Справа № 486/1254/22
1-кп/467/29/23
06.01.2023 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022150000001135 від 21 липня 2022 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Слов'янськ, Донецької області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонерки, заміжньої, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у невстановлений період часу, але не пізніше ІНФОРМАЦІЯ_21, у неї виник злочинний умисел, направлений на поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, а також у поширенні матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 в період часу з ІНФОРМАЦІЯ_21 по ІНФОРМАЦІЯ_13, перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_1 , використовуючи мобільний телефон «Redmi 9» модель: М-204J19АG, який був підключений до мережі «Інтернет», з власної сторінки « ОСОБА_6 » у соціальній мережі «Одноклассники», маючи 45 осіб в категорії «Друзья», будучи учасником 53 груп в даній мережі, віднаходила та поширювала на вказаній сторінці, яка є відкритою та загальнодоступною, матеріали невизначеному колу осіб, в яких міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, а також у поширенні матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
Так, упродовж зазначеного періоду, ОСОБА_4 , діючи умисно, розмістила на своїй сторінці « ОСОБА_6 » у соціальній мережі «Одноклассники» матеріали, що містять заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, а також поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році. Чим здійснила їх поширення на особистій сторінці в соціальній мережі, доступній невизначеному колу осіб, а саме:
ІНФОРМАЦІЯ_15 - фотозображення з дописом «ІНФОРМАЦІЯ_24».
ОСОБА_4 «считает классным» дану інформацію, тобто заперечує агресію рф на території України, перекладаючи злочинні дії окупантів на воїнів ЗСУ, а отже, поширює думку про те, що воєнні злочини, які вчиняються в Україні з 24.02.2022 року, насправді здійснюють не зс рф.
ІНФОРМАЦІЯ_22 - фотозображення з дописом « ІНФОРМАЦІЯ_12».
ІНФОРМАЦІЯ_23 - відеозапис з дописом «ІНФОРМАЦІЯ_4»;
ІНФОРМАЦІЯ_2 - фотозображення з військовослужбовцем зс рф та дописом « ІНФОРМАЦІЯ_25»;
ІНФОРМАЦІЯ_2 - фотозображення з дописом «ІНФОРМАЦІЯ_26»;
ІНФОРМАЦІЯ_2 - фотозображення з військовослужбовцем зс рф та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_27»;
ІНФОРМАЦІЯ_2 - фотозображення з військовослужбовцями зс рф та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_28»;
ІНФОРМАЦІЯ_3 - фотозображення з представниками НЗФ «ДНР/ЛНР» та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_29»;
ІНФОРМАЦІЯ_3 - фотозображення з ОСОБА_11 та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_30»;
ІНФОРМАЦІЯ_3 - відеозапис з військовослужбовцями зс рф та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_31»;
ІНФОРМАЦІЯ_20 - фотозображення з військовослужбовцем зс рф та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_32»;
ІНФОРМАЦІЯ_20 - фотозображення з представниками НЗФ «ДНР/ЛНР» та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_33»;
ІНФОРМАЦІЯ_5 - фотозображення з військовослужбовцями зс рф та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_34»;
ІНФОРМАЦІЯ_5 - фотозображення з військовослужбовцями зс рф та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_35»;
ІНФОРМАЦІЯ_5 - фотозображення з ОСОБА_15 та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_36»;
ІНФОРМАЦІЯ_5 - фотозображення з представниками НЗФ «ДНР/ЛНР» та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_37»;
ІНФОРМАЦІЯ_6 - відеозапис з військовослужбовцями зс рф та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_37»;
ІНФОРМАЦІЯ_6 - фотозображення з військовослужбовцями зс рф та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_38»;
ІНФОРМАЦІЯ_6 - фотозображення з дописом «ІНФОРМАЦІЯ_39»;
ІНФОРМАЦІЯ_6 - фотозображення з військовослужбовцем зс рф ОСОБА_18 та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_46»;
ІНФОРМАЦІЯ_6 - фотозображення з дописом «ІНФОРМАЦІЯ_41»;
ІНФОРМАЦІЯ_6 - фотозображення з представником НЗФ «ДНР» ОСОБА_21 та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_40»;
ІНФОРМАЦІЯ_19 - фотозображення з ОСОБА_23 та ОСОБА_24 та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_42»;
ІНФОРМАЦІЯ_7 - поширене фотозображення з військовослужбовцем ЗС України та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_45»;
ІНФОРМАЦІЯ_8 - фотозображення з представниками НЗФ «ДНР/ЛНР» та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_43»;
ІНФОРМАЦІЯ_18 - фотозображення з представниками НЗФ «ДНР/ЛНР» та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_11»;
ІНФОРМАЦІЯ_9 - фотозображення з військовослужбовцями зс рф та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_44»;
ІНФОРМАЦІЯ_17 - фотозображення з ОСОБА_29 та дописом « ІНФОРМАЦІЯ_47»;
ІНФОРМАЦІЯ_10 - фотозображення з представником НЗФ «ДНР» ОСОБА_31 та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_48 »;
ІНФОРМАЦІЯ_16 - фотозображення з президентом Угорщини ОСОБА_33 , президентом України ОСОБА_34 та дописом: «ІНФОРМАЦІЯ_49 »;
ІНФОРМАЦІЯ_15 - фотозображення з дописом «ІНФОРМАЦІЯ_50»;
ІНФОРМАЦІЯ_13 - фотозображення з ОСОБА_15 та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_51 »;
ІНФОРМАЦІЯ_14 - фотозображення з військовою технікою зс рф та дописом «ІНФОРМАЦІЯ_52».
