Провадження № 33/803/1449/22 Справа № 207/2176/21 Суддя у 1-й інстанції - Погребняк Т.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко В. Д.
29 листопада 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в особі судді Коваленко В.Д., за участю адвоката Данильченко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 серпня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно даних обліку відомості про притягненя до адміністративної відповідальності відсутні,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 496 гривень 20 копійок.
Як вбачається з постанови районного суду, ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він о 13 годині 00 хвилин 04 серпня 2022 року по автодорозі Н-08 керував транспортним засобом ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, що не реагують, порушення мови, не природна блідість обличчя). Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну відеокамеру. Зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 478795 від 04 серпня 2022 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Також, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови, остільки копію повного тексту постанови він отримав лише 07.10.2022 року.
Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а матеріали справи не містять належних доказів, які б вказували на доведеність вини ОСОБА_1 . На його думку, судом першої інстанції не було взято до уваги, що він не керував транспортним засобом. Протокол про адміністративне правопорушення та рапорт поліцейського не містять належного посилання щодо зупинки транспортного засобу. Вважає, що посилання на ст. 35 Закону України “Про патрульну поліції”, як зазначено в рапорті поліцейського носить абстрактний характер стосовно підстав зупинки автомобіля.
На його думку, працівниками поліції було грубо порушено вимоги Інструкції стосовно порядку проходження огляду на встановлення стану сп'яніння, остільки на місці зупинки транспортного засобу працівником поліції не було запропоновано водієві пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів. Вважає, що пояснення свідків не можна вважати належним доказом, остільки бланк пояснень заповнено поліцейським та він має бланкетний характер. Зазначає, що встановлені ніби-то ознаки сп'яніння у ОСОБА_1 не відповідають дійсності, візуально не могли бути встановлені поліцейськими та відповідно до відеозапису не вбачається будь-яких ознак сп'яніння. Його поведінка є адекватною та мова є чіткою.
Позиція учасників апеляційного перегляду.
ОСОБА_1 в апеляційному суді просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду скасувати, та закрити провадження за відсутності в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Мотиви апеляційного суду.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд зважає на те, що копію оскарженої постанови ОСОБА_1 отримав лише 07.10.2022, після чого у встановлений термін звернувся до апеляційного суду, у зв'язку з чим строк на апеляційне оскарження ним пропущено з поважних причин. Тому цей строк підлягає поновленню.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону з огляду на наступне.
Так, приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, суд послався на відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 478795 від 04 серпня 2022 року; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; письмові поясненнями свідків; рапорт працівника поліції; відеозапис з нагрудних камер працівників поліції.
З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, оскільки зазначені вище письмові докази, у своїй сукупності не можуть беззаперечно свідчити про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вказані положення Закону повністю узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 мав наступні ознаки наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, що не реагують, порушення мови, не природна блідість обличчя.
Але, як слідує з відеозапису, долученого до матеріалів справи, що переглянутий в апеляційному суді, вказаних ознак сп'яніння, які були б безумовною підставою для проведення відповідного огляду на стан сп'яніння, апеляційним судом не встановлено. Не зафіксовано таких ознак й на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції, що вказує на безпідставність вимоги поліцейських до ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння.
Апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 поводить себе чемно, коректно, не проявляв будь-якої агресії чи занепокоєння, вірно орієнтувався у часі та просторі, колір його шкіряного покрову був природного кольору. Перевірка реакції зіниць очей на світло працівниками поліції не перевірялась.
Отже, посилання в протоколі на наявні ознаки сп'яніння не підтверджені доказами, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що підстав для проведення огляду ОСОБА_1 у працівників поліції не було.
Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення містяться відомості, що ОСОБА_1 мав неприродну блідість обличчя, в той час, як в рапорті працівника поліції зазначено інше, а саме про почервоніння обличчя, що вказує на наявність істотної суперечності з вказаного приводу.
Апеляційний суд зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів наявності підстав для проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, а зафіксовані в протоколі та рапорті обставини щодо такої відмови мають ознаки певної вимушеності, та є суперечливими.
Крім цього, апеляційний суд звертає на акт огляду на стан сп'яніння, який не містить дати щодо його складання, а також не містить відомостей про вручення такого акту самому ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка ставиться в провину ОСОБА_1 полягає у відмові особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння. З нагрудних камер працівників поліції вбачається, що у працівників поліції були відсутні підстави для проведення огляду на стан сп'яніння, об'єктивно відсутні ознаки сп'яніння, що відповідно вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За вказаних обставин, апеляційний суд доходить висновку, що наданими матеріалами справи про адміністративне правопорушення не підтверджується наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
Відтак, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанову суду, як незаконну слід скасувати, а провадження у справі має бути закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 серпня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, - скасувати.
Постановити нову, якою ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Коваленко В.Д.