10 січня 2023 рокум. Ужгород№ 260/5274/22
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови,-
13 грудня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), якою просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Білинця В.О. про накладення штрафу від 23 листопада 2022 року у розмірі 5 100 грн. у виконавчому провадженні № 70262828.
30 грудня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі.
10 січня 2023 року до суду надійшли витребувані судом докази, а саме копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 70262828.
1. Позиції сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього. 19 жовтня 2022 року, після набрання рішенням суду у справі №260/3130/22 законної сили, Головним управлінням останнє виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження. Стягувачу проведено перерахунок пенсії із розрахунку відповідних сум грошового забезпечення з 04 квітня 2019 року. З 01 листопада 2022 року виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється з урахуванням вищенаведеного судового рішення, а різниця в пенсії (з урахуванням виплачених сум) за минулий час з 01.04.2019 по 31.10.2022 в сумі 98762,28 грн, облікована органами Пенсійного фонду України та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України. Поряд із цим зазначають, що органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506020 "Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсії за різними пенсійними програмами" у межах виділених асигнувань. При цьому, головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України. Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України. Головне управління у листі від 14.11.2022 року №0700-0504- 5/43711 доводило до відома відповідача, що різниця в пенсії (з урахуванням виплачених сум) за минулий час з 01.04.2019 по 31.10.2022 облікована органами Пенсійного фонду України та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України. З аналізу статей 63, 75 Закону 1404-VIII слідує, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Крім того, звертають увагу суду, що Головним управлінням систематично вживаються заходи, спрямовані на виконання рішень суду даної категорії справ, а саме, готуються відповідні листи до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів для проведення виплат згідно рішень суду, включених в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Відповідачем відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 30 грудня 2022 року, не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.
Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується звітом про надіслання судової повістки на електронну адресу відповідача.
Відповідно до статті 268 частин 1,2 та 3 КАС України у справах, визначених статтями 273-277,280-283,285-289цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Таким чином, оскільки відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи, суд вважає за можливе дану справу розглядати за відсутності відповідача.
Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримав повністю та просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Разом з тим, 10 січня 2023 року, представником позивача подано заяву, в якій просить у зв'язку із наданням пояснень та ознайомленням з матеріалами виконавчого провадження подальший розгляд справи здійснювати в письмовому порядку.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
07 листопада 2022 року старшим державним виконавцем Південно-Західного МРУ МЮ Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Білинцем В.О., розглянуто заяву стягувача про примусове виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/3130/22, виданого 26 жовтня 2022 року та відкрито виконавче провадження ВП № 70262828, якою надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області строк 10 робочих днів для виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 260/3130/22.
14 листопада 2022 року Головне управління ПФУ в Закарпатській області листом № 0700-0504-5/43711 «На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження» повідомило Відділ примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківськ), що стягувачу виконано перерахунок пенсії 19 жовтня 2022 року в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 260/3130/22 від 14.09.2022. З 01 листопада 2022 року виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється з урахуванням вищенаведеного судового рішення, а різниця в пенсії (з урахуванням виплачених сум) за минулий час з 01.04.2019 по 31.10.2022 становить 98 762,28 грн., облікована органами Пенсійного фонду України та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України. Поряд із цим зазначають, що органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506020 «Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсії за різними пенсійними програмами» у межах виділених асигнувань. При цьому, головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України. Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Таким чином, Головне управління ПФУ в Закарпатській області, як відповідач при виконанні рішення суду, як орган державної влади зобов'язаний діяти лише в межах чинного законодавства. Невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
23 листопада 2022 року старшим державним виконавцем Західного МРУ МЮ Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Білинцем В.О. прийнято постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5 100 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. Зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
26 грудня 2022 року державним виконавцем Білинцем В.О. при примусовому виконанні виконавчого листа №260/3130/22 на підставі ст.ст. 63,75 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення.
26 грудня 2022 року за вих. № 5-70262828 старшим державним виконавцем керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" надіслано до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.
26 грудня 2022 року старшим державним виконавцем Білинцем В.О. керуючись п.11 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №70262828.
Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн від 23 листопада 2022 року у виконавчому провадженні № 70262828, позивач звернувсь до суду з даним адміністративним позовом.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з положеннями статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно із статтею 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналізуючи наведені нормативні положення в контексті цієї справи, суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас обов'язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Разом з тим, суд вважає, що у спірних правовідносинах, оскаржувана постанова, винесена державним виконавцем за відсутності підстав, встановлених частиною 1 статті 75 Закону № 1404-VIII, з огляду на таке.
Так, судом встановлено, що 14 вересня 2022 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/3130/22, яке набрало законної сили 14 жовтня 2022 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з розміру 83% грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 року в оновленій довідці №28 від 11.02.2022 року складеної Управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області, з урахуванням проведених виплат.
На виконання судового рішення в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, Закарпатським окружним адміністративним судом 26 жовтня 2022 видано виконавчий лист № 260/3130/22/2022.
07 листопада 2022 року старшим державним виконавцем Південно-Західного МРУ МЮ Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Білинцем В.О., розглянуто заяву стягувача про примусове виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/3130/22, виданого 26 жовтня 2022 року та відкрито виконавче провадження ВП № 70262828, якою надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області строк 10 робочих днів для виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 260/3130/22.
14 листопада 2022 року Головне управління ПФУ в Закарпатській області листом № 0700-0504-5/43711 «На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження» повідомило Відділ примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківськ), що стягувачу виконано перерахунок пенсії 19 жовтня 2022 року в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 260/3130/22 від 14.09.2022. З 01 листопада 2022 року виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється з урахуванням вищенаведеного судового рішення, а різниця в пенсії (з урахуванням виплачених сум) за минулий час з 01.04.2019 по 31.10.2022 становить 98 762,28 грн, облікована органами Пенсійного фонду України та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України. Поряд із цим зазначають, що органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506020 «Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсії за різними пенсійними програмами» у межах виділених асигнувань. При цьому, головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України. Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Таким чином, Головне управління ПФУ в Закарпатській області, як відповідач при виконанні рішення суду, як орган державної влади зобов'язаний діяти лише в межах чинного законодавства. Невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Оцінюючи невиконання судового рішення в частині невиплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів на їх виплату, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з пунктами 1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення № 28-2), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.
Пунктом 3 Положення № 28-2 визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.
Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Аналіз наведених вище норм, надає суду підстави для висновку, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд зазначає, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Оскільки, боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування виконати судове рішення. Накладення штрафу у розглядуваному випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити, оскільки невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/3130/22, відбулося з поважних причин, що свідчить про протиправність застосування відповідачем до позивача штрафу оскаржуваною постановою та наявність підстав для її скасування.
За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши основні доводи учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскарженого рішення і докази надані позивачем, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову повністю.
Враховуючи, що позивачем є суб'єкт владних повноважень, позов задоволено повністю і позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 229, 242-246, 265, 271, 287 КАС України, суд
1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Білинець В.О. про накладення штрафу від 23 листопада 2022 року у розмірі 5 100 грн у виконавчому провадженні № 70262828.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції та може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адмінсуду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до частини 1 статті 271 КАС України, судом виготовлено повне судове рішення 10 січня 2023 року.
СуддяТ.В.Скраль