09 січня 2023 року Справа №160/19385/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання представника відповідача Кучерка Дмитра Анатолійовича про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,-
02 грудня 2022 року (зареєстровано судом 05 грудня 2022 року) через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UА403030/2022/000054/2 від 28.09.2022 р.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 28.09.2022 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UА403030/2022/000054/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару № 1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № UА403030/2022/019973 від 28.09.2022 р. Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 88155,70 грн. Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в графі 47 "В" "Подробиці розрахунків" зазначеної вище ЕМД. Позивач вважає, що зазначене вище рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування. Зазначені підстави для коригування митної вартості, визначеної декларантом товариства, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2022 року, зазначена вище справа була розподілена та 06.12.2022 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Зобов'язано Тернопільську митницю надати до суду у строк до 30 грудня 2022 року: засвідчені належним чином копії усіх документів, які подавались товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» при митному оформленні товару, за наслідками якого винесено рішення про коригування митної вартості товарів.
У період з 26 грудня 2022 року по 06 січня 2023 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці.
27 грудня 2022 року через систему «Електронний суд» представником відповідача Кучерком Дмитром Анатолійовичем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Аргументи означеного клопотання зводяться до того, що предметом спору у даній справі є правомірність, законність та обґрунтованість прийняття посадовою особою Тернопільської митниці рішення про коригування митної вартості товару № UА403030/2022/000054/2 від 28.09.2022 р. Питання коригування митної вартості товарів, на думку митниці, є складним та потребує спеціальних знань. Окрім цього, для з'ясування всіх обставин справи окрім надання суду письмових заперечень, необхідно також заслухати усні пояснення учасників справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тож, відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
Представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника відповідача Кучерка Дмитра Анатолійовича про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача Кучерка Дмитра Анатолійовича про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя С. В. Прудник