Провадження № 11-кп/803/765/23 Справа № 205/3621/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
05 січня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали за апеляційною скаргою прокурора Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_8 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2022 року щодо ОСОБА_7 , -
Встановила:
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2022 року задоволено клопотання засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, засудженого:
- 13.11.2013 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
ОСОБА_7 звільнено умовно-достроково від відбування покарання, призначеного йому вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13.11.2013 року.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції послався на те, що за час відбування покарання засуджений ОСОБА_7 характеризується посередньо, не працевлаштований у зв'язку з хворобою, до лікування ставиться сумлінно. Станом на 18.11.2022 року засуджений відбув більше ѕ строку покарання, за весь період відбування покарання у виді позбавлення волі засуджений мав 3 заохочення та жодного дисциплінарного стягнення. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_7 дотримувався правомірних та ввічливих стосунків з персоналом виправної установи, виконував окремі доручення, брав участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу, періодично відвідував її заняття, робив для себе належні висновки, провину у скоєних злочинах визнає повністю, а також підтримує стійкі соціальні зв'язки зі своєю родиною шляхом листування і особистих побачень, отримує посилки. Крім того, судом враховано і незначний невідбутий строк покарання засудженого.
В апеляційній скарзі:
- прокурор просить вказану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про звільнення умовно-достроково від відбування покарання.
Вважає, що оскаржувана ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
На думку прокурора, судом жодним чином не приділено уваги, що засуджений не працевлаштований, не з'ясовано залучення засудженого до інших суспільно-корисних видів праці тощо, що унеможливлює застосування до нього положень ст. 81 КК України, оскільки частиною 2 зазначеної статті як обов'язкова ознака доведеності виправлення засудженого зазначено сумлінне ставлення його до праці.
Посилається, що судом під час розгляду клопотання жодним чином не з'ясовано у засудженого додержання останнім вимог режиму, праці та навчання, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, засудженого, який просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, - залишити без задоволення, перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Згідно ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до роз'яснень, які викладені в п. п. 2, 17 Постанови № 2 від 26 квітня 2002 року Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.
Згідно ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх прокладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Апеляційним переглядом встановлено, що ОСОБА_7 був засуджений вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13.11.2013 року за ч. 1 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі. Згідно ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув'язнення з 28.06.2013 року по 08.04.2014 року включно, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання: 28.06.2013 року. Кінець строку відбування покарання: 18.09.2023 року.
Відповідно до наданої адміністрацією установи характеристики, засуджений ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі знаходиться з 05.08.2013 року. Під час утримання в ДУ "Дніпровська УВП (№4)" характеризувався посередньо, режим утримання не порушував, стягнень та заохочень не мав.
З 28.04.2014 року ОСОБА_7 відбував покарання в ДУ "Криворізька виправна колонія (№80)". За час відбування покарання характеризувався посередньо, не порушував режим відбування покарання, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочень не мав.
З 19.06.2014 року знаходився в державній установі МОЛ при ДУ "Дніпровська УВП (№4)". Характеризувався посередньо, режим утримання не порушував. Заохочень та стягнень не мав.
З 08.07.2014 року ОСОБА_7 відбував покарання в ДУ "Криворізька виправна колонія (№80)". За час відбування покарання характеризувався добре, режим відбування покарання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. З метою стимулювання правослухняної поведінки був 3 рази заохочений.
З 24.01.2022 року проходить курс лікування в Спеціалізованій туберкульозній лікарні при ДУ "Дніпровська виправна колонія (№89)". Не працевлаштований у зв'язку із хворобою. До лікування ставиться задовільно, вимоги лікарів виконує.
Засуджений ОСОБА_7 відбув 3/4 строку призначеного покарання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції врахувавши, що ОСОБА_7 фактично відбув значний строк покарання, мав 3 заохочення та жодного дисциплінарного стягнення, дотримувався правомірних та ввічливих стосунків з персоналом виправної установи, виконував окремі доручення, брав участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу, невідбутий строк порівняно з відбутим покаранням є незначним, має стійкі соціальні зв'язки, та обґрунтовано дійшов висновку про те, що останній своєю сумлінною поведінкою довів своє виправлення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції під час перевірки провадження в порядку апеляційної процедури, - не встановлено.
Ухвала суду за своїм змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що засуджений ОСОБА_7 не працевлаштований, не є підставою для відмови в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого, який за час відбування покарання реально довів виправлення своєю поведінкою.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити, а ухвалу суду першої інстанції, як законну, - слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Західної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2022 року щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4