09 січня 2023 року Справа № 160/19636/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/19636/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ПРОЦЕДУРА
09.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови мені у призначенні пенсії на пільгових умовах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350011105 від 18.11.2022 року про відмову мені - ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу періоди моєї роботи на Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південно донбаське № 1» Міністерства енергетики України з 16.01.1997 року по 30.04.1997 року на посаді електрослюсаря підземного, зайнятого повний робочий день на підземних роботах; з 02.01.2001 по 31.12.2021 року на посаді майстра підземного з повним робочим днем у шахті; на ВСП «Шахтоуправлінні Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 02.05.2022 року по 09.11.2022 року на посаді майстра гірничого на дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем у шахті, зайнятість на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114, ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та призначити і виплачувати мені з дати звернення - 10.11.2022 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 09.12.2022 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 13.12.2022 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 13.12.2022 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, а саме копії:
- пенсійну справу позивача;
- звернення позивача про призначення пенсії від 10.11.2022 року;
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350011105 від 18.11.2022 року;
- відомості щодо зарахування/незарахування спірного періоду роботи позивача, зокрема з 16.01.1997 року по 30.04.1997 року, з 02.01.2001 по 31.12.2021 року та з 02.05.2022 року по 09.11.2022 року;
- листи/відмови Пенсійного органу на звернення позивача та інші докази щодо суті спору.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 09.01.2023 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 листопада 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області з особистою заявою і документами на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 (із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»), оскільки він працював на підприємствах вугледобувної галузі на посадах електрослюсаря підземного та гірничого майстра з повним робочим днем у шахті.
Відповідачем була розглянута заява позивача від 10.11.2022 року та прийнято рішення від 18.11.2022 р. за №046350011105 про відмову в призначенні йому пенсії за ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач вказує, що свою відмову Пенсійний орган обґрунтовує лише тим, що у нього відсутній пільговий стаж роботи, тобто до пільгового стажу роботи відповідачем взагалі не зараховано періоди його трудової діяльності з повним робочим днем у шахті.
Вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Ухвалою суду від 13.12.2022 року відкрито провадження в цій адміністративній справі, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ухвалою суду від 13.12.2022 року, відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву позивача по справі №160/19636/22.
15.12.2022 року відповідачем отримано вказану вище ухвалу суду, що також підтверджується розпискою про вручення, яка міститься в матеріалах справи.
Згідно із ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10 листопада 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області із заявою і документами на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 (із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»).
Встановлено, що позивач працював на підприємствах вугледобувної галузі на посадах електрослюсаря підземного та гірничого майстра з повним робочим днем у шахті.
18.11.2022 року Пенсійним органом була розглянута заява позивача від 10.11.2022 року та прийнято рішення від 18.11.2022 р. за №046350011105 про відмову в призначенні йому пільгової пенсії за ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відмова Пенсійного органу обґрунтована тим, що у позивача відсутній пільговий стаж роботи, тобто до пільгового стажу роботи відповідачем взагалі не зараховано періоди його трудової діяльності з повним робочим днем у шахті.
Отже, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Пенсійним органом не зараховано періоди роботи позивача до пільгового стажу з повним робочим днем під землею, зокрема починаючи з 16.01.1997 року по 30.04.1997 року, згідно з пільговою довідкою про проходження виробничої практики, та періодів роботи згідно з трудовою книжкою:
з 02.01.2001 по 31.12.2021 року на посаді майстра підземного з повним робочим днем в шахті;
з 02.05.2022 року по 09.11.2022 року (по день подачі заяви на призначення пенсії) на посаді майстра гірничого на дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем у шахті.
Вважаючи таку відмову Пенсійного органу протиправною, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (надалі - Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Гарантії конституційного права людини на соціальний захист визначено в положеннях Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі по тексту - Закон №1058-ІV) та Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі по тексту - Закон №1788-ХІІ).
