Провадження № 22-з/803/39/23 Справа № 215/4454/21 Суддя у 1-й інстанції - Коноваленко М.І. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
09 січня 2023 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.,
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коваленка Романа Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спільного сумісного майна подружжя,
Рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволені частково.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1/3 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками: загальна площа 44,3кв.м.; житлова проща 30,4кв.м.; кількість кімнат 2 (дві); розташована на третьому поверсі трьох поверхового будинку.
Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на 1/6 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками: загальна площа 44,3кв.м.; житлова проща 30,4кв.м.; кількість кімнат 2 (дві); розташована на третьому поверсі трьох поверхового будинку.
Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на 5/6 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками: загальна площа 44,3кв.м.; житлова проща 30,4кв.м.; кількість кімнат 2 (дві); розташована на третьому поверсі трьох поверхового будинку.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Додатковим рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 вересня 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 8 300 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 залишена без задоволення.
Апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Коваленко Роман Анатолійович задоволена.
Рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 серпня 2022 року скасовано, ухвалене нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 , за кожним окремо, право власності по Ѕ частині на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанцій в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) грн.
22 листопада 2022 року до Дніпровського апеляційного суду від представника позивача Коваленка Р.А. надійшла заява про винесення додаткового рішення в частині вирішення питання щодо судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
При цьому, представник позивача зазначає, що в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, а також у відзиві на апеляційну скаргу відповідача, стороною позивача зазначалося, що позивачем ОСОБА_1 понесено та зазначено попередній розрахунок витрат на правову допомогу, які у разі задоволення апеляційної скарги позивача та відхилення апеляційної скарги відповідача потрібно стягнути з відповідача на її користь. Докази та обґрунтування витрат надано протягом п'яти днів після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Для обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу з метою стягнення судових витрат учасником справи надано додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги №36/21, укладеного між позивачем та адвокатом 29.07.2021, акт-прийому - здачі наданих послуг від 22.11.2022 року та квитанцію про сплату витрат на правову допомогу в розмірі 5400 грн.
Представник позивача Коваленко Р.А. просить ухвалити по справі додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 , понесені останньою витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в сумі 5400 грн.
Колегія суддів, дослідивши надані адвокатом докази, зіставивши їх з матеріалами справи, дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ст.ст.15, 133 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу під час апеляційного перегляду справи, представником позивача Коваленком Р.А. надано суду Додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №36/21 від 29 липня 2021 року, укладену сторонами 05 вересня 2022 року, якою встановлено, що вартість послуг адвоката за домовленістю сторін, складає винагороду (гонорар), яка обчислюється та оплачується наступним чином: вартість консультації та правового аналізу документів з питання апеляційного оскарження та складення апеляційної скарги на рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 08.08.2022 складає 4000 грн. та вартість складання відзиву на апеляційну скаргу відповідача складає 1400 грн. (а.с.204); Акт прийому - здачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №36/21 від 22.07.2021, складеному 22 листопада 2022 року, який підтверджує вартість наданих адвокатом та отриманих замовником (позивачем) послуг на суму 5400 грн. (а.с.203); Акт-квитанцію про оплату послуг адвоката від 22.11.2022 на суму 5400 грн. (а.с.205).
Окрім того, до позовної заяви стороною позивача надано Договір про надання правової допо оги №36/21 від 29 липня 2021, укладений між адвокатом Коваленком Р.А. та клієнтом (позивачем) ОСОБА_1 (а.с.27); Ордер Серії АЕ №1083965 про надання правничої (правової) допомоги від 30 липня 2021 року (а.с.28); копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність Серії ДП №3433 на Коваленка Романа Анатолійовича від 31 серпня 2017 року (а.с.29).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Матеріалами справи підтверджено, що сторона відповідача на заяву сторони позивача про ухвалення додаткового рішення по витратам на правничу допомогу, своїм правом про зменшення цих витрат не скористалась, тому колегія суддів приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
За змістом п.п.1-3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційним переглядом рішення суду першої інстанції було скасовано і позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі, сторона відповідача ОСОБА_2 не скористалася наданим правом на зменшення витрат на правничу допомогу, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, наведеними вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача Коваленка Р.А. та стягненні з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 400 грн.
Керуючись ст.ст.137, 141, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коваленка Романа Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ) витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанцій в розмірі 5400 (п'ять тисяч чотириста гривень) грн.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 09.01.2023 року.
Головуючий:
Судді: