Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 січня 2023 року Справа№200/4780/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за ОСОБА_1 (Паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 місцезнаходження: АДРЕСА_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , стосовно не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за травень-вересень 2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період травень - вересень 2022 року в розрахунку збільшеному до 100000,00 гривень на місяць.
Ухвалою суду від 7 листопада 2022 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/4780/22 за правилами спрощеного позовного провадження. Зобов'язав відповідача надати суду належним чином засвідчені копії письмових рапортів командира розподілу щодо отримання ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за період травень - вересень 2022 року, а також всі інші докази, які стали підставою для вчинення відповідачем спірних дій.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за період проходження військової служби з травня по вересень 2022 року у Військовій частині НОМЕР_2 йому не було виплачено не у повному об'ємі додаткове грошове забезпечення у розмірі 100000,00 грн. за весь період участі в бойових діях та перебування у Донецькій області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Суд зазначає, що ухвалою від 7 листопада 2022 року суд встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення відповідачу даної ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими статтею 162 КАС України, або заяви про визнання позову. Зобов'язано відповідача надати суду певні докази. Станом на день розгляду справи відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, витребувані докази не надав, тому відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні". Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб. Водночас, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Законом України від 12 серпня 2022 року затверджений Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" на 90 діб, тобто до 21 листопада 2022 року. В подальшому воєнний стан продовжений до лютого 2023 року.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , в період з 11 квітня 2022 року по 24 вересня 2022 року проходив військову службу у Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ).
Як вбачається з матеріалів справи, листом Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України від 17 жовтня 2022 року №4630/1 позивача було повідомлено, що відповідно до наданої інформації від Військової частини НОМЕР_2 встановлено, що солдат ОСОБА_1 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №373 віл 05.05.2022 отримав за травень 2022 року грошове забезпечення - 9965,81 грн. та додаткову винагороду - 75666,67 грн., відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №599 від 02.06.2022 отримав за червень 2022 року грошове забезпечення та допомога на оздоровлення - 34583,73 грн. додаткову винагороду - 0.00 грн., відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №809 віл 02.07.2022 отримав за липень 2022 року грошове забезпечення - 14948,70 грн.. додаткову винагороду - 30000,00 грн., відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №971 від 03.08.2022 отримав за серпень 2022 року грошове забезпечення - 14948,70 грн. та додаткову винагороду - 30000,00 грн., відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №1026 від 03.09.2022 отримав за вересень 2022 року грошове забезпечення - 14948,70 грн. та додаткову винагороду - 60000,00 грн. Всі виплати солдату ОСОБА_1 здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 та на підставі письмових рапортів командира підрозділу. Тому в холі з'ясування обставин, в діях посадових осіб військової частини НОМЕР_2 протиправних дій не виявлено.
У позовній заяві позивач стверджував, що за період з травня по вересень 2022 року йому не нараховувалася та не виплачувалася додаткова винагорода у розмірі100000,00 грн., визначена постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168.
Позивач, вважаючи протиправною невиплату вказаної допомоги звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2233-XII від 25.03.1992, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також - Закон № 2011-XII).
Приписами статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Загальновідомим є факт введення воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні (продовженого указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (надалі Постанова № 168).
Пунктом 1 Постанови № 168, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Аналіз вказаної норми, в контексті спірних правовідносин, свідчить, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
В той же час, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року, у редакціях наказів № 105 від 01.06.2022, №113 від 10.06.2022, № 119 від 14.06.2022, № 134 від 24.06.2022, № 138 від 29.06.2022, № 143 від 01.07.2022, № 147 від 08.07.2022, № 152 від 14.07.2022 Донецька область була включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди у розмірі 30000,00 грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалася допомога в рамках Програми єПідтримка.
Матеріали справи свідчать, що позивач за травень 2022 року отримав грошове забезпечення - 9965,81 грн. та додаткову винагороду - 75666,67 грн., за червень 2022 року отримав грошове забезпечення та допомогу на оздоровлення - 34583,73 грн. додаткову винагороду - 0.00 грн., за липень 2022 року отримав грошове забезпечення - 14948,70 грн., додаткову винагороду - 30000,00 грн., за серпень 2022 року отримав грошове забезпечення - 14948,70 грн. та додаткову винагороду - 30000,00 грн., за вересень 2022 року отримав грошове забезпечення - 14948,70 грн. та додаткову винагороду - 60000,00 грн.
З наведеного вбачається, що позивач повинен був отримувати щомісячну додаткову виплату в розмірі 30000,00 грн., проте, зокрема за червень 2022 року додаткову винагороду він не отримував.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що станом на момент розгляду цієї справи позивачу була виплачена додаткова винагорода за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 , яка визначена у Постанові № 168, проте не у повному обсязі.
Стосовно позовної вимоги про протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не виплати додаткової винагороди в розмірі 100000,00 гривень та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000,00 гривень, суд зауважує наступне.
Як вже зазначалось судом у тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
З листа Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України від 17 жовтня 2022 року №4630/1 вбачається, що, зокрема, в травні 2022 року та вересні 2022 року ОСОБА_1 отримав додаткову винагороду 75666,67 грн. та 60000,00 гривень відповідно, що безпосередньо свідчить про те, що позивач брав участь у бойових діях.
В той же час, інформації щодо пропорційного часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії перебуваючи саме на територіях, де проводяться такі дії, сторонами по справі до суду не надано. За змістом пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, основною умовою для виникнення такого права є безпосередня участь особи у бойових діях або безпосереднє забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях, де проводяться бойові дії в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Отже, зважаючи на викладене, враховуючи норми діючого законодавства та докази, які були додані до матеріалів даної справи, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не була нарахована та виплачена позивачу додаткова винагорода за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 , як це передбачено пунктом 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду,може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, враховуючи заявлені вимоги, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період проходження військової служби з 11 квітня 2022 року по 24 вересня 2022 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 11 квітня 2022 року по 24 вересня 2022 року додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Водночас, суд наголошує, що проведення розрахунків, визначення конкретної суми нарахування та виплати, належить до виключної компетенції відповідача (роботодавця), тобто є дискреційними повноваженнями. У спірних правовідносинах суд не вправі підміняти повноваження Військової частини в частині визначення суми, які підлягають виплаті. Отже, в цій частині позовних вимог суд відмовляє.
Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини шостої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору, інші судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (Паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (Паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) додаткової винагороди за період проходження військової служби з 11 квітня 2022 року по 24 вересня 2022 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (Паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) за період проходження військової служби з 11 квітня 2022 року по 24 вересня 2022 року додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 09 січня 2023 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар