09 січня 2023 року Справа № 160/16578/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
24.10.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер ІПН НОМЕР_1 ), на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р UА 148201720313281001201017468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з її утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 18 856, 76 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят шість грн., 76 коп.).
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що ОСОБА_1 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України з 2021 року по 2022 рік. Наказом позивача від 19.07.2021р. №158 о/с відповідача було зараховано курсантом першого курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (далі - ДДУВС, позивач) на денну форму навчання за державним замовленням. 09.08.2021р. на виконання вимог ст. 74 Закону України «Про національну поліцію» між відповідачем та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області був укладений контракт №10106 про здобуття освіти відповідача у ДДУВС. 22.03.2022 року відповідач звернувся до керівництва Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з рапортом про відрахування з навчання та звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням.
Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 22.03.2022 № 62о/с відповідача було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». Так, відповідно до положень ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. При цьому, пунктом 2.3.5. Контракту № 10106 передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відповідач зобов'язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ в особі ДДУВС витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку. Таким чином, відповідача звільнено з Національної поліції, за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», тим самим відповідачем було порушено вимоги Контракту № 10106, а тому виникає зобов'язання відшкодувати витрати пов'язанні з утриманням в ДДУВС. У зв'язку із тим, що відповідач добровільно не відшкодовує означені витрати, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованість.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2022 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.
Зважаючи на те, що відповідачем у позовній заяві Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ вказана фізична особа, яка не є підприємцем, - ОСОБА_1 , судом на виконання приписів ч.3 ст.171 КАС України направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
03.11.2022 року до суду від Відділу обліку та моніторингу інформації ГУ ДМС України в Дніпропетровській області надійшла відповідь на запит відповідно до якої вказано, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та відкрито провадження в адміністративній справі №160/16578/22 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 08.12.2022 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вищезазначеною ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та відкрито провадження в адміністративній справі №160/16578/22 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 08.12.2022 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вищезазначеною ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 року направлена на адресу ОСОБА_1 , яка була підтверджена Відділом обліку та моніторингу інформації ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, засобами поштового зв'язку, проте, 14.12.2022 року на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вищевказана ухвала суду, із відміткою поштового відділення про повернення: "за закінченням терміну зберігання" від 12.12.2022р.
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч.11 ст.126 КАС України та ч.1 ст.131 КАС України, враховуючи, що направлену відповідачеві копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 року повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №804/575/18.
Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, станом на 09.01.2023 року відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би останній виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257-262 КАС України, а також з урахуванням того, що з 19.12.2022р. по 06.01.2023р., включно, суддя Турова О.М. перебувала у щорічній відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено, що відповідно до ст.1 Закону України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.
У статуті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (нова редакція затверджена наказом МВС України від 28.12.2020 №927), витяг з якого міститься в матеріалах справи, також зазначено, що університет є державним вищим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання, який знаходиться у сфері управління Міністерства внутрішніх справ України, є бюджетною установою.
Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 19.07.2021р. №158 ос ОСОБА_1 з 09.08.2021р. згідно з Правилами прийому до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та на підставі рішення Приймальної комісії від 19.07.2021р., зараховано курсантом першого курсу на факультет підготовки фахівців для органів досудового розслідування по ГУНП в Дніпропетровській області, як кандидатів, які успішно склали вступні випробування та присвоєно спеціальне звання - рядовий поліції.
09.08.2021 року на виконання вимог ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» між відповідачем, ДДУВС та Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області було укладено контракт №10106 від 09.08.2021р. про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ (далі - контракт № 10106).
Пунктом 2.3.4 контракту визначено, що після закінчення навчання зобов'язується в строк прибути до місця призначення, визначеного у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за відповідною посадою та відпрацювати не менше 3-х років.
Пунктом 2.3.5 контракту вказано, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання особа зобов'язується ( ОСОБА_1 ) відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі виконавця (ДДУВС) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України Про Національну поліцію в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.
22.03.2022р. ОСОБА_1 звернулась до керівництва ДДУВС із рапортом про відрахування з навчання у ДДУВС та звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням.
Наказом ДДУВС від 22.03.2022 року № 62 о/с відповідача відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції та відраховано з навчання з 22 березня 2022 року. Визнано, що сума витрат станом на 22 березня 2022 року, що підлягає відшкодуванню, становить 18856,76 грн.
Згідно довідки розрахунку № 170 від 14.11.2022 року, розмір вартості речового майна на утримання курсанта ОСОБА_1 у ДДУВС становить 7374,00 грн.
