09 січня 2023 року ЛуцькСправа № 140/4835/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву представника позивача адвоката Кінах Яни Валеріївни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, (далі - відповідач, ТУ ДБР у м.Хмельницькому) про визнання протиправним та скасування наказу Директора ТУ ДБР у м.Хмельницькому від 13.06.2022 №95-о/с/ДСК «Про звільнення ОСОБА_1 », яким достроково припинено (розірвано) контракт №69 про проходження служби у Державному бюро розслідувань від 12.04.2021 та звільнено із служби у зв'язку із скороченням штату, з посади начальника п'ятого оперативного відділу (із дислокацією у м.Чернівцях) ТУ ДБР у м.Хмельницькому; поновлення на посаді, що є рівнозначною посаді начальника оперативного відділу в ТУ ДБР у м.Хмельницькому, а за відсутності такої посади - на іншій рівнозначній посаді в цьому органі; стягнення з середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день прийняття судом рішення по справі.
Рішенням суду від 14.12.2022 у даній справі позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, від 13.06.2022 №95-о/с/ДСК «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновив ОСОБА_1 на посаді начальника п'ятого оперативного відділу (з дислокацією у м.Чернівцях) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, з 15.06.2022; стягнув з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 444336,62 грн.
29.12.2022 представник позивача подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що судом не вирішено питання про відшкодування ОСОБА_1 понесених судових витрат на професійну правничу допомогу при винесенні рішення. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до даної заяви долучено договір про надання правничої допомоги від 05.07.2022, додаткову угоду №01, акт виконаних робіт (надання послуг) від 23.12.2022, квитанцію від 23.12.2022.
У поданому запереченні на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 05.01.2023 представник відповідача зазначає, що у договорі від 27.12.2022 №05-07/03 відсутній порядок обчислення розміру адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру). Вартість послуг зазначається у додатковій угоді №1 до договору, та не зазначається, чи дана оплата є фіксованою та погодинною.
Крім того, звертає увагу, що в акті представником не зазначено, які саме види правової допомоги надались та яка саме вартість послуги в залежності від її виду, а лише міститься посилання на додаткову угоду №1 до договору, в якій зазначені лише загальні заходи та дії, що можуть виконуватись на замовлення адвокатським об'єднанням. У додатках до заяви не міститься жодного звіту, відповідно до якого можна зробити аналіз виконаних робіт. Також у поданій заяві, а так само і у договорі про надання правової допомоги, представником позивача не наведено жодних аргументів та не обумовлено будь-яких мотивів про віднесення тієї чи іншої послуги до певної категорії складності і визначення відповідних сум. В договорі або в іншому документі до нього (специфікації, замовленні, додатку, тощо) варто визначити, які саме види правової допомоги будуть надаватись адвокатом та якої саме справи вони будуть стосуватись. Якщо цього не вказано в договорі (наприклад, якщо він є загальним), то це, принаймні, має бути відображено в акті наданих послуг в рамках цього договору.
Також зазначає, що судових засідань по справі не відбувалось, оскільки розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки розгляд справи здійснювався в письмовому провадженні, тому розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення здійснено судом без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, які подані на підтвердження понесених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18).
Так, з матеріалів справи вбачається, що в підтвердження обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав договір про надання правничої допомоги від 05.07.2022 №05-07/03, додаткову угоду №1 (замовлення) до договору про надання правової допомоги від 05.07.2022 №05-07/03, акт виконаних робіт від 23.12.2022 №1, квитанцію до прибуткового касового ордера від 23.12.2022 №23-12/01.
Пунктом 5.1 договору про надання правничої допомоги від 05.07.2022 №05-07/03, укладеного між ОСОБА_1 (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Дженерал Лігал Груп» (Адвокатське об'єднання, GLG), передбачено, що за надану GLG правову допомогу клієнт сплачує гонорар, розмір якого визначається додатковою угодою до даного договору.
Відповідно до п.3 додаткової угоди №1 від 05.07.2022 сторони погодили, що вартість виконаних робіт та наданих послуг (гонорар) Адвокатським об'єднанням «Дженерал Лігал Груп», обумовлених в даній додатковій угоді, становить 20000,00 грн.
Водночас згідно з п.2 даної додаткової угоди №1 від 05.07.2022 визначено, що для виконання даного замовлення Адвокатське об'єднання «Дженерал Лігал Груп», зокрема, але не обмежуючись, здійснює такі заходи та дії:
- ґрунтовно проконсультувати клієнта з приводу обставин справи, зазначеної в пункті 1 даної додаткової угоди; скласти позовну заяву про визначення протиправним та скасування наказу №95-0-о/с/ДСК від 13.06.2022, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- здійснити підготовку інших документів процесуального характеру, в яких виникне необхідність в ході судового розгляду справи;
- представляти інтереси клієнта в суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності.
Згідно з актом виконаних робіт від 23.12.2022 №1, який підписаний сторонами договору, підтверджується, що адвокатом виконані роботи (послуги) згідно з умовами договору про надання правничої допомоги від 05.07.2022 №05-07/03 та додаткової угоди від 05.07.2022 №1, загальна вартість роботи (послуг) на момент підписання даного акту становить 20000,00 грн.
Квитанцією до прибуткового касового ордера від 23.12.2022 №23-12/01 підтверджується факт оплати ОСОБА_1 послуг за договором про надання правничої допомоги від 05.07.2022 №05-07/03 та додатковою угодою від 05.07.2022 №1 в сумі 20000,00 грн.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що консультація клієнта з приводу обставин справи охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду.
Також суд зазначає, що сторони несуть витрати на професійну правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану із справою, як це визначено у статті 134 КАС України, а не у органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності. При цьому судові засідання у справі не проводились, оскільки розгляд справи здійснювався без виклику сторін у письмовому провадженні.
Крім того, слід зазначити, що жоден наданий представником позивача документ, у підтвердження надання правової допомоги ОСОБА_1 , не містить вартості 1 год затраченого адвокатом часу на виконання кожної з послуг, а лише в загальному вказано про надання консультації, складення позову, здійснення підготовки документів процесуального характеру та загальну вартість наданої правничої допомоги.
Беручи обґрунтування заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі у додатковій угоді №1, є складовою частиною гонорару адвоката, однак представник позивача не навела доводів та доказів розумності цих витрат, їх співмірності з ціною позову, складності правовому супроводу даної справи.
Враховуючи вищевикладене, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі до 10000,00 грн, відтак решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн (десять тисяч грн 00 коп.).
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Хмельницькому (29009, м.Хмельницький, вул.Юхима Сіцінського, 12, код ЄДРПОУ 42335958).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій