10 січня 2023 року Справа № 280/7176/22 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича ( вул. Кругова, 105-40, м. Запоріжжя, 69010), до Головного управління національної поліції в Запорізькій області (вул. Матросова, буд. 29, м. Запоріжжя, 69057) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зміну запису в трудовій книжці,
26.12.2022 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника - адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича, до Головного управління національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невидачі позивачу трудової книжки у день звільнення;
- стягнути з відповідача, нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за період з 01.11.2022 по 17.11.2022;
- зобов'язати відповідача винести наказ щодо визнання запису у трудовій книжці позивача від 31.10.2022 недійсним і внесення нового запису до трудової книжки позивача щодо дати звільнення позивача, а саме: зазначити дату звільнення 17.11.2022.
Крім того, просить: у разі пропуску терміну звернення до суду, визнати пропуск терміну звернення до суду із даним адміністративним позовом поважним та поновити вказаний строк звернення до суду; витребувати у відповідача розрахунок середньомісячної заробітної плати позивача, виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передували звільненню позивача, відповідно до постанови КМУ №100 від 08.02.1995, з окремим вказанням середньоденної заробітної плати за вказаний період з урахуванням усіх виплат, що належали до сплати позивачу.
Ухвалою від 28.12.2022 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
Відповідно до ухвали судді від 28.12.2022 позивачу необхідно було надати до суду:
належним чином засвідчені копії наказу про звільнення позивача та трудової книжки позивача;
квитанцію про сплату судового збору за звернення до суду із цим позовом у сумі 992,40 грн;
докази надіслання відповідачу копії позову із доданими до нього документами;
заяву про поновлення строку звернення до суду із цим позовом із доказами поважності таких причин.
03.01.2023 від представника позивача до суду надійшла заява, до якої були додані: квитанція про сплату судового збору, докази надіслання позову відповідачу, копія 4 та 5 сторінок трудової книжки, заява про поновлення строку звернення до суду.
У заяві про поновлення строку звернення до суду представник зазначив, що позивач подав рапорт про звільнення з поліції за власним бажанням, оскільки мав намір вступити до лав ЗСУ. В листопаді 2022 року після звільнення з поліції позивача було поставлено на військовий облік та направлено на медичний огляд, після чого запропоновано проходження служби у підрозділі Національної гвардії.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду із цим позовом та матеріали позовної заяви, суддя встановив наступне.
Наказом відповідача від 31.10.2022 №1164 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 31.10.2022. Трудову книжку відповідачем видано позивачу лише 17.11.2022.
23.11.2022 медичною комісією при Хортицькому РТЦК та СП позивача визнано придатним до військової служби та в цей же день поставлено на військовий облік, видано військовий квиток.
14.12.2022 позивач прийняв військову присягу у Хортицькому РТЦК та СП.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов'язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби встановлюється місячний строк.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31.10.2022 його було звільнено з органів поліції, проте трудову книжку було видано лише 17.11.2022.
Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку з проходженням позивачем публічної служби, при цьому обрахунок строку, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України слід обраховувати з дати звільнення позивача з органів поліції (31.10.2022), тобто дня коли відповідачем допущена оскаржувана бездіяльність.
Тобто визначений ч. 5 ст. 122 КАС України строк сплив для позивача 30.11.2022, а позов сформований у системі «Електронний суд» лише 24.12.2022. Отже позивачем пропущений встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України строк звернення до суду із цим позовом.
З наведеного в заяві про поновлення строку звернення до суду обґрунтування вбачається, що позивач виявив власне бажання вступити на військову службу, отже, в даному випадку позивача призвано на військову службу не за мобілізацією.
У постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22 Велика Палата Верховного Суду зазначили, наступне:
«26. Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
27. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
28. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/241/21, проаналізувавши положення частини п'ятої статті 122 КАС України, дійшла висновку, що нею встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, однак такі не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
29. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
30. Таким чином, строк, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
31. Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
32. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
33. Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
34. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
…
47. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
48. Ураховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачкою за умови надання нею до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку».
Наведені у позові та заяві про поновлення строку звернення до суду обставини не свідчать про наявність у позивача перешкод у своєчасному зверненні до суду із цим позовом та не можуть бути визнані поважними для поновлення такого строку.
Відтак, позивачем пропущений місячний строк звернення до суду за відсутності поважних причин.
У постанові від 14 червня 2018 року (справа №800/102/17) Велика Палата Верховного Суду вказала, що в пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (Заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі «Ашінгдан проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), від 28 травня 1985 року, пункт 57, Серія A, № 93).
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Із урахуванням наведених висновків Європейського суду з прав людини, а також положень частини п'ятої статті 122 КАС України суддя зазначає, що вказаною нормою статті 122 КАС України встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету як найскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
Положеннями частин першої та другої статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суддею не встановлено поважних причин для поновлення позивачу строку звернення до суду із цим позовом, а тому позовну заяву належить повернути позивачеві.
Керуючись статтями 123, 169, 241, 243, 246 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича ( вул. Кругова, 105-40, м. Запоріжжя, 69010), до Головного управління національної поліції в Запорізькій області (вул. Матросова, буд. 29, м. Запоріжжя, 69057) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зміну запису в трудовій книжці - повернути позивачу із усіма доданими до неї матеріалами.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви, згідно з частиною 8 статті 169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Суддя Р.В. Кисіль