Справа № 344/9812/22
Провадження № 22-ц/4808/80/23
Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л. Р.
Суддя-доповідач Пнівчук
04 січня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Бойчука І.В., Девляшевського В.А.
з участю секретаря Шандалович В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2022 року, у складі судді Кіндратишин Л.Р., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Позивачка зазначила, що 17 жовтня 2020 року між нею та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану Іванно-Франківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції м. Івано-Франківська, актовий запис №1923.
У шлюбі з відповідачем народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилаючись на те, що шлюбні відносини з відповідачем припинені з січня 2022 року, та з того часу вони не проживають однією сім'єю, спільне господарство не ведуть, спроби примирення не дали бажаних результатів, шлюб носить формальний характер, позивачка просила шлюб розірвати.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено. Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , зареєстрований 17 жовтня 2020 року Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №1923 - розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 залишено прізвище « ОСОБА_6 ».
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 496,20 грн судового збору. Повернуто на користь ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 496,20 грн.
Не погоджуючись із вказаними рішенням, ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, подала апеляційну скаргу.
Апелянт вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим.
Зазначає, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06.10.2021 року задоволено частково її апеляційну скаргу, заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 18.03.2019 року яким розірвано шлюб між нею та ОСОБА_3 скасовано та ухвалено нове рішення про розірвання шлюбу.
17 жовтня 2020 року, до розірвання шлюбу між апелянткою та відповідачем всупереч принципу одношлюбності, органом ДРАЦС зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , без пред'явлення ним рішення суду, яке набрало законної сили про розірвання попереднього шлюбу.
Вважає, що шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_8 є недійсним (нікчемним) від дня його державної реєстрації. Ці особи знали про те, що існують перешкоди до реєстрації ОСОБА_3 іншого шлюбу, оскільки справа №344/19980/18 судовим розглядом не була завершена. Відповідачем ОСОБА_3 рішення суду з відміткою про набрання законної сили до органу ДРАЦС не пред'являлось і йому таке судом не видавалось.
За визнання шлюбу недійсним відновлюється становище, що існувало до його укладення. Особи, що перебували у недійсному шлюбі, не набувають прав та обов'язків, що випливають з цього факту.
Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Між сторонами відсутній предмет спору щодо розірвання шлюбу, оскільки шлюб є недійсним, а позовна вимога - безпідставною.
Вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано не залучив її до розгляду справи та своїм рішенням легалізував шлюб ОСОБА_3 з двома жінками.
Також суд послався на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року, яке не набрало законної сили.
Апелянтка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 та стягнути з позивачки судові витрати.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_9 , відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_10 заперечили вимоги апеляційної скарги посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку наявність підстав для закриття апеляційного провадження з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статі 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 17 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Частиною третьою статті 352 ЦПК України передбачено, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 2-12341/10 зроблено висновок, відповідно до якого законодавець визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
З огляду на наведені норми закону право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їхні права та обов'язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов'язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Тобто, звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, особа, яка не брала участі в справі, має надати суду докази того, що оскарженим судовим рішенням вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц.
Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_3 та апелянтка ОСОБА_1 з 24.02.2018 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 березня 2019 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 розірвано.
Однак постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06.10.2021 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 , заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 18.03.2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , зареєстрований 24.02.2018 року в Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції, актовий запис №336 - розірвано.
Постановляючи зазначене рішення, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку по суті заявлених вимог про розірвання шлюбу, однак порушив норми процесуального права, оскільки здійснив розгляд справи без належного повідомлення відповідачки по справі ( ОСОБА_1 ), що у розумінні ч.3 п.3 ст. 376 ЦПК України, є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Разом з тим, ОСОБА_3 17 жовтня 2020 року зареєстрував шлю із ОСОБА_5 , від якого у них народився син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено, що станом як на час пред'явлення позову ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу так і станом на час ухвалення оскаржуваного рішення, апелянтка ОСОБА_1 у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 не перебувала.
ОСОБА_1 , подаючи апеляційну скаргу на рішення суду не вказала яким чином ухвалене судом рішення про розірвання шлюбу між сторонами безпосередньо впливає чи порушує її права та обов'язки.
Посилання апелянтки на те, що між сторонами відсутній предмет спору щодо розірвання шлюбу, оскільки шлюб є недійсним, а позовна вимога - безпідставною, не заслуговують на увагу, оскільки станом на час ухвалення рішення у даній справі, шлюб укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у встановленому законом порядку недійсним не визнаний.
Подана ОСОБА_1 копія постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року згідно якої (з урахуванням виправленої описки) частково задоволено позов ОСОБА_1 та зобов'язано Івано-Франківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції анулювати: актовий запис про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та актовий запис про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , не дає підстав для висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки постанова винесена після ухвалення рішення судом першої інстанції, а апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення станом на час його ухвалення.
З огляду на встановлені обставини апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуваним рішенням питання про права, свободи, інтереси та/або обов'язки ОСОБА_1 не вирішувалося, ОСОБА_1 не зазначено яким чином рішення впливає на її права та обов'язки, що може виразитися у несприятливих для неї наслідках, а тому апеляційне провадження в даній справі, відповідно до положень ст. 362 ЦПК України підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 362, 374, 389, 390 ЦПК України, суд
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 05 січня 2023 року.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: І.В. Бойчук
В.А. Девляшевський