Відповідно до ч. З ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років", до посад, віднесених до працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, відносяться усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону №1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Водночас, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Судом встановлено, позивач у період з 16.01.1997 року по 30.04.1997 року проходив виробничу практику, та періодів роботи згідно з трудовою книжкою позивача, копія якої долучено до матеріалів справи, останній працював на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Міністерства енергетики України, а саме:
- з 02.01.2001 по 31.12.2021 року на посаді майстра підземного з повним робочим днем в шахті;
на ВСП «Шахтоуправлінні Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»:
- з 02.05.2022 року по 09.11.2022 року (по день подачі заяви на призначення пенсії) на посаді майстра гірничого на дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем у шахті.
Згідно матеріалів справи згідно з індивідуальними відомостями позивача, про застраховану особу - довідка форми ОК-5, до спеціального (пільгового стажу на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Міністерства енергетики України зараховано періоди роботи - з 02.01.2001 року по 31.12.2021 року, код підстави для обліку спецстажу ЗП3014А1) та відповідно підприємствам були сплачено страхові внески.
Також, до матеріалів справи надано пільгову довідку, видана ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Міністерства енергетики України про період мого пільгового стажу з 16.01.1997 року по 30.04.1997 року щодо проходження виробничої практики на посаді електрослюсаря підземного, зайнятого повний робочий день на підземних роботах на Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Суд зазначає, що порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58).
Відповідно до п.2.4 Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1 Інструкції № 58).
З аналізу вказаних норм судом встановлено, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року "Про трудові книжки працівників" № 301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Дослідивши докази по справі, встановлено, що вказані записи у трудовій книжці позивача у повному обсязі підтверджують факт роботи позивача у підземних умовах за професією, що віднесена до Списку №1,2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства соціальної політики № 383 від 18.11.2005 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Так, під час роботи по професіям, які дають право пільгове пенсійне забезпечення, застосовуються постанова Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, від 16.01.2003 року № 36, від 24.06.2016 №461. Список № 1 вказаних постанов містить в собі розділ 1 підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Професії позивача віднесені до посад, що надають право на призначення пільгової пенсії, , а отже стаж роботи в спірні періоди має бути зарахований до пільгового стажу.
Таким чином суд вважає, що позивач має право на зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 з зайнятістю повний робочий день в шахті спірні періоди його роботи, а також проходження виробничої практики.
Крім того суд зазначає, що професії позивача передбачені Постановою КМУ від 31.03.1994 року №202, якою затверджений список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, пов'язаних з видобутком вугілля.
Відповідно до п. 1 Постанови № 202, підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Відтак, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 року визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.
Також, суд зазначає, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
За таких обставин суд дійшов висновку, що Пенсійним органом було передчасно прийнято рішення щодо відмови позивачеві у призначенні пільгової пенсії.
А отже, відновленням порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350011105 від 18.11.2022 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 на Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південно донбаське № 1» Міністерства енергетики України з 16.01.1997 року по 30.04.1997 року на посаді електрослюсаря підземного, зайнятого повний робочий день на підземних роботах; з 02.01.2001 по 31.12.2021 року на посаді майстра підземного з повним робочим днем у шахті; на ВСП «Шахтоуправлінні Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 02.05.2022 року по 09.11.2022 року на посаді майстра гірничого на дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем у шахті, зайнятість на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114, ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.11.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вищевказаних періодів роботи та з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності своїх дій/ відмови, викладеної у листі.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 744,30 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350011105 від 18.11.2022 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 на Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південно донбаське № 1» Міністерства енергетики України з 16.01.1997 року по 30.04.1997 року на посаді електрослюсаря підземного, зайнятого повний робочий день на підземних роботах; з 02.01.2001 по 31.12.2021 року на посаді майстра підземного з повним робочим днем у шахті; на ВСП «Шахтоуправлінні Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 02.05.2022 року по 09.11.2022 року на посаді майстра гірничого на дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем у шахті, зайнятість на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114, ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.11.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вищевказаних періодів роботи та з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 744,30 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 09.01.2023 року.
Суддя В.В. Ільков