21 грудня 2022 року Справа № 160/15502/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Жукової Є.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» до Головного управління Державної податкової у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2022 р. №0020291809, -
06.10.2022 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» до Головного управління Державної податкової у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0020291809 від 01.02.2022 року, форма «Р», прийнятого на підставі Акту про результати камеральної перевірки від 06.12.2021 р. № 34131/04-36-18-09/44273045, яким визначено ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» податкове зобов'язання у розмірі 30 648 911,25 грн, з яких 24 519 129,00 грн. - податок на додану вартість та 6 129 782,25 грн - штрафні санкції.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 21.10.2022 р., провадження у справі, після залишення ухвалою суду від 07.10.2022 р. даної позовної заяви без руху було відкрито та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
09.06.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» отримало нарочно податкове повідомлення-рішення № 0020291809 від 01.02.2022 року, форми «Р» прийняту Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області. ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважає, що воно прийняте безпідставно та незаконно, оскільки у контролюючого органу не було жодної підстави та повноважень повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання повноти нарахування та сплати податків, оскільки останні перебувають поза межами даної перевірки та підлягають перевірці під час проведення документальної позапланової перевірки, що є порушенням ст. ст. 76, 78, п. 201.10. ст.201 ПК України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку повноти декларування податку на додану вартість відповідно до податкової звітності з ПДВ ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА».
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.
08.11.2022 р. на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, представником відповідача було подано заяву від 08.11.2022 р. вх.№80117/22 про призначення розгляду позовної заяви у справі №160/15502/22 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 09.11.2022 р. в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд позовної заяви у справі №160/15502/22 за правилами загального позовного провадження - відмовлено.
08.11.2022 р. представником відповідача було направлено на адресу суду відзив на позовну заяву, в тексті якого зазначено наступне.
Відповідно до п. 201.14 ст. 201 ПК України, платники податку зобов?язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об?єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку згідно п. 201.15 ст. 201 ПК України відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 цього кодексу.
Відповідно до абз. 1 розділу III «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», який затверджено наказом Міністерства фінансів України No 21 від 28.01.2016 року (далі - Порядок № 21), до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Як встановлено в абз. І п. 6 розділу III Порядку № 21, дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Відповідно до абз. І п. 3 розділу V Порядку № 21, у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А декларації платником податку вказуються загальні обсяги постачання товарів/ послуг за звітний період.
Отже, в декларації з ПДВ за звітний податковий період платником податку зазначаються дані, що вказані в податкових накладних, складених на підставі первинних документів.
Приписами п. 44.1 ст. 44 ПК України - передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов?язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов?язаних з визначенням об?єктів оподаткування та/або податкових зобов?язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов?язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Позивачем не відображено у складі податкових зобов?язань за липень 2021 року податкові накладні. детальний опис яких здійснено на сторінках 5-8 акту перевірки.
За даними податкової декларації з ПДВ за липень 2021 ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОТЕРРА" залекларовано податкові зобов?язання по рядку 9 у сумі 24 236 850,00 грн. (т.ч. операції, що оподатковуються за ставкою 14 % (рядок 1.3Б) - 24 236 850,00 грн.)) та податковий кредит по рядку 17 - 24 150 289,00 грн. (в т.ч. придання з основною ставкою (рядок 10.1Б) - 2 998 253,00 грн. та придбання зі ставкою 14 % (рядок 10.3Б) - 21 152 036,00 грн.)
Таким чином ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОТЕРРА " в порушення пункту 185.1 статі 185, пункту 187.1 статті 187 Кодексу до складу податкових зобов?язань за лишень 2021 року не включено ПДВ у сумі 12 220 925,00 грн. по зареєстрованим податковим накладним, що призвело до заниження податкових зобов' язань на суму 12 220 925,00 грн.
Позивацем не відображено у складі податкових зобов?язань за серпень 2021 року податкові накладні, детальний опис яких здійснено на сторінках 9-12 акту перевірки.
За даними податкової декларації з ПДВ за серпень 2021 ТОВ "ТОРГОВИЙ ДМ "АГРОТЕРРА" задекларовано податкові зобов?язання по рядку 9 у сумі 50 897 306,00 грн. (в т.ч. операції, що оподатковуються за ставкою 14 % (рядок 1.3Б) - 50 897 306,00 грн.) та податковий кредит по рядку 17 - 50 715 529,00 грн. (в т.ч. придання з основною ставкою (рядок 10.16) - 7 444 379,00 грн. та придбання зі ставкою 14 % (рядок 10.3Б)- 43 271 150,00грн.)).
Таким чином ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОТЕРРА " в порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Кодексу до складу податкових зобов?язань за серпень 2021 року не включено ПДВ у сумі 12 298 204,00 грн. по зареєстрованим податковим накладним, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 12 298 204,00 грн.
Отже, за результатами камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за липень, серпень 2021 року, в порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОТЕРРА" занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.18) на суму 24 519 129,00 грн.
Щодо твердження відповідача про неможливість проведення камеральної перевірки з питань розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних.
Об?єктом камеральної перевірки є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних.
Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Представник відповідача зазначає, що камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний конгроль за свосчасністю нарахування, відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків, а також за своєчасністю сплати узгоджених сум грошових зобов'язань.
Водночас, об?єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.
Представник відповідача також зазначає, що особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, які призвели до заниження або завищення податкового зобов?язання або посвідчують інші рестраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.
Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі.
Камеральна перевірка проводиться податковим органом на підставі інформації, наявної в базі даних контролюючого органу.
3 огляду на вищевикладене, представник відповідача вважає, що предметом камеральної перевірки, у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75. 1 статті 75 ПК України, охоплюються питания повноти оплати податків, оскільки порівнюються дані як податкової декларації так і Єдиного реєстру податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
На підставі означеного вище, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні пред'явлених позовних вимог.
На підставі викладеного вище, суд розглянув справу відповідно до ст. 262 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.258 КАС України.
Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
На підставі підпункту 191.1.1. пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II Кодексу проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень, серпень 2021 року ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОТЕРРА" (код 44273045). За наслідками перевірки складено акт від 18.11.2021 року №30893/04-36-18-08/44226021 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТО «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» (код 44273045) за липень, серпень 2021 року».
При перевірці використано: ??податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2021 (від 21.10.2021 р. за № 9312456305), надану до Лівобережної ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області засобами телекомунікаційного зв?язку; ?податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2021 (від 22.10.2021 р. № 9313511410), надану до Лівобережної ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області засобами телекомунікаційного зв?язку; інформацію, наявну в базах даних ДІС України, надану плавником додажку, та відомості з Єдиного рестру податкових накладних (далі - ЄРПН), щодо податкових накладних та розрахунків коригування, згідно з наданими платником електронними документами.
В означеноу акті перевірки від від 18.11.2021 року №30893/04-36-18-08/4422602, контролюючим органом зроблено висновок про порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 ПК України до складу податкових зобов?язань за липень серпень 2021 року не включено ПДВ у сумі 24 519 129,00 грн. по зареєстрованим податковим накладним, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 24 519 129,00 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 18.11.2021 року №30893/04-36-18-08/44226021, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення, а саме: №0020291809 від 01.02.2022 року, форма «Р», яким визначено ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» податкове зобов'язання у розмірі 30 648 911,25 грн, з яких 24 519 129,00 грн. - податок на додану вартість та 6 129 782,25 грн - штрафні санкції.
Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і обєктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.
При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.
Відповідно до пп.пп.2.1-2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до пп.180.1.1 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пп.1 п.4 Розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Здійснивши системний аналіз як зазначених вище норм чинного пподаткового законодавства, так і доводів сторін, зазначених у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
Таким чином контролюючий орган зобов'язаний провести камеральну перевірку поданої платником податкової декларації у разі наявності поданої заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.
Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником, зокрема сум ПДВ, які платник податку заявив до бюджетного відшкодування. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами. Тобто предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків (та інші дані, визначені підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України), зокрема, - правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.
Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати будь-які документи, які були підставою для таких розрахунків, чи використовувати інші документи, зокрема і відповіді на запити інших уповноважених органів.
Така перевірка мала проводитись виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
У разі ж, якщо дослідженню підлягають документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситись до категорії камеральної перевірки. За наявності підстав та для цілей з'ясування обставин формування відповідних показників податкової звітності на підставі іншої податкової інформації, ніж передбачені підпунктом 75.1.1 пункту 74.1 статті 75 ПК України, у встановлених ПК України випадках (зокрема визначених у пункту 78.1 статті 78 ПК України), проводиться документальна перевірка з відповідним інформуванням платника податків про її проведення, що, у свою чергу, надає право останньому надавати пояснення та їх документальне підтвердження.
Отже, досліджуючи обставини формування позивачем спірних сум податкового кредиту на підставі іншої інформації ніж передбачена підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України відповідач вийшов за межі камеральної перевірки, діяв протиправно, у зв'язку з чим прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення - рішення є протиправними.
Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 10.11.2022 р. у справі № 420/4194/19 (адміністративне провадження № К/990/34225/20), в якій зазначається, що вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати будь-які документи, які були підставою для таких розрахунків, чи використовувати інші документи, зокрема і відповіді на запити інших уповноважених органів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 24 вересня 2020 року по справі № 822/1221/16 та від 13 лютого 2020 року по справі № 820/430/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також суд зауважує, що при розгляді зазначеної справи особлива увага була приділена саме з'ясуванню підстав, що передували винесенню оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 01.02.2022 р. №0020291809, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача, які знайшли своє відображення в акті перевірки від 06.12.2021 р. № 34131/04-36-18-09/44273045.
Суд зазначає, що відповідач, складаючи відзив на заявлену позовну заяву, фактично визнав позовні вимоги даної позовної заяви, та при цьому обмежився по суті формальною відмовою від заявленого позову, фактично переклавши тягар доказування у справі на суд.
Відтак суд зазначає, що відповідачем, у відповідності до норм ст.73, 74 КАС України, під час розгляду справи, не було доведено правомірності підстав формування оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 01.02.2022 р. №0020291809, всупереч положенням ст.77 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необ'єктивность та недостовірність висновків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, викладених у акті камеральної перевірки ві д06.12.2021 р. № 34131/04-36-18-09/44273045.
Таким чином, встановивши під час розгляду справи та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених рішень; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а саме: 01.02.2022 р. №0020291809.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України «Про судовий збір'розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до платіжного доручення від 03 жовтня 2022 р. №2 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 24 810,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять грн., 00 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» до Головного управління Державної податкової у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2022 р. №0020291809, суд вважає за необхідне відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» суму, сплачену у якості судового збору за подання даного адміністративного позову з Державного бюджету України в сумі 24 810,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять грн., 00 коп.), відповідно до платіжного доручення 03.10.2022 р. №2.
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» до Головного управління Державної податкової у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2022 р. №0020291809, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0020291809 від 01.02.2022 року, форма «Р», прийнятого на підставі акту про результати камеральної перевірки від 06.12.2021 р. № 34131/04-36-18-09/44273045, яким визначено ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» податкове зобов'язання у розмірі 30 648 911,25 грн, з яких 24 519 129,00 грн. - податок на додану вартість та 6 129 782,25 грн - штрафні санкції.
Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової у Дніпропетровській області на користь ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» з оплати судового збору у розмірі 24 810,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять грн., 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова