазначене, для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно особисто подати заяву до територіального органу Пенсійного фонду України про поновлення виплати пенсії (згідно додатку 1 Порядку) та пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Таким чином, з огляду на викладене вище, вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що ґрунтуються на чинному законодавстві, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, з 30.07.2002 їй була призначена пенсія за віком, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Як слідує з листа відповідача від 11.10.2022, нарахування пенсійної виплати ОСОБА_1 проводилося до 01.03.2020. У зв'язку з неотриманням пенсії позивачем протягом 6 місяців підряд, виплата пенсії припинена з 01.09.2019 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058.
Повірена особа позивача - ОСОБА_2 16.08.2022 звернулася в інтересах ОСОБА_1 до відповідача зі заявою про поновлення виплати раніше призначеної її довірительці пенсії, до якою було долучено копію доручення, копію паспорта ОСОБА_2 , копію паспорта ОСОБА_1 , копію свідоцтва про підтвердження факту, що позивач є живою.
Вказана вище заява підписана ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом штата Іллінойс, США Михайлом Чабаном від 09.07.2022.
Вказана заява була розглянута відповідачем відповідно до Закону України «Про звернення громадян», за результатами її розгляду відповідач листом від 06.09.2022 повідомив заявника, що подання заяви про поновлення виплати пенсії по дорученню Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено.
Позивач, не погоджуючись з відмовою відповідача у поновленні виплати раніше призначеної їй пенсії за віком, звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ст.12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Відповідно до пункту 2 частини першої ст.49 Закон № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з статтею 51 цього Закону № 1058-ІV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як зазначено в Рішенні № 25-рп/2009 оспорюваними нормами Закону № 1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії, як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).
Отже, позивач як громадянин України має право на виплату призначеної їй пенсії незалежно від фактичного місця проживання.
Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 812/564/18.
Так, як вже зазначалося вище, на підставі матеріалів справи встановлено, що до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулася зі заявою представник позивача - Чимерис Наталія Василівна на підставі нотаріально завіреної довіреності, посвідченої приватним нотаріусом штата Іллінойс, США Михайлом Чабаном від 09.07.2022 з проставленим апостилем.
Однак, на вказане звернення Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 06.09.2022 відмовлено позивачу у поновленні виплати пенсії, оскільки заява на поновлення виплати пенсії подана через представника, а не особисто пенсіонером.
Надаючи оцінку такому твердженню відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного Фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок № 22-1).
За змістом пунктів 1.1, 1.3 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Отже, законодавцем передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником.
Вимога пенсійного органу щодо особистого звернення позивача з заявою про поновлення виплати пенсії ставить її право на соціальний захист в залежність від місця проживання (перебування), що є неприпустимим, а також суперечить інституту представництва на підставі довіреності.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №757/12134/14-а, від 11.07.2019 у справі № 812/564/18, від 01.10.2019 у справі №826/3943/16, від 05.02.2020 у справі №501/28/17, від 03.09.2020 у справі № 213/2704/16-а.
За таких обставин, твердження відповідача про порушення позивачем вимог Порядку № 22-1 та необхідності особисто звернутися з заявою про поновлення пенсії, є безпідставним, тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у поновленні виплаті пенсії за віком, належної ОСОБА_1 , мотивована такими підставами, є протиправною.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 з 01.09.2019 нарахування та виплату пенсії за віком у розмірах відповідно до чинного законодавства (провести її перерахунок, осучаснення, індексацію, тощо) відповідно до положень ст.ст. 27, 28, 40-42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно з частиною 2 статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Таким чином, сам по собі факт звернення особи чи її представника до територіального органу Пенсійного фонду не є підставою для поновлення виплати пенсії, а таке поновлення можливе лише після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Прийняття судом рішення про поновлення виплати пенсії без з'ясування уповноваженим пенсійним органом таких обставин та наявності відповідних умов є передчасним, необґрунтованим і може призвести до безпідставного поновлення виплати пенсії.
Крім того, за змістом частини 2 статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного Фонду.
Відповідно до пункту 4.3. Порядку 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Працівник органу, що призначає пенсію, не розглядає документи та звернення щодо пенсійного забезпечення щодо себе, другого з подружжя, батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, рідного та двоюрідного брата, рідної та двоюрідної сестри, рідного брата та сестри дружини (чоловіка), племінника, племінниці, рідного дядька, рідної тітки, діда, баби, прадіда, прабаби, внука, внучки, правнука, правнучки, зятя, невістки, тестя, тещи, свекра, свекрухи, батька та матері дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, яка перебуває під опікою або піклуванням працівника.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Так, судом встановлено, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у листі від 06.09.2022, яким відмовлено позивачу у поновленні виплати пенсії, повідомив останнього, що подання заяви про поновлення виплати пенсії по дорученню Порядком 22-1 не передбачено.
Отже, відповідач листом від 06.09.2022 відмовив у поновленні виплати пенсії за віком належної ОСОБА_1 лише з підстави, що заява на поновлення виплати пенсії подана через представника, а не особисто пенсіонером.
Таким чином, заява повіреної особи - ОСОБА_2 в інтересах позивача фактично розглянута не була, жодного рішення про відмову в поновленні виплати раніше призначеної пенсії або ж про поновлення такої виплати відповідачем не приймалося, водночас відповідач лише надав відповідь, керуючись Законом України «Про звернення громадян».
За такого правового регулювання та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог щодо зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 з 01.09.2019 нарахування та виплату пенсії за віком у розмірах відповідно до чинного законодавства (провести її перерахунок, осучаснення, індексацію, тощо) відповідно до положень ст.ст. 27, 28, 40-42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Разом з тим, підсумовуючи вищенаведене, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути у встановленому законодавством порядку по суті заяву ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_1 щодо поновлення виплати раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у відмові в поновленні виплаті пенсії за віком, належної ОСОБА_1 за заявою ОСОБА_1 , що діє на підставі доручення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) повторно розглянути у встановленому законодавством порядку по суті заяву ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо поновлення виплати раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) сплачений судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна