09 січня 2023 року м. Житомир справа № 240/29889/21
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Глибочицької сільської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Глибочицької сільської ради, у якому позивач, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить: визнати протиправними дії Глибочицької сільської ради 8 скликання щодо не затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , площею 0,1000 га - для індивідуального садівництва, що знаходиться за межами населених пунктів Левківської сільської ради, Житомирського району (кадастровий номер 1822084100:01:000:2050); зобов'язати Глибочицьку сільську раду на найближчому пленарному засіданні затвердити проект землеустроюю та надати у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1000 га - для індивідуального садівництва, що знаходиться за межами населених пунктів Левківської сільської ради, Житомирського району (кадастровий номер 1822084100:01:000:2050).
У позовній заяві позивач стверджує, що отримавши відповідний дозвіл виготовив необхідну документацію із землеустрою, однак відповідач ухиляється від прийняття рішення за заявою про затвердження документації із землеустрою (а.с. 1-3).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 (суддя Черноліхов С.В.) відкрито у справі спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
09.06.2022 проведено повторний авторозподіл справ судді Черноліхова С.В.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 (суддя Гурін Д.М.) справу №240/29889/21 прийнято до провадження.
Відзив на адміністративний позов до Житомирського окружного адміністративного суду не надходив.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Земельним кодексом України.
Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частинами 9-11 статті 118 Земельного кодексу України врегульовано, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Згідно наведеного у статті 118 Земельного кодексу України порядку, ОСОБА_2 у відповідності до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Житомирського району, за межами населених пунктів Левківської сільської ради, про що свідчить наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-2451/14-17-СГ від 12.05.2017 (а.с. 20).
На виконання наведеного наказу ОСОБА_2 замовив та виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с. 13-54).
07.07.2021 ОСОБА_2 звернувся до Глибочицької сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки площею 0,1 га для садівництва, до якої долучив витяг із Державного земельного кадастру та проект землеустрою (а.с. 10).
Питання про затвердження проекту землеустрою було винесене на сесію Глибочицьої сільської ради, та за результатами голосування не було прийняте, оскільки 19 депутатів утримались від голосування, про що свідчить витяг з протоколу №16 від 10 вересня 2021 року (а.с. 11).
Отже, з матеріалів справи судом встановлено, що Глибочицька сільська рада утримуючись від голосування, обрала спосіб вирішення заяви ОСОБА_2 , який не передбачений та суперечить частині 9 статті 118 Земельного кодексу України, оскільки наведена норма Земельного кодексу України зобов'язує відповідний уповноважений орган прийняти рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність у разі отримання проекту землеустрою. Виконуючи свій обов'язок відповідний орган, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність наділений повноваженнями прийняти рішення як про затвердження проекту землеустрою так і про відмову у затвердженні проекту землеустрою, однак такий орган не наділений повноваженнями утриматись від прийняття рішення.
Отже, дії Глибочицької сільської ради є протиправними, водночас спосіб, у який позивач просить задовольнити позовні вимоги становитиме втручання у дискреційні повноваження відповідача, у зв'язку з чим суд вважає, що у даному випадку належним способом захисту є зобов'язання відповідача прийняти рішення за заявою позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, у зв'язку з чим, а також у зв'язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову, суд не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 143, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Глибочицької сільської ради (вул. Михайла Грушевського, 2, с. Глибочиця, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 20405992) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Глибочицької сільської ради 8 скликання щодо не затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , площею 0,1000 га - для індивідуального садівництва, що знаходиться за межами населених пунктів Левківської сільської ради, Житомирського району (кадастровий номер 1822084100:01:000:2050).
Зобов'язати Глибочицьку сільську раду на найближчому пленарному засіданні повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , площею 0,1000 га - для індивідуального садівництва, що знаходиться за межами населених пунктів Левківської сільської ради, Житомирського району (кадастровий номер 1822084100:01:000:2050), з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін