Іменем України
26 грудня 2022 року м. Кропивницький
справа № 383/1271/21
провадження № 22-ц/4809/1222/22
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Дуковський О.Л., Письменний О.А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - голова Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщук Віктор Васильович;
відповідач - Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщука Віктора Васильовича, органу місцевого самоврядування Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання незаконною та протиправною бездіяльності голови сільської ради, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 року (суддя І.М. Адаменко).
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщука В. В., органу місцевого самоврядування Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання бездіяльності голови Кетрисанівської сільської ради незаконною та протиправною, стягнення моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування зазначено, що 02 жовтня 2021 року позивачем було направлено на адресу голови Кетрисанівської сільської ради Поліщука В.В. клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність шляхом безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства, право на яке ним реалізовано не було.
Будь-якої відповіді про прийняте рішення за результатом розгляду його клопотання, не отримував.
Вважав, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем покладених на нього обов'язків порушені його права.
З огляду на вказане просить суд:
- визнати бездіяльність голови Кетрисанівської сільської ради щодо невнесення в порядок денний чергової 11 сесії Кетрисанівської сільської ради, яка відбулася 29 жовтня 2021 року, розгляд його клопотання від 01 жовтня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність шляхом безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства;
- стягнути з Кетрисанівської сільської ради на його користь моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн;
- зобов'язати голову Кетрисанівської сільської ради Поліщука В.В. внести в порядок денний чергової сесії Кетрисанівської сільської ради питання щодо розгляду його клопотання з направленням на його адресу рішення, прийнятого за результатами розгляду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщука Віктора Васильовича, органу місцевого самоврядування Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання незаконною та протиправною бездіяльності голови сільської ради, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала мотивована тим, що даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку адміністративного судочинства й відноситься до юрисдикції Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Відповідно до поданої апеляційної скарги просить скасувати ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в нього виник не публічно-правовий спір з Кетрисанівською сільською радою, а приватно-правовий, оскільки спірні відносини пов'язані із захистом порушеного права на отримання безкоштовно у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, передумовою якої є отримання від сільської ради дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки.
Невиправдана бездіяльність голови сільської ради, що стосується невнесення до порядку денного чергової сесії Кетрисанівської сільської ради питання про надання скаржнику дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства, призвела до порушення цивільного права позивача на землю, яке останній має право захищати шляхом подання цивільного позову до суду, встановленого законом в порядку, передбаченому ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 8 і 55 Конституції України та п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В зв'язку з чим просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 25 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 28 вересня 2022 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 ; ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25 березня 2022 року скасовано, справу передано для розгляду до суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кропивницького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у даній справі визначено суддю Дьомич Л.М.
Ухвалою суду від 10 листопада 2022 року відкрито провадження у даній справі, встановлено строк для подачі відзиву.
30 листопада 2022 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 року призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 14 грудня 2022 року, про що постановлено відповідну ухвалу.
У відповідності до вимог процесуального закону учасники справи належним чином повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 84-86).
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання 14 грудня 2022 року, у якому завершено розгляд справи, та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступного.
Обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщука В. В., органу місцевого самоврядування Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання бездіяльності голови Кетрисанівської сільської ради незаконною та протиправною, стягнення моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщука Віктора Васильовича, органу місцевого самоврядування Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання незаконною та протиправною бездіяльності голови сільської ради, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити дії.
Мотиви апеляційного розгляду
Згідно із ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
За вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Крім того, згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) суд «встановлений законом» має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.
Показовим у цьому сенсі є рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04, п. 24.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).
Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (ст. 20 ЦПК України).
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У пунктах 2, 7 ст. 4 КАС України наведено визначення ряду понять:
публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Звертаючись до суду, позивач вказав у позовній заяві, що він бажає безоплатно приватизувати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства і з цією метою звернувся до органу місцевого самоврядування за дозволом на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, але всупереч вимогам закону (ч. ч. 6 - 9 ст. 118 ЗК України) його звернення залишається тривалий час нерозглянутим.
Органи місцевого самоврядування у вказаних правових відносинах є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні-розпорядчі управлінські функції, а спірні правовідносини публічно-правовими. До того ж в результаті прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у особи безпосередньо не виникає речового права на земельну ділянку, а тому спір щодо ухвалення чи не ухвалення такого рішення не являється приватноправовим.
Відповідний висновок міститься у Рішенні Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), у якому визначено, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскаржень його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.
Схожі за змістом правові позиції висловила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16, від 13 червня 2018 року у справі № 307/2765/15-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 463/1865/17, від 15 травня 2019 року у справах № 729/608/17 та № 352/1414/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 749/942/18.
Натомість спір щодо права власності на майно (земельну ділянку) та відшкодування шкоди, навіть за участю суб'єкта владних повноважень, є публічно-правовим, бо стосується права цивільного. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Встановлено, що позивачем оскаржуються в порядку цивільного судочинства бездіяльність відповідача - голови Кетрисанівської сільської ради, тобто посадової особи органу місцевого самоврядування.
Суд правомірно вважав, що оскільки спірні дії (бездільність) відповідача самі по собі не породжують виникнення у позивача права власності чи користування земельною ділянкою, а є лише одним із етапів для імовірного набуття такого права в майбутньому, вимога про зобов'язання голови ради внести розгляд клопотання позивача в порядок денний сесії ради, так і розгляд його самою радою не порушують майнових прав та інтересів позивача, та випливають з виконання головою ради визначених законом владних повноважень, вказаний спір з приводу протиправності бездіяльності суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим, а отже підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства адміністративним судом, яким з огляду на положення ст.20 КАС України є Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Доводи скаржника про те, що спір виник із земельних відносин і не є публічно-правовим, а носить виключно приватно-правовий характер, а тому його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів, є помилковими.
Твердження апеляційної скарги не спростовують законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Апеляційним судом встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 374, 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий судя Л. М. Дьомич
Судді О.Л.Дуковський
О.А. Письменний