Іменем України
20 грудня 2022 року м. Кропивницький
справа № 405/6771/21
провадження № 22-ц/4809/1018/22
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Голованя А.М., Дуковського О.Л.,
при секретарі - Федоренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда у складі судді Іванової Л.А. від 09 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в Ленінський районний суд м. Кіровограда з позовом до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, в якому просив стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь 30 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, що була завдана йому незаконними діями Головного управління національної поліції в Кіровоградській області пов'язаними з незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності за постановою від 15 листопада 2018 року серії ДПО18 № 541705 інспектора СРПП Світловодського відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області Сидяк С.М.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 січня 2019 року рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука було скасовано постанову від 15 листопада 2018 року серії ДП018 №541705, винесену інспектором СРПП Світловодського відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області Сидяк С.М. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, як незаконну. У зв'язку з зазначеним, вважає за необхідне стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану йому незаконним рішенням і діями органу державної влади - ГУ НП в Кіровоградській області, так як він (позивач) був змушений звертатися за правовою допомогою, за яку витрачав кошти та час, а також до суду з метою відновлення своїх порушених прав, неодноразово звертався до ВДВС щодо відкритого виконавчого провадження, яке відкривалося двічі, в тому числі, після прийняття 11 січня 2019 року рішення Автозаводським районним судом про скасування постанови відносно нього, крім того, вказав, що тривалий час знаходився в реєстрі боржників, що значним чином обмежило його цивільні права. Вказав, що зазначені дії відповідача призвели до втрати ним часу, коштів, нервового напруження та погіршення загального самопочуття, у зв'язку з чим, моральну шкоду оцінює в розмірі 30 000 грн. з причини зазначених порушень, які розпочалися та тривали з 15 листопада 2018 року по 03 червня 2019 року.
Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України у відшкодування моральної шкоди 1 500 грн. 00 коп.
Судові витрати по справі віднесено на рахунок держави.
В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій відповідача, при цьому сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов'язків наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Судом встановлено, що 15 листопада 2018 року інспектором СРПП Світловодського ВП ГУ НП в Кіровоградській області Сидяк С.М. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 541705, якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до постанови головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Докійчук Т.В. від 13.12.2018 року про відкриття виконавчого провадження (№ 57904570), відкрито виконавче провадження з виконання постанови № ДПО18 № 541705 від 15.11.2018 року, виданої Світловодським ВП ГУНП в Кіровоградській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 510 грн.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11 січня 2019 року, (справа № 524/9704/18), яке набрало законної сили 22.01.2019 року задоволено позов ОСОБА_1 і скасовано постанову інспектора СРПП Світловодського ВП ГУ НП в Кіровоградській області Сидяка С.М. від 15 листопада 2018 року серії ДПО18 № 541705 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та застосування стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Постановою головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Докійчук Т.В. від 14 лютого 2019 року про закінчення виконавчого провадження (№ 57904570) встановлено, що постанова ДПО18 № 541705 від 15.11.2018 року, видана Світловодським ВП ГУНП в Кіровоградській області, - скасована, на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука (справа № 524/9704/18), та постановлено закінчити виконавче провадження з примусового виконання постанови ДПО18 № 541705 від 15.11.2018 року Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 510 грн.
Крім того, як вбачається з постанови старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Шишко Л.І. про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2019 року, за заявою про примусове виконання відкрито виконавче провадження (№ 58776090) з виконання постанови Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області серії ДПО18 № 541705 від 15.11.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 510 грн.
Постановою старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Шишко Л.І. від 03.06.2019 року про закінчення виконавчого провадження (№ 57904570) встановлено, що постанова ДПО18 №541705 від 15.11.2018 року, видана Світловодським ВП ГУНП в Кіровоградській області, - скасована, на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука (справа № 524/9704/18), та постановлено виконавче провадження з примусового виконання постанови ДПО18 № 541705 від 15.11.2018 року Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 510 грн., - закінчити.
При цьому, згідно з Інформацією з Єдиного реєстру боржників на дату та час пошуку: 25.05.2019 року 13:19 год.,станом на 25.05.2019 року, ОСОБА_1 , 08.01.1971 року перебував в Єдиному реєстрі боржників, як боржник за виконавчим провадженням № 58776090, з якого вбачається, що документ видав: Світловодський ВП; категорія стягнення: стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху; орган ДВС, в якому документ перебував на виконанні: Автозаводський відділ державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про спричинення йому моральної шкоди, яка полягає у моральних переживаннях, яких він зазнав у зв'язку з незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності, перебуванням на примусовому виконанні у виконавчій службі виконавчого документу - постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, навіть після того, як остання була скасована в судовому порядку, та наявності відносно нього як боржника інформації в Єдиному реєстрі боржників, - знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, при цьому, зазначені позивачем підстави для відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими та доведеними, та, в свою чергу, відповідачами, - не спростовані.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на всебічному дослідженні обставин справи, є аргументованим та доведеним належними доказами.
Заперечення відповідача про те, що позивача не було незаконно притягнуто до кримінальної відповідальності чи до нього не було незаконно застосовано запобіжний захід, тому відсутні підстави для застосування заходів, визначених ст..1176 ЦК України, є безпідставними, оскільки в даній справі позивач посилався на наявність підстав для застосування ст.1174 ЦК України, за якою і було вирішено справу.
Є безпідставним також посилання відповідача на те, що сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов'язковий наслідок цивільно-правового характеру, тому не може бути доказом заподіяння моральної шкоди, оскільки як було встановлено судом, провадження в справі про адміністративне правопорушення було закрито з реабілітуючих підстав, а постанову інспектора СРПП Світловодського відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області Сидяк С.М. від 15 листопада 2018 року серії ДПО18 № 541705 було скасовано як незаконну. А згідно ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29.12.2022.
Судді:
О.А.Письменний А.М. Головань О.Л. Дуковський