При цьому, ОСОБА_4 не лише розміщувала вказані фотозображення (пости, публікації) на власній сторінці, але й у дописі під ними робила відмітку «считаю классным», чим висловлювала свою особисту позицію.
Будучи допитаною в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, визнала, суду пояснила, що приблизно з 2000 року вона створила власну сторінку " ОСОБА_6 " у соціальній мережі "Одноклассники". З липня 2021 року вона підключила свій мобільний телефон "Redmi 9", яким, окрім неї ніхто не користувався до мережі "Інтернет". Підтвердила, що дійсно вона після початку збройної агресії рф проти України, з використанням загальнодоступних інформаційних ресурсів поширювала матеріали, які заперечують збройну агресію рф проти України, розпочатої у 2014 році, а також матеріалів, що глорифікують осіб, які здійснюють збройну агресію рф проти України. Просила суд суворо її не карати, повністю усвідомила свою провину, зазначивши, що вона помилялася та розкаюється у вчиненому.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_4 заявила про те, що вона з доказами, добутими органами досудового слідства в підтвердження її провини згодна, їх не оспорює і просить суд в судовому засіданні їх не досліджувати.
Покази обвинуваченої ОСОБА_4 у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу, вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Тож, враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, за обставин, встановлених судом.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 436-2 КК України, тобто у поширенні матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, а також у поширенні матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році.
При призначенні покарання суд дотримується вимог кримінального закону, зокрема ст.65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" рішення суду має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Суд вважає, що відсутні підстави враховувати, як пом'якшуючу покарання обставину щире каяття ОСОБА_4 , оскільки щире каяття повинно бути діяльним, супроводжуватися сприянням розкриттю і розслідуванню злочину, відшкодуванням заподіяної шкоди та іншими позитивними діями, підтверджуючими глибоке каяття і усвідомлення протиправності своєї поведінки, однак такого, на переконання суду, в судовому засіданні не встановлено. Як свідчать обставини справи та пояснення обвинуваченої, ОСОБА_4 лише підтверджувала вчинення злочину, будучи викритою органом досудового розслідування, після чого й були припинені її протиправні дії. Тому при вказаних обставинах висловлювання обвинуваченою жалю з приводу її дій, суд розцінює лише як намагання її викликати співчуття в оточуючих до неї та до того, що вона за поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, а також у поширенні матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, повинна нести відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Так, суд бере до уваги, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення злочинних дій.
Також, суд враховує, що обвинувачена раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, заміжня, має поважний вік (72 роки), є пенсіонером, суд враховує досудову доповідь органу пробації щодо ОСОБА_4 , згідно якого обвинувачена має середній рівень ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, суд враховує позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання.
Враховуючи викладене, суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкцій ч. 2 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі без конфіскації майна із застосуванням положень ст. 75 КК України та покладенням обов'язків із числа передбачених ст. 76 КК України.
При цьому, суд переконаний, що призначення саме такого покарання буде справедливим, пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення винної та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута, що відповідатиме загальним вимогам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, щодо необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Цивільний позов не заявлений. Витрати на залучення експерта відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07.10.2022 року у справі № 486/1141/22, провадження № 1-кс/486/235/2022 та ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24.10.2022 року у справі № 486/1141/22, провадження № 1-кс/486/241/2022 - скасувати після набрання цим вироком законної сили.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої під час розгляду справи не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.
Тож, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 Кримінального кодексу України і призначити їй покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту:
- на нерухоме майно, яким володіє ОСОБА_4 , а саме 1/3 частки від загальної площі квартири АДРЕСА_2 та 1/2 частки від загальної площі квартири АДРЕСА_3 , накладеного ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24.10.2022 року у справі № 486/1141/22, провадження № 1-кс/486/241/2022;
- мобільний телефон марки "Redmi 9" модель М-204J19AG, IMЕI1: НОМЕР_1 , IMЕI2: НОМЕР_2 , в якому знаходяться сім-карти мобільних операторів з наступними номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який поміщено до сейф-пакету №WAR 0012388, накладеного ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07.10.2022 року у справі № 486/1141/22, провадження № 1-кс/486/235/2022.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- мобільний телефон марки "Redmi 9" модель М-204J19AG, IMЕI1: НОМЕР_1 , IMЕI2: НОМЕР_2 , в якому знаходяться сім-карти мобільних операторів з наступними номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який поміщено до сейф-пакету №WAR 0012388, що передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області після набрання вироком законної сили конфіскувати у дохід держави, як такий що використаний, як засіб вчинення кримінального правопорушення.
Вирок набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти днів) з дня його проголошення.
Суддя Арбузинського
районного суду ОСОБА_1