Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/11/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
09.01.2023 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12022121080000141 від 23.05.2022 року, за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06.12.2022, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, маючого повну середню освіту, не працюючого, не одруженого, зі слів має на утриманні неповнолітню дитину, осіб похилого віку на утриманні не має, зі слів раніше судимого 19.10.2022 року вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області за ст.126-1 КК України
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. ст.307 КК України
застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 03.02.2023
За участю сторін кримінального провадження :
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_6
Слідчий у кримінальному провадженні - заступник начальника СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_9 06.12.2022 року звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 .
З клопотання та копії повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у вчинені незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та у вчиненні незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно.
Ухвалою слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06.12.2022, застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 03.02.2023 року включно.
В обґрунтування ухвали зазначено, що об'єктивна підозра ОСОБА_7 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.06.2022; висновком експерта № СЕ-19/112-22/2391-НЗПРАП від 21.04.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 10.10.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 10.10.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 10.10.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 10.10.2022; висновком експерта № СЕ-19/112-22/8952-НЗПРАП від 05.10.2022; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 05.10.2022; протоколами обшуку житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та іншого сховища, а саме Chevrolet Lacetti д.н.з НОМЕР_1 від 05.12.2022; повідомленням про підозру ОСОБА_7 ; протоколом затримання ОСОБА_7 від 05.12.2022.
Слідчий суддя прийняв до уваги обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, який обвинувачується у тяжкому злочині, вчинив злочин будучи засудженим іншим вироком суду та під час дії іспитового строку випробування, посередньо характеризується, має неповнолітню дитину.
Слідчий суддя прийшов висновку, що застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та змінити відносно підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою на більш альтернативний запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді грошової застави з покладенням обов'язків.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначила, що жодних підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 буде переховуватись від слідства, впливати на учасників кримінального провадження чи спробує вчинити інше кримінальне правопорушення немає, це не було встановлено слідчим суддею, не обґрунтовано заявником і в клопотанні та при його розгляді не доведено.
Підозрюваний не має наміру переховуватися від суду, ризик впливу на свідків відсутній, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у підозрюваного не має можливості, скоювати нові злочини останній не збирається.
Підозрюваний ОСОБА_7 на час вирішення даного клопотання має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, наявність у нього родини, а саме батьків похилого віку та те, що підозрюваний має забезпечувати їх належний рівень життя, працювати та допомагати матеріально.
Зазначає, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя повинен був врахувати, що злочини в яких підозрюють ОСОБА_15 вчиненні без застосування насильства, не спричинили загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави в даному кримінальному провадженні не обирався.
Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_15 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила застосувати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під ватою, прокурора який просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до наданих матеріалів, 05.12.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з положень ст.183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчим суддею враховано, наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого, умисного, злочину, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Дослідивши матеріали провадження, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, встановив, що виключних обставин для зміни обраного судом першої інстанції запобіжного заходу немає.
Відповідно до п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Установленою практикою Європейського суду з прав людини, визначено, що висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України покладає на сторону обвинувачення, при зверненні до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, обов'язок довести не лише існування заявлених ризиків, а і наявність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого та додані до нього матеріли, колегія суддів вважає, що їх сукупність є достатньою вважати про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та існування заявлених ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливість впливати на свідків, іншого підозрюваного, можливість продовжувати вчинення інших кримінальних правопорушень.
Доводи, якими прокурор обґрунтовує наявність підстав для застування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказують на обґрунтованість щодо застосування обраного запобіжного заходу на даній стадії досудового розгляду. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що на даний момент виключно такий запобіжний захід, як тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками та відповідає особі підозрюваного.
Аналізуючи сукупність наведених вище обставин, зазначені стороною захисту доводи щодо визначення застави не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Оскільки, визначення застави є правом слідчого судді та за умови, якщо слідчий суддя, встановить, що застава у зазначених межах здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї процесуальних обов'язків, застава може бути призначена у розмірі визначеної найвищої межі.
Доводи захисника про необґрунтованість оскаржуваної ухвали є безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань про застосування запобіжних заходів.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, ч.2 ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06.12.2022, якою стосовно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3