10 січня 2023 року Справа № 280/7183/22 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
27.12.2022 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту патрульної поліції (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 76 370,22 (сімдесят шість тисяч триста сімдесят гривень двадцять дві копійки) в якості відшкодування матеріальних збитків.
Ухвалою суду від 28.12.2022 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху отримана представником позивача засобами системи «Електронний суд» 28.12.2022.
07.01.2023 в системі «Електронний суд» представником позивача була сформована заява про поновлення строку звернення до суду із цим позовом.
В обґрунтування заяви про поновлення строку на звернення до суду зазначає, що позивач дізнався про розмір завданої відповідачем шкоди з висновку експертного дослідження Запорізького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № ЕД- 19/108-21/15197-АВ від 28.12.2021, який позивачем отримано 31.01.2022. Крім того, представник зазначає про суттєве навантаження представників позивача у зв'язку із їх переведенням на посилений варіант несення служби з 24.02.2022. Крім того зазначає, що первісну позовну заяву було подано до суду 25.11.2022, ухвалою від 19.12.2022 по справі №280/6705/22 позов було повернуто позивачу. Також зазначив, що інформація про адресу відповідача, зазначена у позові, відповідає такій адресі зазначеній у постанові Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2021 по справі №331/5032/21 та наявній у розпорядженні позивача інформації щодо адреси відповідача.
Оцінюючи доводи позивача, наведені в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, слід зазначити таке.
Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
З позову вбачається, що 31.08.2021 відповідач, керуючи службовим транспортним засобом - автомобілем Toyota Prius, здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen LT 35, що призвело до пошкодження транспортних засобів та вчинення адміністративного правопорушення. Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2021 року по справі № 331/5032/21 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Вказана постанова набрала законної сили 01.11.2021.
Крім того, згідно висновку експертного дослідження Запорізького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № ЕД-19/108-21/15197-АВ від 28.12.2021 загальна вартість ремонту автомобіля складає 76 370,22 грн.
Суддя зазначає, що ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі №280/6705/22 встановлений факт отримання позивачем 30.12.2021 висновку експертного дослідження Запорізького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № ЕД-19/108-21/15197-АВ від 28.12.2021. Факт отримання зазначеного висновку саме 30.12.2021 також підтверджується змістом заяв про усунення недоліків позовної заяви та про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою від 10.12.2022, підписаних представником позивача Є.С. Мунтяновим, які подавались до суду у справі №280/6705/22.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів на спростування факту отримання позивачем зазначеного висновку в іншу дату, ніж 30.12.2021, встановленого ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі №280/6705/22, яка набрала законної сили та не була оскаржена, й викладеного у заявах представника позивача по справі №280/6705/22.
Відповідно, суддя критично оцінює твердження представника позивача Малого О.М. про отримання зазначеного висновку позивачем 31.01.2022, оскільки жодного доказу на підтвердження цього позивачем суду не надано, а факт отримання цього висновку 30.12.2021 встановлений ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі №280/6705/22 та підтверджений у заявах представника позивача Є.С. Мунтянова, які подавались до суду у справі №280/6705/22.
Враховуючи наведене, суддею встановлено, що підстави для звернення до суду з даним позовом виникли 30.12.2021, отже, строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч.5 ст.122 КАС України сплив 30.01.2022.
Посилання представника позивача на обставини, які виникли з 24.02.2022 суддя вважає необґрунтованими, через те, що вони настали майже через місяць після закінчення строку звернення до суду із цим позовом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №818/1688/19, з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17, виходячи з таких міркувань.
"..48. У випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.
49. Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
50. Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.."
Отже, Велика Палата Верховного Суду визначила, що спори такої категорії є такими, що пов'язані з проходженням публічної служби.
В постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 140/721/19, від 30.09.2019 у справі №340/685/19, від 24.12.2019 у справі № 824/284/19-а неодноразово наголошено, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Тобто, до спірних правовідносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Таким чином, оскільки строк звернення до суду з даним позовом сплив 30.01.2022, а позов подано до суду 27.12.2022 (сформовано в системі «Електронний суд» 26.12.2022), наявні підстави для висновку про те, що позов подано з порушенням місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.5 ст.122 КАС України.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, оскільки позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду не навів причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які можуть бути визнані поважними, та не надав до суду належних доказів їх поважності, наявні підстави для повернення позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122, 123, 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Позовну заяву Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою - повернути позивачу із усіма доданими до неї матеріалами.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви, згідно з частиною 8 статті 169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Суддя Р.В. Кисіль