Згідно довідки-розрахунку фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у ДДУВС з 09.08.2021 р. по 22.03.2022р. № 853 від 11.10.2022р. становить 18856,76грн.
На адресу відповідача складено повідомлення від 09.09.2021 року за вих.№1/3398 про необхідність відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням за період навчання за державним замовленням у ДДУВС, яким, зокрема, викладено пункт 2.3.5 контракту № 10106, вказано, що згідно довідки-розрахунку, витрати, пов'язані з утриманням в університеті під час навчання, складають 18856,76грн., зазначено про необхідність відшкодувати зазначену суму витрат протягом 30 діб з моменту отримання такого листа.
Вказаний лист направлений на адресу відповідача 09.09.2022 року, що підтверджено реєстром відправлення та фіскальним чеком.
Докази сплати заборгованості в розмірі 18856,76грн. в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, у добровільному порядку відповідачем вказана вище заборгованість сплачена не була.
Не сплата у добровільному порядку цих витрат відповідачем і стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Спір у справі, що розглядається, стосується відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі МВС України особи, яка в подальшому за власним бажанням звільнилася з Національної поліції до закінчення трирічного терміну після закінчення навчання.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно із ч.1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до положень ст.72 Закону України "Про Національну поліцію" професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Згідно із положеннями ч.2 ст.74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до частини 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено приписами ч.5 ст.74 Закону України "Про Національну поліцію", у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
12.04.2017р. постановою Кабінету Міністрів України №261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок №261), який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Пунктом 2 Порядку №261 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
При цьому, згідно із положеннями п.3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
За змістом приписів п. п. 4, 5 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання. Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Пунктом 8 Порядку №261 встановлено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Згідно з п.9 Порядку №261 стягнення суми витрат припиняється в разі: поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу; повторного прийняття особи на службу в поліцію. Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача.
З огляду на вищевикладені норми, суд зазначає, що відповідач перебував на посаді, віднесеної до публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з Національної поліції, а отже, у цьому випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання пов'язане із питаннями реалізації правового статусу особи.
Отже і питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення зі служби в Нацполіції належить до питання проходження публічної служби такою особою.
Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.12.2018 року у справі №804/285/16.
Обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат за утриманням у вищому навчальному закладі також міститься в Контракті №10106 від 09.08.2021 року, за змістом п.2.3.5 розділу ІІ якого визначено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання особа зобов'язується ( ОСОБА_1 ) відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі виконавця (ДДУВС) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України Про Національну поліцію в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.
Також пунктом 4.5 розділу IV контракту № 10106 визначено, що у разі відмови особи від добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з їх утриманням під час навчання, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку відповідно до норм чинного законодавства.
Згідно із п.4.2 та п. 4.3 розділу ІV Контракту №101006 відшкодування здійснюється у розмірі витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим (в т.ч. послуги прання, прасування), медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло, водопостачання, водовідведення, електроенергія), Розрахунок витрат здійснюється за відповідними видами забезпечення відповідно до встановлених норм за фактичною вартістю, на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу.
З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що згідно з довідками-розрахунками фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в ДДУВС, складеними відповідно до Порядку №261, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, в загальній сумі 18856,76грн., з яких за 2021р.- 7453,13грн., за 2022р. - 3759,63грн., та вартість речового забезпечення за 2021-2022рр. - 7644,00грн.
Під час судового розгляду справи встановлено, що зазначені розрахунки відповідачем не оскаржувались ані протягом навчання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, ані протягом служби в Національній поліції.
Суд одночасно звертає увагу на те, що курсанти, які навчаються в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними).
Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання Контракту №10106 від 09.08.2021р. про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі відрахування з навчального закладу до встановленого трирічного терміну перебування на службі, відповідач на даний час зазначену вище суму коштів в повному обсязі не відшкодував, інших доказів добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням його у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, в межах заявлених позовних вимог, суду не надав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вимоги ч.1 ст.77 КАС України вказують, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 18856,76грн., натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Беручи до уваги відсутність витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судовий збір на користь Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ стягненню із відповідача не підлягає.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, місцезнаходження: пр. Гагаріна, 26, м. Дніпро, 49005) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р UA148201720313281001201017468, код 08571446, банк одержувач ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з її утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 18856грн.76 коп. (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят шість гривень 76 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 09.01.2023 року.
Суддя: О.М. Турова