02 січня 2023 року Справа 160/20938/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
28.12.2022 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправною відмову головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області вих. № Ш-1609/6/1201 -22/1201.4.1 /6860-22 від 07.07.2022р. у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ у зв'язку з досягненням шістнадцятирічного віку.
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ в зв'язку з досягненням нею шістнадцятирічного віку, без надання згоди на обробку персональних даних.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених статями 160, 161 КАС України.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2022 року складає 2 481,00 гривні.
Положенням підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, розмір судового збору, який підлягає до сплати позивачем, становить 992,40 гривень (2481 х 0,4 = 992,40 гривень).
Разом з тим, за змістом частини першої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд не вправі відкрити провадження у справі, в разі якщо до спеціального фонду Державного бюджету України не надійшов судовий збір в розмірі, передбаченому цим Законом.
У позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору за подання цього позову на підставі пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір".
Слід звернути увагу на те, що відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 Закону України "Про судовий збір" містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Так, відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
При цьому, Закон України "Про судовий збір" не відносить малолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільнені від сплати судового збору.
За приписами абзацу 1 частини першої статті 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з пунктом 14 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Тобто, Закон України "Про судовий збір" розмежовує поняття "позовна заява" та "заява", а тому передбачені пільги щодо сплати судового збору стосуються лише заяв.
Таким чином, ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , як її законний представник, звернувся до суду з позовною заявою, за подання якої передбачено сплату судового збору.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 року по справі № 367/5983/16-ц.
Отже, позовну заяву подано без додержання вимог статтей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду:
- документу про сплату судового збору в розмірі 992,40 гривень.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена позивачу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко