06 січня 2023 року ЛуцькСправа № 140/7154/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач), звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 87 901,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом, однак зазначений обов'язок відповідач не виконує, у зв'язку з чим за ним обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості. Податковий борг виник внаслідок несплати нарахованого податку на майно згідно з податковими повідомленнями-рішеннями № 0156896-5533-0308 від 30.06.2019 в сумі 11 874,14 грн, № 0156897-5533-0308 від 30.06.2019 в сумі 5 274,75 грн, № 0156898-5533-0308 від 30.06.2019 в сумі 6 716,29 грн, № 0156899-5533-0308 від 30.06.2019 в сумі 2 147,43 грн, № 0156900-5533-0308 від 30.06.2019 в сумі 2 443,03 грн, № 0002598-5533-0308 від 05.02.2020 в сумі 421,47 грн, № 0002599-5533-0308 від 05.02.2020 в сумі 14 780,77 грн, № 0002600-5533-0308 від 05.02.2020 в сумі 18 820,23 грн, № 0002601-5533-0308 від 05.02.2020 в сумі 33 273,42 грн, № 0002602-5533-0308 від 05.02.2020 в сумі 6 017,47 грн, № 0002603-5533-0308 від 05.02.2020 в сумі 6 845,81 грн, тому загальна сума податкового боргу з урахуванням часткової сплати становить 87 901,94 грн.
Позивач зазначив, що вжиті ним заходи, спрямовані на стягнення заборгованості, шляхом надіслання відповідачу податкової вимоги «Ф» № 12040-55 від 17.02.2020 не спричинили погашення податкового боргу.
З наведених підстав позивач просив стягнути з відповідача податковий борг у сумі 87 901,94 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Копія ухвали від 07.11.2022 про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за місцем його проживання та вручена 25.11.2022, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення.
У відзиві на позовну заяву відповідач позов визнає у повному обсязі та просить розстрочити виконання рішення суду у зв'язку із отриманою травмою опорно-рухового апарату та набуттям статусу інваліда ІІІ групи з обмеженою працездатністю.
У відповіді на відзив представник позивача не заперечує щодо розстрочення терміном на 3 роки та сплати заборгованості відповідачем рівними частинами після набрання рішенням суду законної сили.
Враховуючи те, що відповідач пред'явлені позовні вимоги визнав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не надходило, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що податковий борг у сумі 87 901,94 грн виник внаслідок несплати податку на майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами - власниками об'єктів нежитлової нерухомості, нарахованого податковим органом за податковими повідомленнями-рішеннями № 0156896-5533-0308 від 30.06.2019, № 0156897-5533-0308 від 30.06.2019, № 0156898-5533-0308 від 30.06.2019, № 0156899-5533-0308 від 30.06.2019, № 0156900-5533-0308 від 30.06.2019, № 0002598-5533-0308 від 05.02.2020, № 0002599-5533-0308 від 05.02.2020, № 0002600-5533-0308 від 05.02.2020, № 0002601-5533-0308 від 05.02.2020, № 0002602-5533-0308 від 05.02.2020, № 0002603-5533-0308 від 05.02.2020.
Наявність заборгованості перед бюджетом зі сплати цього податку також підтверджується довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету, розрахунком сум податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника за вказаним платежем.
Несплата відповідачем податкового боргу стала підставою для звернення ГУ ДПС у Волинській області з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з відповідача у примусовому порядку.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 15.1, 15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовою податку на майно (підпункт 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України).
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1, підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об'єктом оподаткування - об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з пп. 54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно правил, установлених підпунктом 266.7.2 пункту 266.7, підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Суд зазначає, що податковими повідомленнями-рішеннями № 0156896-5533-0308 від 30.06.2019, № 0156897-5533-0308 від 30.06.2019, № 0156898-5533-0308 від 30.06.2019, № 0156899-5533-0308 від 30.06.2019, № 0156900-5533-0308 від 30.06.2019, № 0002598-5533-0308 від 05.02.2020, № 0002599-5533-0308 від 05.02.2020, № 0002600-5533-0308 від 05.02.2020, № 0002601-5533-0308 від 05.02.2020, № 0002602-5533-0308 від 05.02.2020, № 0002603-5533-0308 від 05.02.2020, якими ФОП ОСОБА_1 було визначене податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, були надіслані контролюючим органом на адресу відповідача рекомендованим порядком з повідомленням про вручення за адресою реєстрації місця проживання, що є його податковою адресою у розумінні пункту 45.1 статті 45 ПК України, проте поштові відправлення повернулося 21.10.2019, 22.05.2020, 01.07.2020 на пошту із відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» згідно відбитку календарного штемпеля.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України (в редакції на час винесення податкових повідомлень-рішень) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків у розумінні пункту 45.1 статті 45 ПК України.
У свою чергу ФОП ОСОБА_1 податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у строк, визначений підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, не сплатив, податкові повідомлення-рішення не оскаржив. Тому таке зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Волинській області, відповідно до вимог статті 59 ПК України сформувало податкову вимогу «Ф» № 12040-55 від 17.02.2020, яка була надіслана відповідачу, однак повернута контролюючому органу відділенням поштового з причин «закінчення терміну зберігання». Доказів оскарження даної податкової вимоги або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як визначено пунктом 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно із пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункти 95.1, 95.2 статті 95 ПК України).
Як вбачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» станом на 06.01.2023 податкові повідомлення-рішення № 0156896-5533-0308 від 30.06.2019, № 0156897-5533-0308 від 30.06.2019, № 0156898-5533-0308 від 30.06.2019, № 0156899-5533-0308 від 30.06.2019, № 0156900-5533-0308 від 30.06.2019, № 0002598-5533-0308 від 05.02.2020, № 0002599-5533-0308 від 05.02.2020, № 0002600-5533-0308 від 05.02.2020, № 0002601-5533-0308 від 05.02.2020, № 0002602-5533-0308 від 05.02.2020, № 0002603-5533-0308 від 05.02.2020 у встановленому порядку не оскаржені та не скасовані.
Виходячи із системного аналізу положень ПК України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що визначене відповідачу податкове зобов'язання у сумі 87 901,94 грн є узгодженим та не сплачене ним у встановлений строк, щодо його розміру не подано відзиву на позов, як і не надано доказів погашення боргу, то суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу в дохід Державного бюджету України.
За приписами частини 1 статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для розстрочення виконання рішення, в розумінні статті 378 КАС України, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Тобто, вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк тощо.
При вирішенні вказаного клопотання суд враховує, що в силу складного фінансово-економічного становища, що підтверджується копією довідки про доходи відповідача за 2019-2022 роки, відповідач не в змозі одночасно і в повному обсязі виконати судове рішення у даній справі. Крім того, з 01.02.2021 ОСОБА_1 згідно довідки Волинського обласного МСЕК є інвалідом третьої групи.
Отже, оскільки на даний час наявні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, при цьому, відсутні підстави ставити під сумнів намір боржника виконувати рішення суду в майбутньому, а також враховуючи позицію представника позивача, викладену у відповіді на відзив, який не заперечує проти вказаного клопотання, суд дійшов висновку, що у даному винятковому випадку необхідно задовольнити заяву про розстрочення виконання судового рішення та розстрочити виконання рішення суду строком на 3 роки зі сплатою податкового боргу у сумі 87 901,94 грн рівними частинами щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до приписів п. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб'єкт владних повноважень.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави податковий борг в розмірі 87 901,94 грн (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот одну гривню 94 копійки).
Розстрочити виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2023 у справі № 140/7154/22 строком на 3 роки зі сплатою податкового боргу у сумі 87 901,94 грн (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот одну гривню 94 копійки) рівними частинами щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010; Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4; ЄДРПОУ 44106679).
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя С.Ф. Костюкевич