Справа № 343/1073/22
Провадження № 33/4808/69/23
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Монташевич С. М.
Суддя-доповідач Шигірт
09 січня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Долинського районного суду від 07 грудня 2022 року,-
Постановою суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 496, 20 грн.
Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 з пропуском строку на апеляційне оскарження 20 грудня 2022 року подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Долинського районного суду від 07.12.2022 року скасувати. Разом з тим, не заявляє клопотання про поновлення пропущеного десятиденного строку на апеляційне оскарження, який визначений ст. 294 КУпАП з моменту винесення постанови.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що дана апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 грудня 2022 року Долинський районний суд Івано-Франківської області розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та наклав на нього адміністративне стягнення.
20 грудня 2022 року ОСОБА_1 оскаржив постанову до Івано-Франківського апеляційного суду.
З викладених обставин вбачається, що ОСОБА_1 подавши 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу пропустив строк на оскарження постанови.
Разом з тим, ОСОБА_1 не ставить питання про поновлення пропущеного строку та не наводить будь-яких поважних причин, які реально йому перешкоджали подати апеляційну скаргу.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що у кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевказане, вважаю що апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 289, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 з усіма доданими до неї матеріалами.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Шигірт Ф.С.